Ухвала суду № 65165198, 27.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/545/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Ластовка Н.Д.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Присяжнюка О.Б.

при секретарі судового засідання Орліченко О.Ю.

з участю:

прокурорів Сергєєва А.С., Літвінова В.В.

представників КізленкаВ.А., ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит експерт» - адвоката Кізленка В.А., на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури м. Києва Мурачова Р.В., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ЖилоюО.Б. та накладено арешт на корпоративні права частки номінальною вартістю 941.00 грн., що становить 100% статутного капіталу ТОВ «Агростем», ідентифікаційний код 37376945, місцезнаходження: 12344, Житомирська область, Черняхівський район, село Щеніїв, вул. Поліщука, б. 3, яка належить ОСОБА_5 (адреса засновника: 02140, АДРЕСА_1); об'єкти нерухомого майна, що на праві власності належать ТОВ «Агростем», ідентифікаційний код 37376945, із забороною розпоряджатися та користуватися таким майном, а саме на наступні об'єкти нерухомого майна та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об'єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині зазначених об'єктів, а саме на Майновий комплекс сільськогосподарських будівель та споруд, реєстраційний номер - 23364252, площею 5542,6 кв.м., адреса - Житомирська область, Черняхівський район, с. Щеніїв, вул. Поліщука б. 3, із забороною державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо зміни учасника ТОВ «Агростем», ідентифікаційний код 37376945; рухоме майно (транспортні засоби), що на праві приватної власності належать ТОВ «Агростем», (37376945) із забороною розпоряджатися таким майном, які зазначені в ухвалі слідчого судді; транспортні засоби спеціального призначення, які на праві приватної власності належать ТОВ «Агростем», із забороною розпоряджатися ними, які зазначені в ухвалі слідчого судді.

Приймаючи рішення про задоволення даного клопотання, слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Експерт» - адвокат Кізленко В.А., подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна в рамках даного кримінального провадження.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення при розгляді даного клопотання територіальної підслідності, оскільки орган досудового розслідування, а саме прокуратура м. Києва, територіально відноситься до Печерського району м. Києва.

Далі в апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна всупереч вимогам ч. 1 ст. 172 КПК України відбувся без повідомлення власників майна, а зазначена в мотивувальній частині рішення підстава такого неповідомлення, є лише припущенням слідчого, яке не підтверджене доказами.

Також, представник посилається на те, що слідчим суддею не надано оцінки тим обставинам, що досудове розслідування даного кримінального провадження триває з 12.08.2015 року та протягом цього часу жодних дій по відчуженню арештованого майна не вчинялось, у зв'язку з чим, на думку апелянта, відсутні підстави для накладення арешту та передачі майна і корпоративних прав ТОВ «Агростем» на зберігання ОСОБА_6

Крім того, автор апеляційної скарги звертає увагу суду на те, що слідчий суддя не вказує, якими саме доказами підтверджується, що ОСОБА_6 була власником корпоративних прав і майна ТОВ «Агростем» на які накладено арешт, що, на думку апелянта, підтверджує безпідставність обмеження прав ТОВ «ФК «Кредит Експерт», як власника корпоративних прав ТОВ «Агростем» та останнього, як власника майна, на яке накладено арешт. Додає, що оскаржуваною ухвалою не визначено, на підставі яких правовстановлюючих документів та коли ОСОБА_6. володіла корпоративними правами та майном ТОВ «Агростем».

Також, апелянт вказує, що слідчим суддею не перевірено обґрунтованість віднесення слідчим вказаного майна до категорії речових доказів, оскільки жодних слідів злочину на майні, не міститься, воно так само не було і знаряддям вчинення злочину.

Крім того, адвокат зазначає, що корпоративні права не можуть бути речовим доказом за своєю правовою природою.

В доповненнях до апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом не надано оцінки всім доказам в їх сукупності.

Так, вказує, що при постановленні ухвали не наведено доказів, які підтверджують, що зазначені в клопотанні підприємства об'єднувались в господарське об'єднання передбачене Господарським Кодексом України, в тому числі і групу компаній «Агрейн» та зазначає, що слідчим суддею не було досліджено обставин щодо добросовісного набуття ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Експерт» корпоративних прав ТОВ «Агростем». Додає, що ТОВ «Агростем» не є особою, визначеною ч. 6 ст. 170 КПК України, а тому стверджує про відсутність підстав для накладення арешту в рамках даного кримінального провадження.

Також апелянт зазначає, що слідчим суддею не враховано наслідків накладення арешту на корпоративні права ТОВ «Агростем», власником яких є ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Експерт» та невідповідність арештованого майна вимогам ст. 98 КПК України.

Одночасно, автор апеляційної скарги звертає увагу суду на неповідомлення власника майна про розгляд даного клопотання та вказує, що оскаржувану ухвалу отримано 10.01.2017 р., а тому апеляційна скарга подана в межах строку, передбаченого ст. 395 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку апелянта та представника ТОВ «Агросет», які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи наведене, п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні прокуратури міста Києва перебувають матеріали кримінального провадження № 42015000000001716, відомості про яке 12.08.2015 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури м. Києва Мурачов Р.В., за погодженням із прокурором відділу прокуратури міста Києва Жилою О.Б., звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, яке ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року задоволено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Вивчивши апеляційну скаргу представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Експерт», колегія суддів вважає, що вимоги в частині порушення територіальної підслідності даного кримінального провадження не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до постанови про створення слідчої групи від 25.11.2016 року визначено місце проведення досудового розслідування даного кримінального провадження - третій слідчий відділ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва, який розташований за адресою м. Київ, вул. Каунаська, 3, що знаходиться у Дніпровському районі міста Києва.

Посилання апелянта на те, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення власників майна, є необгрунтованими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, що мало місце в даному випадку.

Твердження представника про те, що протягом часу досудового розслідування дій по відчуженню арештованого майна не вчинялось, не можуть бути визнані самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, оскільки не є визначеною законом підставою для відмови у накладенні арешту, які містяться у ст. 173 КПК України.

Необґрунтованими є і доводи апелянта з приводу того, що при постановленні ухвали слідчим суддею не наведено, якими саме доказами підтверджується те, що ОСОБА_6 була власником корпоративних прав і майна ТОВ «Агростем» та не визначено, на підставі яких правовстановлюючих документів та коли ОСОБА_6. володіла корпоративними правами та майном ТОВ «Агростем», оскільки на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Оцінка даним обставинам буде дана судом при розгляді справи по суті.

Необґрунтованими є і посилання апелянта на те, що слідчим суддею не перевірена відповідність вказаного у клопотанні майна до категоріям речових доказів, оскільки відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 13.12.2016 року майно, на яке слідчий просить накласти арешт, в тому числі і корпоративні права, визнано речовими доказами, оскільки у ході досудового розслідування встановлено, що майно, про яке йдеться, було об'єктом кримінально протиправних дій.

Твердження автора апеляційної скарги про те, що при постановленні ухвали не наведено доказів, які підтверджують, що зазначені в клопотанні підприємства об'єднувались в господарське об'єднання передбачене Господарським Кодексом України, в тому числі і групу компаній «Агрейн» та не досліджено обставин щодо добросовісного набуття ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Експерт» корпоративних прав ТОВ «Агростем», є необгрунтованими, оскільки стосуються доведеності вини особи, що не є предметом розгляду під час вирішення питання про накладення арешту на майно.

Вимоги апеляційної скарги в частині того, що ТОВ «Агростем» не є особою, визначеною ч. 6 ст. 170 КПК України, є необґрунтованими, оскільки у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а тому вимоги апеляційної скарги в цій частині слід визнати непереконливими.

Разом з тим, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність ухвали слідчого судді вимогам ст. 173 КПК України, в частині накладення арешту на все рухоме майно (меблі, техніку тощо), що використовується для обслуговування об'єктів нерухомого майна і знаходиться безпосередньо всередині цих об'єктів, виходячи з наступного.

Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Разом з тим, як вбачається з клопотання, слідчий, серед іншого, просить накласти арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить «Агростем», а саме на об'єкти нерухомого майна та на все рухоме майно, що використовується для обслуговування вказаних об'єктів (меблі, техніку тощо) та знаходиться безпосередньо всередині об'єктів, які зазначені в ухвалі слідчого судді, не зазначаючи при цьому ні найменування майна, ні його кількість, ні родові ознаки, що є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону України, а накладення арешту на тощо, взагалі не передбачено законом.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про необ'єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України та з урахуванням положень ч. 2 ст. 404 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині накладення арешту на все рухоме майно (меблі, техніку тощо), що використовується для обслуговування об'єктів нерухомого майна і знаходиться безпосередньо всередині об'єктів, які зазначені в ухвалі слідчого судді, з мотивів викладених апеляційним судом.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргупредставника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Експерт» - адвоката Кізленка В.А.,задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року, скасувати в частині накладення арешту на все рухоме майно (меблі, техніку тощо), що використовується для обслуговування Майнового комплексу сільськогосподарських будівель та споруд, реєстраційний номер - 23364252, площею - 5542,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, Черняхівський район, с. Щеніїв, вул. Поліщука, б. 3 і знаходиться безпосередньо всередині зазначених об'єктів.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року, залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____ ________ _____

Масенко Д.Є. ГлинянийВ.П. Присяжнюк О.Б.