Рішення № 65164092, 02.03.2017, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
02.03.2017
Номер справи
910/1541/17
Номер документу
65164092
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2017

Справа №910/1541/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Нестандартна Електроніка Компьютерні Системи»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Всесвіт Трейд»

про стягнення 28 083,59 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача - не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

30.01.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Нестандартна Електроніка Компьютерні Системи» звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Всесвіт Трейд» про стягнення 30 389,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до рахунку-фактури №ТД-0000474 від 11.11.2014 придбав у відповідача товар, який вподальшому було ним реалізовано ТОВ «Укрроспоставка-ТПК», проте у зв’язку із неналежною якістю вказаного товару постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 з нього на користь ТОВ «Укрроспоставка-ТПК» було стягнуто 5 144,64 грн. вартості продукції, 209,23 грн. збитків, 1500 грн. витрат на юридичну допомогу, 1827 грн. судового збору за подачу позову, 913,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 7 392,00 грн. витрат, пов’язаних з проведенням судової експертизи. Зважаючи на те, що вказана продукція, яка була придбана ним у відповідача, була неналежної якості, що підтверджується зазначеною постановою суду, позивач просив стягнути з останнього вказані вище збитки, а також 11 500,00 грн. моральної шкоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.02.2017 порушено провадження у справі № 910/1541/17, справу призначено до розгляду на 21.02.2017.

16.02.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача також суму додаткової шкоди у розмірі 738,66 грн., а саме: добові – 320,00 грн., оплата проїзних документів з Харкова до Києва та з Києва до Харкова у розмірі 178,35 грн. та 180,31 грн. відповідно, оплата послуг «Нової пошти» за доставку відповідачу позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог у розмірі 60,00 грн.

Крім того, 16.02.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.02.2017 у зв’язку із неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду від 01.02.2017, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 02.03.2017.

У судове засідання 02.03.2017 сторони не з’явилися, причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши у судовому засіданні 02.03.2017 заяву позивача про уточнення позовних вимог, суд дійшов таких висновків.

Як роз'яснено в п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»: ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

З урахуванням наведеного, суд розцінює заяву позивача як заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Частина 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві (абз. 1 п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18).

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Отже, новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 28 083,59 грн., з якої: вартість товару – 4003,20 грн.; збитки - 209,23 грн.; витрати на юридичну допомогу – 1500 грн., судовий збір за подачу позову до господарського суду Харківської області – 1827 грн., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги – 913,50 грн., витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи – 7 392,00 грн., моральна шкода - 11 500,00 грн. та сума додаткової шкоди у розмірі 738,66 грн.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 02.03.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

11.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Нестандартна Електроніка Компьютерні Системи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Всесвіт Трейд» укладено договір купівлі-продажу в спрощений спосіб, відповідно до рахунку-фактури №ТД-0000474 від 11.11.2014 на суму 4650,48 грн.

Сторони обумовили товар, що поставляється, а саме: перемикач кулачковий ПКУ 3.12 С2094 у кількості 10 шт. вартістю 54,18 грн. без ПДВ за штуку, ключ ПМОВ 111222/ІІ Д54 у кількості 3 шт. вартістю 416,70 грн. без ПДВ за штуку, ключ ПМОВФ 1366 10 10/ІІ Д125 у кількості 5 шт. вартістю 416,70 грн. без ПДВ за штуку. Всього – 4650,48 грн. з ПДВ.

Відповідно до виписки банку за особовим рахунком позивача, останній 20.11.2014 перерахував на рахунок відповідача 4650,48 грн. згідно рахунку-фактури №ТД-0000474 від 11.11.2014.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічні норми містить і ст. 207 Цивільного кодексу України.

Виставлення відповідачем позивачу рахунку-фактури №ТД-0000474 від 11.11.2014 на поставку товару та здійснення позивачем 20.11.2014 оплати рахунку на суму 4650,48 грн згідно виписки банку за особовим рахунком позивача, в призначенні платежу якого зазначено, що вказана оплата здійснена згідно рахунку-фактури №ТД-0000474 від 11.11.2014, свідчить про укладення між сторонами договору купівлі-продажу у спрощений спосіб.

Вказаний товар отриманий позивачем відповідно до видаткової накладної №ТД-0000284 від 21.11.2014 на суму 4650,48 грн. (експрес накладна «Нової пошти» №59998014452216) та реалізовано позивачем згідно з договором №5/01/11-П від 05.11.2014 Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрроспоставка-ТПК» за накладною №288 від 25.11.2014.

11 грудня 2014 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроспоставка-ТПК» одноособово складено акт огляду обладнання та матеріалів, відповідно до якого при огляді продукції отриманої через службу доставки ТОВ "Нова пошта" (експрес накладна 59000085341366 від 04 грудня 2014 року) за договором №05/01-11-П від 05 листопада 2014 року були виявлені наступні недоліки: маркування року випуску зазначене на паперовій стрічці суперечить датам виготовлення, нанесеним виробником; обладнання має ознаки вторинного використання: відсутність упаковки і консервації заводу виробника, відсутність оригінальних паспортів, наявність пожовтілості пластикових деталей з механічними пошкодженнями (тріщини, подряпини), маркування не відповідає ДСТУ, виконане на папірі, який відклеюється від виробу, відсутні комутаційні положення; тип одного ключа (ключ ПМОВ-111777) не відповідає специфікації №1 від 05 листопада 2014 року до договору. За висновком акту отримана продукція не відповідає вимогам п. 2.1 Договору, яким передбачено, що якість продукції має відповідати ДСТУ та технічним умовам.

22 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрроспоставка-ТПК» направило Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Нестандартна Електроніка Компьютерні Системи» претензію №0554 від 11 грудня 2014 року, в якій, посилаючись на виявлені недоліки щодо ключів ПМОВ-111222/ІІД54УЗ в кількості 3 шт. та ключів ПМОВФ-13663102102/ІІД125УЗ в кількості 5 шт., а також те, що відповідачем поставлено ключ ПМОВ-111777, який не передбачений специфікацією №1 від 05 листопада 2014 року, повідомив відповідача про повернення даної продукції та запропонував повернути вартість неякісної продукції в сумі 5 144,64грн.

Враховуючи несплату ТОВ фірма «Нестандартна Електроніка Компьютерні Системи» вартості товару неналежної якості, ТОВ «Укрроспоставка-ТПК» звернулося з позовом до господарського суду Харківської області, яким у задоволенні позову було відмовлено.

Разом з тим, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 у справі №922/821/15 стягнуто з ТОВ фірма «Нестандартна Електроніка компьютерні системи» на користь ТОВ «Укрроспоставка-ТПК» 5144,64 грн. вартості продукції, 209,23 грн. збитків, 1 500,00 грн. витрат на юридичну допомогу, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1 827,00 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 913,50 грн.

Додатковою постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі №922/821/15 стягнуто з ТОВ фірма «Нестандартна Електроніка компьютерні системи» на користь ТОВ «Укрроспоставка-ТПК» витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, в сумі 7 392,00 грн.

При розгляді справи №922/821/15 ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13 липня 2015 року призначено судову товарознавчу експертизу та за сукупністю встановлених ознак наданих виробів на підставі вивчення наданих документів матеріалів справи та нормативно-технічних документів даного напрямку, що стосується об'єктів дослідження, судовим експертом було зроблено висновок судово-товарознавчої експертизи №7721, що за відсутності реквізитів маркування на представлених зразках виробів, представлена продукція є нестандартною.

Зважаючи на вищевикладене, Харківський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що поставлені ключі є нестандартними (вудсутнє належне маркування, відомості щодо виробника не відповідають дійсності), а тому до них не можуть застосовуватись передбачені договором ДСТУ, тобто неможливо визначити їх дійсну якість та технічні характеристики, параметри, та в подальшому встановити їх на обладнанні замовника (або будь якому іншому) за призначенням.

Отже, обставини щодо поставки товару неналежної якості ТОВ «Укрроспоставка-ТПК», на які позивач вказує як на підстави позову в даній справі, вже досліджувались під час розгляду справи №922/821/15 Харківським апеляційним господарським судом.

Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх наявність встановлена у законному судовому рішенні, а тому немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, що набрав законної сили.

Приписи статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання судового рішення усіма суб'єктами прав у вказаній справі.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, а також згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" від 25.07.02 року, у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.99 року існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Також в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Таким чином постановою Харківського апеляційного господарського суду задоволені вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроспоставка-ТПК» та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Нестандартна Електроніка Компьютерні Системи» грошові кошти у загальному розмірі 16 986,37 грн., які біли сплачені останнім на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроспоставка-ТПК», що підтверджується платіжними дорученнями №871/4-2 від 25.10.2016 та №355 від 05.10.2016.

Матеріали справи містять претензію позивача №10/2 від 10.10.2016 про сплату відповідачем суми основної вартості товару у розмірі 4003,20 грн. та сум, стягнутих постановами Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 та від 06.09.2016.

Доказів сплати вказаних сум відповідачем матеріали справи не містять, у зв’язку із чим позивач звернувся до суду з указаним позовом та просив стягнути з відповідача вказані збитки та моральну шкоду у розмірі 11 500,00 грн., також суму додаткової шкоди у розмірі 738,66 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 673 ЦК України внормовано, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

За вимогами пункту 44 Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 25 липня 1988 року № 888, продукція, що поставляється підлягає маркуванню відповідно до вимог стандартів або технічних умов. Сторони вправі передбачити в договорі вимоги до маркування, не встановлені стандартами або технічними умовами.

Згідно до статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

У відповідності до положень ДСТУ 26828-86, який встановлює технічні вимоги до маркування та методи контролю якості маркування та поширюється на маркування виробів машинобудування та приладобудування: маркування - товарні знаки, символи, написи і зображення, що наносяться на виріб і дають паспортну попереджає, інструктивну і іншу коротку інформацію про виріб і його виробника, а також дані, необхідні для монтажу (п.1.1); товарні знаки - зареєстровані в установленому порядку позначення, службовці для відмінності товарів одних підприємств від однорідних товарів інших підприємств (п.1.2)

Як зазначалося вище, при розгляді справи №922/821/15 ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13 липня 2015 року призначено судову товарознавчу експертизу та за сукупністю встановлених ознак наданих виробів на підставі вивчення наданих документів матеріалів справи та нормативно-технічних документів даного напрямку, що стосується об'єктів дослідження, судовим експертом було зроблено висновок судово-товарознавчої експертизи №7721, що за відсутності реквізитів маркування на представлених зразках виробів, представлена продукція є нестандартною.

Зважаючи на вищевикладене, Харківський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що поставлені ключі є нестандартними (вудсутнє належне маркування, відомості щодо виробника не відповідають дійсності), а тому до них не можуть застосовуватись передбачені договором ДСТУ, тобто неможливо визначити їх дійсну якість та технічні характеристики, параметри, та в подальшому встановити їх на обладнанні замовника (або будь якому іншому) за призначенням.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду задоволені вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроспоставка-ТПК» та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Нестандартна Електроніка Компьютерні Системи» грошові кошти у загальному розмірі 16 986,37 грн., які біли сплачені останнім на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроспоставка-ТПК», що підтверджується платіжними дорученнями №871/4-2 від 25.10.2016 та №355 від 05.10.2016.

Отже обставини, на які посилається позивач, не підлягають доказуванню відповідно до ст. 35 ГПК України, а тому суд вважає, що поставлені відповідачем позивачу ключі ПМОВ 111222/ІІ Д54 у кількості 3 шт. та ПМОВФ 1366 10 10/ІІ Д125 у кількості 5 шт. є нестандартними, тобто неналежної якості, у зв’язку із чим позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Всесвіт Трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Нестандартна Електроніка Компьютерні Системи» вартості поставленої ним продукції у розмір 4003,20 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Крім того, відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи, що у зв’язку із неналежною якістю поставленого відповідачем позивачу товару постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 з ТОВ фірма «Нестандартна Електроніка компьютерні системи» було стягнуто 5144,64 грн. вартості продукції, 209,23 грн. збитків, 1500,00 грн. витрат на юридичну допомогу, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1 827,00 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 913,50 грн., а додатковою постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 – витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, в сумі 7 392,00 грн., суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення вказаних сум з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Всесвіт Трейд» на користь позивача.

Разом з тим вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 11 500,00 грн. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. №4 визначено, що суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд відзначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, в чому полягає моральна шкода, а також з яких міркувань він виходив, визнаючи її розмір, відтак підстави для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню моральної шкоди у розмірі 11 500,00 грн. відсутні.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми додаткової шкоди у розмірі 738,66 грн., а саме: добові – 320,00 грн., оплата проїзних документів з Харкова до Києва та з Києва до Харкова у розмірі 178,35 грн. та 180,31 грн. відповідно, оплата послуг «Нової пошти» за доставку відповідачу позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог у розмірі 60,00 грн., суд також дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки явка представника позивача у судове засідання до господарського суду м. Києва обов’язковою не визнавалася, а відправка поштової кореспонденції відповідачу саме транспортною компанією «Нова пошта» не була виключної з огляду на альтернативні засоби поштового зв’язку.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Всесвіт Трейд» (04107, м. Київ, вул. Овруцька, буд. 21, код 38690767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Нестандартна Електроніка Компьютерні Системи» (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 4-А, оф. 72, код 19471825) вартість товару у розмірі 4003 (чотири тисячі три) грн. 20 коп.; збитки у розмірі 209 (двісті дев’ять) грн. 23 коп.; витрати на юридичну допомогу у розмірі 1500 (одну тисячу п’ятсот) грн. 00 коп., судовий збір за подачу позову до господарського суду Харківської області у розмірі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 913 (дев’ятсот тринадцять) грн. 50 коп., витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи у розмірі 7 392 (сім тисяч триста дев’яносто дві) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 952 (дев’ятсот п’ятдесят дві) грн. 59 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане – 07.03.2017.

Суддя В.О. Демидов

Часті запитання

Який тип судового документу № 65164092 ?

Документ № 65164092 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 65164092 ?

Дата ухвалення - 02.03.2017

Яка форма судочинства по судовому документу № 65164092 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 65164092 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 65164092, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 65164092, Господарський суд м. Києва було прийнято 02.03.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 65164092 відноситься до справи № 910/1541/17

Це рішення відноситься до справи № 910/1541/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 65164091
Наступний документ : 65164094