Ухвала суду № 65166743, 06.03.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1316/17

УХВАЛА

06 березня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної служби України з безпеки на транспорті з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртансбезпеки) 11166,47 гривень в дохід Державного бюджету України, а саме: (отримувач: УКА у м. Черкаси, Черкаська область, р/р 31114106700002 в ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 38031150., призначення платежу - 22160100;плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або граничні параметри перевищують нормативні).

Згідно п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви зясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 КАС України; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Ч. 2 ст. 87 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою судовий збір сплачується за ставкою судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року, встановлений у розмірі 1600 гривень.

Згідно з приписами статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору.

Разом з тим, позивач у прохальній частині адміністративного позову виклав клопотання про відстрочення сплати судового збору, у звязку з відсутністю коштів, призначених на оплату судового збору, до строку вирішення справи по суті.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року. Відповідно до ст. 8 вказаного Закону: враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 88 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Відсточення стороні сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивач в обґрунтування свого клопотання зазначає, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади та фінансується з бюджету України. Але, станом на 01.02.2017 р. залишок бюджетних коштів за КЕКВ 2800 «Інші видатки», за якими здійснюється оплата судового збору, відсутній. Враховуючи вищезазначене, на момент звернення до суду на рахунку позивача відсутні достатні кошти для сплати судового збору.

Слід зазначити, що позивачем не надано до суду жодного доказу в обґрунтування обставин викладених у клопотанні про відстрочення сплати судового збору. А так само не надано доказів щодо підтвердження майнового стану позивача.

Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення поданого клопотання та, враховуючи, що факт подачі позову державною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, суддя приходить до висновку, що наведені ним обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до Прикінцевих положеннях Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору № 484-VIII від 22.05.2015 року, Кабінет Міністрів України зобовязав забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обовязком позивача, а тому зловживання правом на відстрочення від його сплати є неприпустимим.

Крім того, невмотивоване відстрочення сплати судового збору субєктів владних повноважень утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших субєктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб.

Оскільки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, а позивач не надав до суду документ про сплату судового збору у встановленому приписами Закону України Про судовий збір порядку, суддя приходить до висновку, що поданий адміністративний позов не відповідає приписам КАС України.

Відповідно до вимог до ч.3 ст. 106 КАС України субєкт владних повноважень при поданні позову зобовязаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Позивач є субєктом владних повноважень, проте до позовної заяви не надано доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів

Абзацом двадцять сьомим пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року N 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

З огляду на викладене та з урахуванням вимог частини третьої статті 106 КАС України належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.

Крім того, будь-яким іншим доказом може бути письмове підтвердження відповідача (розписка, штамп про отримання, тощо) про отримання позовної заяви та доданих до неї документів.

Отже, позивачу необхідно надати до суду докази на підтвердження надіслання чи отримання відповідачем копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Згідно зі ст.108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду документу про сплату судового збору та доказів на підтвердження надіслання чи отримання відповідачем копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 88, 106, 108, 109, 160, 165 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті відмовити.

Адміністративний позов Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків у 5-денний строк з дня отримання ухвали суду та розяснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку та у строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Суддя С.М. Корой