Вирок № 65165271, 03.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Сілкової І.М.

суддів - Балацької Г.О., Худика М.П.

за участю секретаря судового засідання - Міленко О.В.

прокурора - Здрака С.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва кримінальне провадження №12016100040005392 відносно -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1, раніше не судимого;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2016 року обвинуваченого ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред»явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 382 КК України та виправдано у зв»язку з недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.

Питання щодо речових доказів вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

Постановлений судом першої інстанції виправдувальний вирок відносно ОСОБА_1 вмотивований тим, що в ході судового розгляду залишився недоведеним факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 висунутого обвинувачення - умисного невиконання рішення суду, що набрало законної сили, оскільки як зазначив суд, останній не мав можливості його виконати, але не внаслідок прямого умислу на невиконання судового рішення, а внаслідок

______

Справа: 11-кп/796/1735/2016

Головуючий у 1-й інстанції: Бірса О.В.

Доповідач: Сілкова І.М.

рівнозначних актів правосуддя - судових рішень, які набрали чинності і за своєю

суттю фактично унеможливлюють виконання судового рішення, яким обвинуваченого зобов"язано вчинити дії з передачі документів ГБК "Березняки".

Не погоджуючись з таким рішенням суду, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просив скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11.08.2016 року та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 700 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які, як самі по собі, так і в сукупності з іншими доказами, дають достатньо підстав стверджувати про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, а саме в умисному невиконанні рішення суду, яке набрало законної сили, що встановлено під час судового розгляду та підтверджено показаннями самого ОСОБА_1, показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Також вказує на доведеність умислу обвинуваченого, спрямованого на невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, а також тієї обставини, що саме ОСОБА_1 вчинив дане кримінальне правопорушення, що повністю підтверджується доказами долученими стороною обвинувачення до матеріалів справи, зокрема: оригіналом виконавчого провадження №48267480; копіями судових повісток, заяв обвинуваченого до Апеляційного суду м. Києва, квитанцій про сплату судового збору, долучених документів до позовних заяв та довіреності, що містяться в матеріалах цивільної справи № 755/26748/14-ц; офіційною відповіддю з Лівобережного Поштамту на підтвердження отримання обвинуваченим ОСОБА_1 рекомендаційних листів, які відповідно до оригіналу виконавчого провадження, що долучено в якості доказу до матеріалів справи, направлені державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві ОСОБА_8 для виконання рішення суду; копією першого виконавчого провадження № 45727868 відкритого на підставі виконавчого листа №755/26748/14-ц виданого Дніпровським районним судом м. Києва; копією реєстраційної справи, в якій зазначено, що Головою ГБК «Березняки» є ОСОБА_3; інформацією Державної податкової інспекції у Дніпровському районі відповідно до якої встановлено, що з середини 2014 року керівником та головним бухгалтером ГБК «Березняки» є ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1).

Крім того зазначає, що склад інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення є формальним, оскільки його об'єктивна сторона вичерпується вчиненням діяння у формі бездіяльності (невиконання), і саме з цього моменту злочин є закінченим та набуває триваючого характеру, а тому, враховуючи, що рішенням суду від 18.11.2014 року ОСОБА_1 зобов'язано передати ГБК «Березняки» в особі голови кооперативу ОСОБА_3 документи кооперативу, прокурор вважає помилковим висновок суду про відсутність складу злочину з підстав недоведеності вчинення злочину конкретною особою.

На вказану апеляційну скаргу прокурора, захисник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 подала заперечення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у даному кримінальному провадженні Нікітенко О.В. та просив її задовольнити; пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які заперечували проти задоволення поданої прокурором апеляційної скарги; повторно частково дослідивши обставини, встановленні під час кримінального провадження; провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово; перевіривши матеріали кримінального провадження №12016100040005392 та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга прокурора у кримінальному провадженні підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Проте, вказані вимоги кримінального процесуального закону судом першої інстанції належним чином не були виконані, внаслідок чого судом першої інстанції допущена невідповідність викладених у виправдувальному вироку висновків, фактичним обставинам кримінального провадження.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Під час апеляційного перегляду виправдувального вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2016 року відносно ОСОБА_1, апеляційним судом встановлено наступне.

Так, рішенням зборів уповноважених членів кооперативу ГБК "Березняки", оформленим протоколом № 1-11 від 26 березня 2011 року на посаду голови кооперативу було обрано ОСОБА_1 та на підставі акту прийняття-передачі посади від 31 березня 2011 року, комісія у складі голови - ОСОБА_10, членів - ОСОБА_11, ОСОБА_12 при передачі посади голови правління ГБК "Березняки" ОСОБА_3 голові кооперативу ГБК "Березняки" ОСОБА_1 засвідчила, що ОСОБА_3 здав, а ОСОБА_1 прийняв майно та документи кооперативу, а саме: печатку, кутовий штамп, статут кооперативу 1997 року, статут кооперативу організаційний, статут кооперативу нова редакція 2011 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку з СДРПОУ від 26 березня 2007 року, довідку про взяття на облік платника податку, свідоцтво про право сплати СП на 2011 рік, повідомлення про реєстрацію страхувальника, страхове свідоцтво, ліцензію на використання символіки, технічний звіт від 23 лютого 2007 року, чекову книжку (використану), штатний розпис кооперативу на 2011 рік, книги наказів (архівні), книгу обліку наказів діючу, книгу обліку протоколів зборів та правління, протоколи зборів окремими аркушами, особисті справи членів кооперативу (папки).

18 листопада 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва була розглянута цивільна справа №755/26748/14-ц за позовною заявою Гаражно - Будівельного кооперативу «Березняки», в особі голови ГБК «Березняки» ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зобов'язання віддати власність кооперативу та ухвалено судове рішення, яким ОСОБА_1 зобов'язано передати ГБК «Березняки» в особі його голови ОСОБА_3 документи кооперативу, а саме статут ГБК «Березняки» 1997 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку про взяття на облік платника податку, свідоцтво про право сплати ЄП, повідомлення про реєстрацію страхувальника, страхове свідоцтво, ліцензію на використання символіки, технічний звіт, чекові книжки (використані), штатний розклад кооперативу, книги наказів (архівні), книгу наказів (діючу), книгу обліку наказів діючу, книгу обліку протоколів зборів та правління, протоколи зборів на окремих аркушах, особисті справи всіх членів кооперативу.

22 січня 2015 року Апеляційний суд м. Києва розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_13, який на підставі довіреності діяв в інтересах ОСОБА_1, постановив ухвалу, якою залишив без зміни рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 листопада 2014 року і в цей же день, а саме 22.01.2015 року це рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Отже, 22.07.2015 року з метою примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18.11.2014 року було видано виконавчий лист про зобов'язання ОСОБА_1 передати ГБК «Березняки» в особі його голови ОСОБА_3 документи гаражно-будівельного кооперативу, і цей лист 24.07.2015 року був пред'явлений останнім для примусового виконання до ВДВС Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця є обов'язковими для всіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на всій території України.

29.07.2015 року старшим державним виконавцем у відповідності до ст.ст. 17, 19, 21, 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48267480, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження і ОСОБА_1 був наданий строк добровільно виконати рішення суду в семиденний термін з моменту винесення постанови.

Одержавши 10.08.2015 року постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.07.2015 року, та достовірно знаючи про наявність виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва № 755/26748/14-ц від 22.07.2015 року, ОСОБА_1, діючи умисно, вказане судове рішення добровільно не виконав та не вчинив жодної дії, спрямованої на його виконання, хоча мав для цього реальну можливість.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 рішення Дніпровського районного суду м. Києва, старшим державним виконавцем 26.08.2015 року направлено вимогу з'явитися до державного виконавця в строк до 07.09.2015 року та виконати судове рішення, а саме передати ГБК «Березняки» в особі його голови ОСОБА_3 документи кооперативу, зокрема статут ГБК «Березняки» 1997 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку про взяття на облік платника податку, свідоцтво про право сплати ЄП, повідомлення про реєстрацію страхувальника, страхове свідоцтво, ліцензію на використання символіки, технічний звіт, чекові книжки (використані), штатний розклад кооперативу, книги наказів (архівні), книгу наказів (діючу), книгу обліку наказів (діючу), книгу обліку протоколів зборів та правління, протоколи зборів на окремих аркушах, особисті справи всіх членів кооперативу. Проте, за викликом державного виконавця ОСОБА_1 не з'явився і рішення суду не виконав.

Через невиконання рішення суду та вимоги з"явитися до державного виконавця, останнім, 03.09.2015 року винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 170 гривень, копію якої направлено боржнику для виконання.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання судового рішення боржником без поважних причин, державний виконавець в тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення.

У зв'язку з подальшим невиконанням ОСОБА_1 рішення суду та не сплатою штрафу, 25.11.2015 року державним виконавцем вдруге висунуто вимогу та надано строк до 09.12.2015 року виконати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18.11.2014 року, яке набрало законної сили 22.01.2015 року.

09.12.2015 року державним виконавцем, на підставі статей 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу в подвійному розмірі 340 гривень, копію якої направлено боржнику для виконання.

24.09.2015 року за результатами виходу до ГБК "Березняки" за адресою: м. Київ вул. Березняківська, 27, державним виконавцем було складено акт, що ОСОБА_1. на вимогу державного виконавця не з'явився та ніяких пояснень щодо виконання рішення не надав.

Незважаючи на вжиті державним виконавцем заходи, направленні на виконання ОСОБА_1 рішення суду, що набрало законної сили, останній реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на невиконання рішення суду та утримання документів ГБК «Березняки», не вжив жодних заходів на здійснення передачі зазначених документів ОСОБА_3

Отже, ОСОБА_1, достовірно знаючи про рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року, яке після перегляду в апеляційному суді 22.01.2015 року набрало законної сили, умисно його не виконував.

Ці обставини також були встановлені і під час розгляду провадження в суді першої інстанції як показаннями самого ОСОБА_1, так і показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, інших свідків та письмовими доказами, яким суд першої інстанції дав неправильну оцінку та дійшов до висновку, що не відповідає фактичним обставинам справи.

За клопотанням сторони обвинувачення, колегія суддів повторно дослідивши обставини встановлені під час кримінального провадження та надані стороною обвинувачення докази, дійшла до висновку, що пред"явлене ОСОБА_1 обвинувачення доведено повністю і його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

Так, допитаний в апеляційному суді обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 ч. 1 КК України не визнав та показав, що 26.03.2011 року на загальних зборах гаражно-будівельного кооперативу «Березняки» був обраний головою кооперативу і 01.04.2011 року приступив до своїх обов»язків. Йому, як голові кооперативу були передані установчі документи та печатка. Наприкінці 2011 року виникло питання, що збори, на яких його було обрано головою були недійсними і ОСОБА_4 ініціював питання звернутися до суду. На протязі 2012-2016 років відбулось багато судових засідань, приймались рішення, однак про результати прийнятих рішень він не знав, оскільки ОСОБА_3 перевів всю кореспонденцію кооперативу на свою домашню адресу, справами займались представники, які не розповідали йому про результати оскарження рішення. Про те, що рішення знаходиться у виконавчій службі він не знав, повісток не отримував, жодного судового виконавця не бачив.

Також ОСОБА_1 зазначив, що не знав про рішення суду, яким його зобов"язали віддати документи кооперативу і про це рішення дізнався лише у слідчого на початку 2016 року, однак до цього часу печатку та докумети не повернув, так як ОСОБА_3 не є головою кооперативу, а відтак не було кому повертати документи.

Разом з тим, в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_1 хоча і не визнав своєї вини у невиконанні судового рішення, проте не заперечував той факт, що знав про наявність вказаного судового рішення, яким його зобов"язали передати печатку та інщі документи ГБК "Березняки" та яке набрало законної сили, так як безпосередньо його представники подавали апеляційну скаргу на це рішення, але безрезультатно і, що про відкриття виконавчого провадження також знав, оскільки знайомився з його матеріалами, отримував постанови про накладення штрафу з реквізитами сплати.

Незважаючи на таку позицію ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що його винуватість в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили, за викладених фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення встановлена і підтверджується сукупністю зібраних та наданих стороною обвинувачення доказів, які були повністю досліджені та перевірені судом першої інстанції в судовому засіданні та повторно досліджені під час апеляційного розгляду.

Допитаний в апеляційному суді свідок ОСОБА_3 пояснив, що будував ГБК «Березняки» і з 2000 по 2011 рік був головою кооперативу, а у 2011 році після зборів головою кооперативу став ОСОБА_1, якому він особисто передав установчі документи кооперативу і печатку, про що був складений акт передачі та підписаний ним і ОСОБА_1 Крім того, свідок стверджував, що всі документи знаходяться у ОСОБА_1, що судовий виконавець тричі намагався виконати рішення суду, приходив до ГБК "Березняки", проте ОСОБА_1 кожний раз ховався і судовий виконавець складав акти.

Свідок ОСОБА_4 апеляційному суду пояснив, що він є членом ГБК «Березняки», головою кооперативу до 2011 року був ОСОБА_3, а з 26.03.2011 року неправомірними зборами головою обрали ОСОБА_1 і ОСОБА_3 передав останньому всі документи та печатку. Після скасування судом рішення зборів, ОСОБА_1 категорично відмовився передавати документи ОСОБА_3 18 листопада 2014 року суд виніс рішення про зобов»язання передати документи та печатку, однак ОСОБА_1 ухилявся від виконання рішення, а коли приходили судові виконавці, помічник ОСОБА_1 повідомляв останнього і той не з»являвся. Також зазначив, що разом з іншими членами кооперативу ходили до ОСОБА_1 вручали йому вимогу віддати документи і печатку, але останній казав, що не може їх віддати, так як їх виніс його помічник.

Крім того, апеляційним судом також були досліджені письмові докази:

- копія Статуту гаражно-будівельного кллперативу "Березняки" (т.2 а.с.93);

- копія протоколу № 5-14 від12.06.2014 року позачергових зборів уповноважених кооперативу ГБК "Березняки" про обрання ОСОБА_1 головою правління ГБК "Березняки" 9 т. 1 а.с.114-115);

- копія наказу № 6 від 29.03.2011 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду голови кооперативу ГБК "Березняки" з 01.04.2011 року (т.1 а.с. 263);

- копія рішення Дніпровськогорайонного суду м. Києва від 07.12.2012 року, яким рішення зборів уповноважених ГБК "Березняки" від 26.03.2011 року визнано недійсним (т. 1 а.с.89-91);

- копія наказу № 1 від 23.01.2015 року про скасування наказу № 6 від 29.03.2011 року згідно рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.12.2012 року про визнання недійсним рішення зборів від 26.03.2011 року на яких ОСОБА_1 було обрано головою правління ГБК "Березняки" (т.1 а.с. 229);

- копія наказу від 07.02.2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ГБК "Березняки" з 26.05.2013 року і до обрання уповноважених, проведення зборів та обрання голови призначити ОСОБА_3 головою правління кооперативу (т.1 а.с. 241);

- дані, що містяться в опису документів наданих 08.08.2014 року, 13.08.2015 року, 14.08.2015 року та 18.08.2015 року юридичною особою ГБК "Березняки" в особі ОСОБА_1 державному реєстратору та повідомлення про залишення документів без розгляду з тих підстав, що документи подані не в повному обсязі та особою, яка не має на це повноважень (т. 1 а.с. 60, 81, 84, 102,103);

- копія ухвали ВССУ від 22.05.2013 року по залишення вищезазначеного рішення та ухвалиАпеляційного суду м. Києва від 27.02.2013 року без зміни (т. 1 а.с.95-96);

- копія рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18.11.2014 року, яким ОСОБА_1 зобов"язано передати ГБК "Березняки" в особі голови кооперативу ОСОБА_3 документи кооперативу: статут ГБК "Березняки 1997 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку про взяття на облік платника податку, свідоцтво про право сплати ЄП, повідомлення про реєстрацію страхувальника, страхове свідоцтво, ліцензію на використання символіки, технічний звіт, чекові книжки (використані), штатний розклад кооперативу, книги наказів (архівні) книгу наказів (діючу), книгу обліку наказів ( діючу), книгу обліку протоколів зборів та правління, протоколи зборів на окремих аркушах, особисті справи всіх членів кооперативу (т. 1 а.с. 246-248);

- копія ухвали Апеляційного суду м. Києва від 22.01.2015 року, якою апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_13 була відхилена, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18.11.2014 року залишено без зміни (т.2 а.с. 6-7);

- постанова від 09.12.2015 року старшого державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ в місті Києві ОСОБА_8 про накладення штрафу в сумі 680 грн. на ОСОБА_1 за невиконання вимоги державного виконавця про передачу документів голові ГБК "Березняки" ОСОБА_3 ( т. 1 а.с. 219-220);

- вимога державного виконавця від 25.11.2015 року щодо виконання виконавчого листа № 755/26748/14-ц від 22.07.2015 року виданого Дніпровським районним судом м. Києва про зобов"язання ОСОБА_1 передати ГБК "Березняки" в особі голови ГБК - ОСОБА_3 документи кооперативу (т. 1 а.с. 221-222);

- розписка ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 2/383 по виконавчому листу № 755/26748/14-ц від 22.07.2015 року та особисте отримання копій постанов про накладення штрафів з реквізитами для оплати (т.1 а.с. 198 зворот);

- акт державного виконавця складений за результатом виходу державного виконавця до ГБК "Березняки" за адресою м. Київ, вул. Березняківська, 27 про відсутність боржника ОСОБА_1, який на вимогу державного виконавця не з"явився та ніяких пояснень з цього приводу не надав (т. 1 а.с. 227);

- матеріали, що характеризують особу ОСОБА_1 ( т.2 а.с. 39-41, 43, 48,49).

Отже, на підставі оцінки всіх зібраних доказів у їх сукупності, колегія суддів вважає, що фактичні обставини у даному кримінальному провадженні встановлені у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом і винуватість ОСОБА_1 в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили є повністю доведеною, а тому висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не мав можливості виконати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18.11.2014 року внаслідок наявних рівнозначних судових рішень, які за своєю суттю фактично унеможливлюють виконання рішення щодо вчинення дій з передачі документів кооперативу, а не внаслідок прямого умислу, а тому висунуте йому обвинувачення за ч.1 ст. 382 КК України є недоведеним, колегія суддів вважає безпідставним, який спростовується сукупністю наявних у даному кримінальному провадженні доказів.

Викладені у вироку висновки суду першої інстанції про те, що на час зверення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18.11.2014 року до виконання, повноважним головою правління ГБК «Березняки» був ОСОБА_1, а тому у нього не було правових підстав для передачі установчих документів ГБК «Березняки», колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки суд, фактично вдавшись до аналізу та оцінки наявних в матеріалах провадження судових рішень, не дав оцінки іншим, наданим стороною обвинувачення, доказам в їх сукупності, з точки зору достатності й взаємозв»язку та дійшов помилкового висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

За таких обставин, вирок суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому колегія суддів вважає, що ухвалений Дніпровським районним судом м. Києва виправдувальний вирок відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням вироку апеляційним судом за правилами п.3 ч.1 ст. 420 КПК України, яким ОСОБА_1 слід визнати винним в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 колегія суддів кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, колегія суддів у відповідності з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є злочином середньої тяжкості та дані про особу обвинуваченого, який за віком є пенсіонером, має вищу освіту, одружений, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий.

Обставин, що пом"якшують або обтяжують покарання колегія суддів не вбачає.

Таким чином, враховуючи особу ОСОБА_1 його вік, майновий стан, відсутність обтяжуючих обставин та конкретні обставини справи, колегія суддів вважає призначити ОСОБА_1 покарання в розмірі наближеному до мінімальної межі, передбаченої санкцією ч. 1 ст. 382 КК Україниу виді штрафу розмірі п"ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, яке за своїм видом та розміром, на думку колегії суддів, буде справедливим, необхідним й достатнім для усвідомлення ОСОБА_1 неправомірності своїх дій, його виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Підстав для призначення ОСОБА_1 штрафу в розмірі 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, про що зазначає прокурор у своїй апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає, оскільки в цій частині апеляційна скарга є необгрунтованою, а тому підлягає частковому задоволенню.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407, п.3 ч.1, ч.2 ст. 420 КПК України, колегія суддів,-

З А С У Д И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Нікітенко О.В. у даному кримінальному провадженні № 12016100040005392 задовольнити частково.

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2016 року, яким ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення - скасувати.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п"ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 8500 грн.

Речові докази у даному кримінальному провадженні № 12016100040005392 залишити в матеріалах провадження.

Вирок Апеляційного суду м. Києва набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді: ___ _______ ___

Сілкова І.М. БалацькаГ.О. Худик М.П.