Постанова № 65166356, 03.03.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

03.03.2017 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Мишинчук Н.С., з участю особи, яка притягнута до відповідальності ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 15 листопада 2016 року.

Цією постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою, ІНФОРМАЦІЯ_2 притягнуто до адміністративної відповідальності заст. 124 КУпАПз накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення прав керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.

Стягнуто з ОСОБА_3 275 грн. 60 коп. судового збору.

Постановою суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 28.10.2016, близько 19 год.10 хв. в с. Дубрівка, по вул. Центральній, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2107», номерний знак 656-64 не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху та не дотримавшись бокового інтервалу при обгоні, допустив зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz», д.н.з. АО 4246ВС під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП ґрунтується на протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 № 529104 від 29.10.2016 року, схемі місця ДТП від 28.10.2016.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити, у зв`язку з відсутністю його вини. Вважає постанову незаконною, що викладені у ній висновки суперечить фактичним обставинам справи, вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд не забезпечив всебічного, повного і обєктивного дослідження всіх обставин справи, формально підійшов до їх встановлення, розглянувши її без участі водіїв ДТП. По суті правопорушення ОСОБА_3 зазначає, що він не порушував правил дорожнього руху, керував автомобілем згідно дорожніх знаків та на дозволеній швидкості, натомість водій ОСОБА_2, який рухався з ним в попутному напрямку в крайній лівій смузі попереду нього, без увімкнення покажчика повороту різко несподівано виїхав на зустрічну смугу дороги та узбіччя де зупинився, після чого знову без увімкнення покажчика повороту різко здійснив поворот у праву сторону в результаті зіткнувся з його автомобілем. У звязку з наведеним вважає, що саме водій ОСОБА_2 порушив ПДР України, які стали наслідком ДТП. Окрім того, на думку апелянта протокол про адміністративне правопорушення за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки складений на наступний день після події ДТП, що унеможливило обєктивно зясувати всі обставини правопорушення, також у протоколі не вказані свідки, безпосередні очевидці події пасажири його автомобіля та не додано їхні пояснення.

Одночасно ОСОБА_3 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку оскарження вказує на те, що суд першої інстанції, всупереч вимогамст.268 КУпАП про розгляд справи його належним чином не повідомив, розглянув справу за його відсутності. Вказує, що копію постанови отримав 24.11.2016, однак у звязку з відрядженням з 24.11.2016 по 26.12.2016 був позбавлений можливості вчасно її оскаржити.

Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_3 про підтримання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та доводи в його обгрунтування, пояснення з приводу події ДТП та прохання про скасування постанови, потерпілого ОСОБА_2, який заперечив доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення свідка ОСОБА_4, перевіривши та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що така надійшла суду 03.11.2016 та яка була призначена до розгляду на 15.11.2016. Відомостей про те, що суд належним чином повідомив особу порушника про час і місце судового засідання у справі немає, як і те, що повідомляв про це потерпілого. Отже суд розглянув справу всупереч ст. 268 КУпАП. З урахуванням цього, а також доданих до клопотання відомостей з місця роботи ОСОБА_3 про перебування його у відрядженні за межами Закарпатської області, що позбавило останнього своєчасно оскаржити постанову, апеляційний суд вважає цю обставину поважною та поновлює строк апеляційного оскарження.

Оскільки суд розглянув справу без участі особи, яка притягається до відповідальності та потерпілого, чим фактично допустив неповноту у з`ясуванні обставин справи та не дотримав вимог ст.280, ст. 245 КУпАП, оскаржувана постанова як така, що винесена з порушенням норм процесуального права та є необгрунтованою, підлягає скасуванню з постановленням нової апеляційним судом.

З пояснень, наданих апеляційному суду свідка ОСОБА_4 убачається, що потерпілий ОСОБА_2 обігнав транспортний засіб під керуванням ОСОБА_3, їдучи по зустрічній смузі руху заїхав на обочину, а далі різко без включення покажчиків повороту звернув вправо в той час, коли ОСОБА_3 їхав по прямій, чим допустив зіткнення, унаслідок чого автомобіль ОСОБА_3 був сильно пошкоджений. Свідок ствердила, що ніякого обгону чи об`їзду автомобіля ОСОБА_2 водій ОСОБА_3 не здійснював. Окрім неї, як пасажира, було ще двоє, які зазначені нею обставини можуть підтвердити. Дані пояснення потерпілий ОСОБА_2 не спростував.

Апеляційний суд оцінюючи пояснення ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_2, пояснення свідка ОСОБА_4, оглянувши схему ДТП та додане ОСОБА_3 фото про місце події, приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_3 у зіткненні автомобілів.

З пояснень зазначених осіб встановлено, що водій ОСОБА_3 не дотримав безпечного інтервалу, їдучи в попутному напрямку з водієм ОСОБА_2. З огляду на те, що водій ОСОБА_2 обігнав автомобіль ОСОБА_3, то водій ОСОБА_3 мав дотриматись безпечного інтервалу з тим, щоб водій ОСОБА_2 зміг повернутися на свою смугу руху, незалежно від того, чи включив він покажчик повороту. При цьому, апеляційний суд бере до уваги пояснення потерпілого ОСОБА_2, який ствердив, що не збирався будь-куди з`їжжати з дороги, оскільки не мав наміру повертати вліво чи вправо, а тому не включав покажчики повороту, після об`їзду ями, повертався на свою смугу руху.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає доведеною вину водія ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автомобілів.

Те, що водій ОСОБА_2 також не дотримав правил дорожнього руху, хоча і вплинуло на ДТП, проте діяння ОСОБА_2 не може бути предметом розгляду у даній справі та не спростовує вини водія ОСОБА_3

Вирішуючи питання про накладення стягнення, апеляційний суд враховує, що на час апеляційного розгляду строки накладення стягнення закінчились, тому провадження в справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 15 листопада 2016 року, якою на ОСОБА_3 накладено стягнення за ст.124 КУпАП скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУПАП- у зв`язку із закінченням строків накладення стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя :