Ухвала суду № 65166238, 06.03.2017, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1636/16-к

У Х В А Л А

06 березня 2017 року Шаргородський районний суд Вінницької області

у складі:

головуючого судді Соколовської Т.О.

при секретарі судового засідання Годованюк І.Л.

за участю:

прокурора Трачука О.В.

представника потерпілого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши заяву про відвід головуючому судді Славінській Н.Л. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246, ч.1 ст.191 КК України, внесеному до ЄРДР 22.07.2016 року за № 12016020360000255, -

В С Т А Н О В И В:

03.03.2017 року головуючому судді Славінській Н.Л. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246, ч.1 ст.191 КК України, до початку розгляду кримінального провадження по суті, заявлено відвід захисником обвинуваченого ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_2 Обґрунтовуючи відвід адвокат посилався на те, що ухвалою Шаргородського районного суду від 13.12.2016 року обвинувальний акт від 31.10.2016 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246, ч.1 ст.191 КК України повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України. Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Вінницької області від 03.02.2017 року ухвалу Шаргородського районного суду від 13.12.2016 року скасовано, обвинувальний акт по матеріалам кримінального провадження № 12016020360000255 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246, ч.1 ст.191 КК України повернуто до Шаргородського районного суду для розгляду зі стадії підготовчого провадження. На переконання адвоката ОСОБА_2 суддя Славінська Н.Л. не може розглядати справу, оскільки позиція прокурора у даному кримінальному провадженні та ухвала Апеляційного суду Вінницької області від 03.02.2017 року схиляють суд до проведення судового розгляду з обвинувальним нахилом.

У судове засідання поступило клопотання від судді Славінської Н.Л. про розгляд заяви про відвід в її відсутності.

З приводу заявленого відводу головуючій судді Славінській Н.Л., суд вислухав думку учасників кримінального провадження.

Прокурор Трачук О.В. та представник потерпілого ОСОБА_1 вважають, що заява є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав заяву адвоката ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Славінській Н.Л.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 13 грудня 2016 року під головуванням судді Славінської Н.Л. у підготовчому судовому засіданні розглянуто обвинувальний акт від 31.10.2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 22.07.2016 року за № 12016020360000255 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 246, ч.1 ст.191 КК України. Ухвалою Шаргородського районного суду від 13.12.2016 року зазначений обвинувальний акт повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України. На вказану ухвалу суду прокурором було подано апеляційну скаргу. Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Вінницької області від 03.02.2017 року ухвалу Шаргородського районного суду від 13.12.2016 року скасовано, обвинувальний акт по матеріалам кримінального провадження № 12016020360000255 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246, ч.1 ст.191 КК України повернуто до Шаргородського районного суду для розгляду зі стадії підготовчого провадження з мотивів недотримання судом вимог ст.ст.314, 315 КПК України.

Відповідно п.4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя, не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Статтею 80 КПК України встановлено, що за наявності підстав, передбачених, зокрема статтею 75 цього Кодексу судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.

За приписами ч. 1ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьоюстатті 35 цього Кодексу.

Згідно зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і, відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства (далі - Конвенція) кожен при вирішенні спору щодо його прав та обовязків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, згідно п.п.66, 67 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" від 10 грудня 2009 року, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто и виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайна проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the UnitedKingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайн проти Швейцарії п. 43).

ОСОБА_2 підставою для відводу зазначає те, що суддею Славінською Н.Л. може розглядатися справа з обвинувальним нахилом у зв'язку із скасуванням ухвали за результатами підготовчого судового засідання.

Разом з тим, обставини, на які посилається заявник, як на підстави відводу суддіст. 75 КПК Українине передбачені, постановлення суддею ухвали в даному кримінальному провадженні, яка скасована судом апеляційної інстанції не свідчить про упередженість судді по відношенню до учасників процесу через що, побоювання заявника щодо упередженості судді, у даному випадку, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими.

За таких обставин, висловлені доводи заявника, які б обумовлювали відвід судді, в супереч вимог ст.ст.22,26 КПК України, є неспроможними та сумнівними за своєю суттю, оскільки не "випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту". Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, через що, суд приходить до висновку, що заява захисника ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Славінської Н.Л. за своєю суттю є такою, що не ґрунтуються на вимогах ст.ст.75,76 КПК України, і задоволенню не підлягає.

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1,2, 7 29, 75, 80, 81, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Славінській Н.Л. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246, ч.1 ст.191 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Згідно ч. 5 ст. 532 КПК України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.

Суддя: Т.О. Соколовська