Постанова № 65165520, 02.03.2017, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/10060/16-а

Провадження 2-а/524/122/17

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

02.03.2017 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Андрієць Д.Д.

за участю секретаря - Бєлєнького О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до УСЗН Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО ВК КМР Полтавської області з позовом про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

На обґрунтування позовної заяви зазначив, що є пенсіонером МВС України з 01.12.2003 року і має статус інваліда війни II групи. Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому, як інваліду війни II групи, надаються пільги, а саме безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання.

29.01.2016 року Полтавська обласна рада на першому пленарному засіданні третьої сесії сьомого скликання прийняла рішення № 34 від 29.01.2016 року, пунктом 2 якого затверджено Порядок виплати компенсації за проїзд автомобільним транспортом пільгових категорій громадян на міжміських та міжобласних маршрутах загального користування (протяжність перевищує 50 км) на 2016 рік.

Відповідно до цього Порядку він право на одержання компенсації за проїзд автомобільним транспортом на міжміських та міжобласних маршрутах загального користування (протяжність перевищує 50 км) за рахунок коштів обласного бюджету, шляхом проведення виплати вартості квитка.

На виконання вимог Порядку 09.12.2016р.він звернувся з письмовою заявою до Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з проханням відшкодувати йому вартість автобусних квитків №055180 в сумі 200грн., №055200 в сумі 180 грн., №032651 в сумі 165грн., №033168 в сумі 165грн., шляхом перерахування коштів на його картковий пенсійний рахунок.

На дану заяву він отримав часткову відмову відшкодувати вартість автобусних проїзних документів. Свою відмову відповідач мотивував тим, що автобусні проїзні документи №055180 та №055200 не відповідають затвердженим формам, зокрема інформація до них повинна бути внесена виключно друкованим способом. При розгляді його звернення відповідачем було порушено ЗУ «Про звернення громадян», оскільки рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві не містить посилань на Закон, а також відсутнє роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення.

Також, діями відповідача йому була завдана моральна шкода, оскільки відмова відповідача негативно впливає на його авторитет юриста. Через порушення душевної рівноваги він позбавлений можливості жити повноцінним життям, реалізувати свої плани та можливості.

Посилаючись на вказані обставини, просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області оформлене у вигляді листа від 13.12.2016 року № 03-15215, щодо відмови відшкодувати ОСОБА_1 вартість автобусного квитка ПР055180 за поїздку з Кременчука до Києва 01 грудня 2016 року в сумі 200 грн., та відмови відшкодувати вартість автобусного квитка ПР055200 за поїздку з Києва до Кременчука 1 грудня 2016 року в сумі 180 грн., шляхом перерахування коштів на його картковий пенсійний рахунок;

Зобовязати Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області вчинити необхідні дії для відшкодування ОСОБА_1 вартості автобусного квитка ПР055180 за поїздку з Кременчука до Києва 01 грудня 2016 року в сумі 200 грн., та відмови відшкодувати вартість автобусного квитка ПР055200 за поїздку з Києва до Кременчука 1 грудня 2016 року в сумі 180 грн., шляхом перерахування коштів на його картковий пенсійний рахунок;

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 09 грудня 2016 року;

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на його користь моральну шкоду в сумі 100000 грн..

Зобовязати Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області надати до суду звіт про виконання судового рішення на протязі місяця від дати набрання судовим рішенням законної сили.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Зазначив, що надані ним квитки відповідали встановленій формі, однак відповідач протиправно відмовив у відшкодуванні вартості проїзду. Вважав, що суд зобов'язаний застосувати презумпцію заподіяння моральної шкоди. Також зазначив, що при розгляді його вимог щодо стягнення моральної шкоди суд повинен керуватися практикою Європейського суду з прав людини.

Представник відповідача, ОСОБА_2, проти задоволення позову заперечувала посилаючись на надані письмові заперечення. Звертала увагу суду на те, що надані ОСОБА_1 проїзні квитки не відповідали формі, затвердженій наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.05.2006р. №503. Вважають, що відмова ОСОБА_1 у відшкодуванні вартості проїзду на підставі наданих ним квитків, є законною і дії відповідача не завдали позивачу моральної шкоди.

Представник третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, ОСОБА_3, проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечувала.

Прокурор Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_4, який діяв в інтересах держави, заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення Серії Є №055109 від 09.10.2009р.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються пільги, зокрема, безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання. Це право поширюється і на особу, яка супроводжує інваліда I групи.

Рішенням першого засідання третьої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання від 29.01.2016 року було затверджено «Порядок виплати компенсації за проїзд автомобільним транспортом пільгових категорій громадян на міжміських та міжобласних маршрутах загального користування (протяжність перевищує 50 км) на 2016 рік».

Відповідно до п.5 Порядку(зі змінами внесеними Рішенням другого пленарного засідання сьомої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання від 01.06.2016р.) для виплати компенсації за проїзд автомобільним транспортом пільговим категоріям громадян на міжміських та міжобласних маршрутах загального користування (протяжність перевищує 50 км), за спрощеним порядком, пільговик звертається за місцем перебування на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги до органів соціального захисту населення (територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), управління праці та соціального захисту населення) протягом 2016 року та подає проїзні документи на проїзд в автомобільному транспорті на міжміських та міжобласних маршрутах загального користування (протяжність перевищує 50 км) із зазначенням прізвища, ініціалів пільговика та номера посвідчення (фіскальний чек або проїзний квиток за формою, затвердженою наказом Міністерства транспорту та звязку України від 25.05.2006 №503 «Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування». У разі подання проїзного квитка додається виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про включання перевізника до ЄДР).

Скориставшись своїм правом на відшкодування вартості проїзду 09.12.2016р. ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області із заявою про відшкодування вартості квитка ПР055180 від 01.12.2016р. в сумі 200 грн., ПР055200 від 01.12.2016р. в сумі 180 грн., АКУП 032651 від 07.12.2016р. в сумі 165 грн., АКУП 033168 від 07.12.2016р. в сумі 165грн..

13.12.2016р. Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повідомило ОСОБА_1 про те, що проїзні документи ПР 055180 вартістю 200 грн. та ПР 055200 вартістю 180 грн. не підлягають відшкодуванню, оскільки їх форма не відповідає п.2 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.05.2006р. №503 «Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування.

Відповідно до п.2 наказу Міністерства транспорту та звязку України від 25.05.2006 №503 «Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування» вартість проїзду за розрахунками пасажирських перевізників, інформація про перевізника, страховика та страхову суму вносяться у квитки друкованим способом.

Дослідивши надані суду копії квитків ПР 055200 та ПР 055180, суд встановив, що за формою вони не відповідають наказу Міністерства транспорту та звязку України від 25.05.2006 №503 «Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування». Так, у вказаних квитках вартість проїзду зазначена рукописом. Також, відсутня інформація про страховика та страхову суму.

З огляду на вказане, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача оформлене у вигляді листа від 13.12.2016 року № 03-15215, щодо відмови відшкодувати ОСОБА_1 вартість автобусного квитка ПР055180 за поїздку з Кременчука до Києва 01 грудня 2016 року в сумі 200 грн., та відмови відшкодувати вартість автобусного квитка ПР055200 за поїздку з Києва до Кременчука 1 грудня 2016 року в сумі 180 грн., шляхом перерахування коштів на його картковий пенсійний рахунок і зобовязання відповідача відшкодувати вартість автобусних квитків ПР055180 та ПР055200 є необґрунтованими.

Згідно ст.3 ЗУ «Про звернення громадян» Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Під заявою (клопотанням) розуміється - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

В ст.15 Закону зазначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно ст. 19 Закону Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Враховуючи те, що відповідачем була надана відповідь на звернення ОСОБА_1, а також те, що в своєму листі відповідач повідомляв про часткове задоволення вимог позивача з посиланням на відповідні положення законодавства, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 09 грудня 2016 року задоволенню не підлягають.

З огляду на те, що вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування рішення Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на його користь моральної шкоди в сумі 100000 грн. також не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 6, 11, 12, 17, 19, 70, 71, 158-161, 163, 186 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова може бути оскаржено до Харківського Апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Д.Д.Андрієць