Ухвала суду № 6516554, 26.10.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

У Х В А Л А

26.10.09 Справа № 15/191.

за позовом

Державного територіально галузевого обєднання "ПівденноЗахідна залізниця" , м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 84 180 грн. 00 коп.

Орган виконання судового рішення Відділ державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю № 1754 від 24.10.09;

від органу виконання судового рішення - ВДВС Краснолуцького МУЮ - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Від відповідача надійшла заява № 234 від 08.10.09 про надання розстрочки виконання рішення суду від 14.07.09 у справі № 15/191, в якій він просить:

- розстрочити виконання рішення Господарського суду Луганської області по справі № 15/191 від 14.07.09 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу в сумі 16836 грн. 00 коп., витрати зі сплати мита 841 грн. 80 коп. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп. на 24 місяці рівними частинами.

Позивач не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача вимоги за заявою підтримав, посилаючись на тяжке фінансове становище, зазначаючи, що щомісячний дохід відповідача становить 30000 грн. 00 коп. Відповідач щомісячно сплачує обовязкові внески, комунальні платежі, заробітну платню, а також відсотки за взяті на себе кредитні зобовязання. Крім того, за рішеннями по справах № 15/192, 15/193, 15/194 відповідач повинен виплатити позивачу штраф у загальній суми 45 239 грн. 10 коп.

Розглянувши заяву про розстрочення та матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав задоволення даної заяви.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.07.2009р. позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який за реєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Державного територіально-галузевого обєднання “Південно-Західна залізниця”, м. Київ, вул. Лисенка, б. 6, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 04713033, штраф у сумі 16 836 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 841 грн. 80 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, зменшив розмір штрафних санкцій.

При розгляді спору по суті судом було встановлено факт порушення відповідачем зазначення адреси одержувача в накладній. Проте, відповідач до цього часу не виконує рішення суду, яке набрало законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У п.1.2. Розяснення президії Вищого господарського суду України від 12.09.1996р. №02-5/333 зазначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Відповідно до п.2 вказаного розяснення підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. п. 5.5 п. 5 Правил оформлення перевізних документів у разі, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, відповідно з ст. 118 Статуту.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Положеннями ст. 118 Статуту визначено штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст.45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обовязкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, слід також враховувати, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідальність боржника означає можливість стягнення суми невиконаного грошового зобовязання за рахунок майна боржника.

Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобовязання за будь-яких обставин.

Окрім того, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобовязань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тому, навіть відсутність вини відповідача у виникненні боргу не є підставою звільнення його від відповідальності за невиконання зобовязання шляхом надання розстрочення виконання рішення.

Тяжкий його фінансовий стан також не є підставою для розстрочення виконання рішення.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, про що зазначено зокрема у постанові від 24.03.2009р. по справі №10/1994.

Заявником не доведено належними засобами доказування неможливість виконання ним на цей час грошового зобовязання перед позивачем за рішенням суду у даній справі (відсутність коштів на рахунках, тощо), та обовязкове виконання його в майбутньому.

Крім того, відповідачем не наведено будь-яких пояснень та не надано жодних доказів, що могли б свідчити про те, що він вживав всіх необхідних заходів до виконання судового рішення у добровільному порядку, а також про те, що трапилася виняткова обставина, яка унеможливила таке виконання.

Слід також відзначити, що необхідність здійснення виплат обовязкових страхових внесків, комунальних платежів, заробітної платні, а також відсотків за кредитами не є підставою для розстрочення виконання рішення, оскільки відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, системна, на власний ризик господарська діяльність , що здійснюється субєктами господарювання з метою економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Стосовно доводів відповідача щодо стягнення з нього штрафних санкцій за рішеннями по справах № 15/192, 15/193, 15/194, слід вказати, що зазначеними рішеннями відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд також зменшив розмір штрафних санкцій в 5 разів, як і у даній справі. Наявність інших рішень щодо боржника не впливає на необхідність виконання рішення у даній справі та не є підставою відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Таким чином, відсутні обставини, що дійсно могли б свідчити про винятковість випадку, яким ускладнюється виконання рішення або робиться неможливим та відповідно заяву про розстрочення слід відхилити.

Тому, суд дійшов висновку про відхилення заяви про розстрочення виконання рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Відхилити заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 08.10.2009р. № 234 про надання розстрочки виконання рішення суду.

Суддя Є.Ю. Пономаренко