Рішення № 65163624, 27.02.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.02.2017 Справа № 904/4073/16За позовом Публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_1 УКРАЇНИ" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Дніпропетровську

до Приватного підприємства "ІМПОРТ ОСОБА_2", м. Дніпро

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 - представник за дов. № 010-01/2117 від 27.03.2015

від відповідача: ОСОБА_4 - представник за дов. № б/н від 05.07.2016

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Дніпропетровську звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Імпорт та експорт", в якому просить суд в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 50114К4 від 13.10.2014, укладеним в рамках Генеральної кредитної угоди № 501131М від 15.10.2013, що станом на 11.04.2016 становить 5316379, 11 грн. і складається з простроченої заборгованості за кредитом - 4416216, 25 грн., пені за основним боргом - 255259, 08 грн., прострочених процентів за кредитом - 627047, 01 грн., процентів за кредитом - 25683, 51 грн., пені за процентами - 15666, 95 грн., простроченої комісії за управління - 21903, 44 грн., пені за комісією за управління - 586, 55 грн., 3 % річних - 69429, 80 грн., індекс інфляції - 154586, 52 грн.

- звернути стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Дніпропетровську на нерухоме майно, що складається з будівель, споруд, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Берегового 34м, а саме Комплекс, що належить на підставі права власності Приватному підприємству "Імпорт та експорт": реєстраційний номер майна - НОМЕР_1, Кадастровий(і) номер(и) земельної(их) ділянки(ок), на якій(якнх) розташовані будівлі, споруди НОМЕР_2: 02:003:0018 Літера А - Адміністративно-виробнича будівля, загальна площа 803,6 м2; Літера Б - Компресорна; Літера В- Сторожка; Літера Г- Склад гелькоута та смол, загальна площа 64,7м2; Літера № 9, Д Насосна станція пожежогасіння з пожежними водоймами, загальна площа, 18,9 м2; Літера Е, Навіс; Літера І-Навіс; Літера Л' навіс; Літера я-я 14, оглядові колодязі; Літера 10 - Ємність Біолайн 100; Літера вод - водонапірна башта Рожновського.

Звернути стягнення, встановивши спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, із початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням ТОВ "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" своїх зобов'язань за Генеральною кредитною угодою № 50113N1 від 15.10.2013 з усіма змінами та доповненнями, а саме порушення строків повернення грошових коштів. Керуючись ст. 7 Закону України "Про іпотеку" та умовами іпотечного договору № 50113Z1 від 16.10.2013, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС" у розмірі 56146379, 11 грн. за Генеральною кредитною угодою № 50113N1 від 15.10.2013 звернути стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 13.06.2016.

Представник відповідача, в судове засідання 13.06.2016 не з'явився, 10.06.2016 надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 13.06.2016 розгляд справи відкладено на 07.07.2016.

07.07.2016 від позивача надійшли пояснення у справі, в яких зазначив, що зазначення судом у резолютивній частині рішення визначення початкової ціни предмету іпотеку під час здійснення виконавчого провадження суперечить вимогам статей 39 та 43 Закону України "Про іпотеку". Також, відповідач зазначив, що ціна продажу предмету іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.

07.07.2016 від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи, в якому він просить суд призначити у справі № 904/4073/16 судової оціночно-будівельної експертизи з оцінки майна та на вирішення експерта поставити наступні питання:

Яка дійсна (реальна) ринкова вартість предмету іпотеки, станом на момент проведення експертизи, за Іпотечним договором № 50113211 від 16.10.2013 року, який укладений між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПП «Імпорт та ОСОБА_2», а саме: нерухоме майно, що складається з будівель, споруд, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковс'ький район, смт. Губиниха, вул. Берегового 34м, а саме: Адміністративно-виробнича будівля загальною площею 803,6 кв.м; Компресорна; Сторожк; Склад гелькоута та смол загальною площею 64,7 кв.м; Насосна станція пожежно-гасіння з пожежними водоймами загальною площею 18,9 кв.м; Навіси; Оглядові колодязі; Ємність Біолайн 100; Водонапірна башта Рожновського?

Проведення вищевказаної експертизи відповідач просив доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У судовому засіданні 07.07.2016, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 12.07.2016.

12.07.2016 від відповідача надійшли пояснення стосовно залученого до матеріалів справи звіту про оцінку майна, в яких він заперечив проти прийняття судом до уваги наданого до суду звіту про оцінку предмету іпотеки.

Ухвалою суду від 12.07.2016 у справі № 904/4073/16 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз та провадження у справі було зупинено.

Відповідно до ухвали суду від 12.07.2016 попередня оплата вартості судової експертизи була покладена на відповідача ОСОБА_5 підприємство "Імпорт та експорт", з подальшим розподілом судових витрат у відповідності з вимогами ст.49 ГПК України.

03.10.2016 справа № 904/4073/16 надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області, без здійснення експертизи, у зв'язку з несплатою відповідачем вартості висновку судового експерта.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016 провадження у справі № 904/4073/16 поновлено з 07.11.2016, справу призначено до розгляду в засіданні на 07.11.16 та зобов'язано відповідача надати письмові пояснення щодо невиконання вимог ухвали суду від 12.07.2016, а саме нездійснення попередньої оплати вартості експертного дослідження за проведення судової експертизи на підставі відповідної вимоги Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

У судовому засіданні 07.11.2016, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 09.11.2016.

09.11.2016 від позивача надійшли уточнення до позовної заяви, в яких він просить суд в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 50114К4 від 13.10.2014, укладеним в рамках Генеральної кредитної угоди № 50113Ш від 15.10.2013, що станом на 11.04.2016 становить 5316379,11 грн., і складається з простроченої заборгованості за кредитом - 4416216, 25 грн.; пені за основним боргом - 255259, 08 грн.; прострочених процентів за кредитом - 627047, 01 грн.; процентів за кредитом - 25683, 51 грн.; пені за процентами - 15666, 95 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 95 коп.); простроченої комісії за управління - 21 903, 44 грн.; пені за комісією за управління - 586, 55 грн.; 3% річних - 69429, 80 грн.; індекс інфляції - 154586, 52 грн.

- звернути стягнення на користь Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" (03125, місто Київ, вулиця Антоновича, буд.127, код ЄДРПОУ 00032112 в особі філії АТ „Укрексімбанк" в місті Дніпропетровську Код за ЄДРПОУ 19358796, тр/р № 373900011 в філії АТ „ Укрексімбанк" в м. Дніпропетровську, код банку 305675) на нерухоме майно, що складається з будівель, споруд, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Берегового 34м (далі - предмет іпотеки), а саме Комплекс, що належить на підставі права власності Приватному підприємству «Імпорт та експорт»:

Реєстраційний номер майна - НОМЕР_1, Кадастровий(і) номер(и) земельної(их) ділянки(ок), на якій(яких) розташовані будівлі, споруди НОМЕР_2: 02:003:0018 Літера А - Адміністративно-виробнича будівля, загальна площа 803,6 м2; Літера Б - Компресорна; Літера В- Сторожка, Літера Г - Склад гелькоута та смол, загальна площа 64,7 м2,

Літера №9, Д Насосна станція пожежогасіння з пожежними водоймами, загальна площа, 18,9 м2;

Літера Е, Навіс; Літера І - Навіс; Літера Л - навіс;

Літера я-я 14, оглядові колодязі;

Літера 10 - Ємність Біолайн 100; Літера вод - водонапірна башта Рожновського.

Звернути стягнення, встановивши спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", та визначити початкову ціну предмету іпотеки у відповідності до частини 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку».

09.11.2016 через канцелярію суду від відповідача надійшли докази оплати вартості експертного дослідження за проведення судової будівельно-технічної експертизи, згідно розрахунку № Рах - 0854 від 27.07.2016, а саме копія платіжного доручення № 130 від 08.11.2016 про оплату вартості експертного дослідження за проведення судової будівельно-технічної експертизи. Також, відповідач надав до суду копію технічного паспорту на нерухоме майно, що складається з будівель та споруд, що розташовані за адресою: вул. Берегова 34м, смт. Губиніха, Новомосковський район, Дніпропетровська область та письмове підтвердження того, що відповідач не буде створювати перешкод для доступу експерта до об'єктів дослідження.

Ухвалою суду від 09.11.2016 у справі № 904/4073/16 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз та провадження у справі було зупинено.

23.01.2017 справа № 904/4073/16 надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області, з висновком комісійної судової оціночно-будівельної експертизи № 5733-16 від 16.01.2017.

Ухвалою суду від 24.01.2017 провадження у справі № 904/4073/16 поновлено з 13.02.2017 та її розгляд призначено на 13.02.2017.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, 01.02.2017 подав до канцелярії суду клопотання, в якому просив суд зупинити провадження у справі до завершення процедури відчуження майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС".

Також, представник відповідача подав до суду клопотання про продовження строку розгляду спору у справі на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 13.02.2017 розгляд справи було відкладено на 27.02.2017.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 27.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС" (далі - позичальник) укладена Генеральна кредитна угода № 50113N1 (далі - Генеральна кредитна угода, арк. с. 17-28 том 1).

Протягом дії зазначеної Генеральної кредитної угоди, його умови змінювалися сторонами шляхом укладення додаткових угод, а саме додаткової угоди № 50113N1-1 від 20.02.2014 (арк. с. 29-30 том 1) та додаткової угоди № 50113N1-2 від 13.10.2014 (арк. с. 31 том 1).

Згідно п. 4.1 генеральної кредитної угоди, відповідно до положень та умов цієї Генеральної угоди банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 4.5 Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов кредитного договору, укладеного в рамках цієї Генеральної угоди.

Строк користування кредитом за цією Генеральною угодою встановлюється до 14.10.2016 (п. 4.3 Генеральної кредитної угоди).

Пунктом 4.5.1 Генеральної кредитної угоди визначено, що загальний розмір заборгованості позичальника за кредитом за цією Генеральною угодою не може перевищувати 5000000 грн. Сторони домовились, що загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою поширюється на Кредитні договори, укладені у момент набуття чинності Генеральною угодою, та є такими, що діятимуть у рамках Генеральної угоди і є відповідними додатками до Генеральної угоди згідно з додатком 1 до Генеральної угоди, а також на всі Кредитні договори, які будуть укладені в рамках Генеральної угоди протягом її дії.

В рамках Генеральної кредитної угоди, 13.10.2014 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС" було укладено Кредитний договір № 50114К4 (далі - кредитний договір, арк. с. 32-46 том 1).

Розділом 2 кредитного договору встановлено, що відповідно до умов цього договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором. Кредит надається позичальнику: шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії. Ліміт кредитної лінії: 5000000 грн. Кінцевий термін погашення кредиту: 12.10.2015 року. У рамках цього договору позичальник сплачує банку проценти за кредитом, комісію за відкриття кредитної лінії, комісію за управління кредитною лінією та інші комісії/плати за цим договором, у розмірах та на умовах цього договору.

У розділі 3 кредитного договору встановлено, що тип процентної ставки за кредитом: фіксований. Розмір процентної ставки за кредитом: 22,3 % річних. Проценти за кредитом нараховуються протягом нарахування протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування кредитом на основі банківського року.

Розмір ставки комісії за відкриття кредитної лінії 0,3 % від ліміту кредитної лінії, зазначеного у п. 2.3.1 кредитного договору. Розмір ставки комісії за управління 0,035 % від ліміту заборгованості, зазначеного у графіку зміни ліміту заборгованості. Розмір ставки комісії за управління змінюється у випадках та в порядку, що передбачені у пункті 4.2 цього договору.

Комісія за управління нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором відповідно до підпункту 14.1.1 цього договору і закінчуючи датою повного виконання зобов'язань з погашення кредиту (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення кредиту, визначеної згідно з пунктом 6.4 цього договору.

Перший період нарахування комісії за управління починається з дати набуття чинності цим Договором і закінчується останнім календарним днем місяця набуття чинності цим Договором. Наступні періоди нарахування комісії за управління (крім останнього періоду) -кожний календарний місяць.

Останній період нарахування комісії за управління:

починається з першого числа місяця, у якому має бути здійснене повне погашення кредиту відповідно до пункту 2.4 цього договору (у випадку невиконання позичальником зобов'язань з погашення основного боргу - з першого числа місяця, у якому наступить 90-й день з дати повного погашення кредиту, визначеної згідно з пунктом 6..4 цього договору; у випадку повного дострокового погашення кредиту - з першого числа місяця, у якому набуде чинність договір про розірвання цього договору),

закінчується кінцевим терміном погашення кредиту відповідно до пункту 2.4 цього договору (включно) (у випадку невиконання позичальником зобов'язань з погашення Основного боргу - 90-м днем з дати повного погашення кредиту, визначеної згідно з пунктом 6.4 цього договору (включно); у випадку повного дострокового погашення кредиту - датою укладення договору про розірвання цього договору (включно)).

Комісія нараховується пропорційно кількості днів дії ліміту заборгованості (у випадках, передбачених другим абзацом підпункту 3.2.2.1 цього договору), кількості календарних днів у місяці, на який припадає період нарахування комісії за управління.

Пунктом 6.6 кредитного договору передбачено, що сплата процентів за кредитом (крім процентів за останній календарний місяць користування кредитом) здійснюється позичальником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число). Протягом цього періоду сплачуються проценти за кредитом за попередній місяць.

Проценти за кредитом за останній календарний місяць користування кредитом мають бути сплачені позичальником не пізніше наступного банківського дня за днем повного погашення основного боргу.

Відповідно до п. 9.2.2 кредитного договору, позичальник зобов'язується своєчасно та у повному обсязі погашати банку кредит, сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання повноваженими представниками обох сторін та скріплення відбитками печаток сторін, однак кредит надається після виконання позичальником зобов'язань, встановлених п. 5.1 цього договору (п. 14.1.1 кредитного договору).

На виконання умов вищевказаного кредитного договору, позивач відкрив Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС" кредитну лінію з лімітом 5000000 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською випискою (арк. с. 92-145 том 1).

Позивач зазначає, що позичальником були порушені умови кредитного договорі та не дотримано встановленого строку повернення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив позичальнику вимогу від 13.10.2015 № 050-16/793, відповідно до якої вимагав виконати порушене зобовязання та сплатити заборгованість у розмірі 4309183, 10 грн. Про отримання ТОВ "Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС" вказаної вимоги свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, з відміткою про отримання кореспонденції (арк. с. 66-67 том 1).

В порушення умов договорів, позичальник свої зобовязання по своєчасному поверненню кредиту, сплаті нарахованих процентів та комісій в повному обсязі не виконав, вимоги банку залишені позичальником без відповіді та задоволення.

Також, відповідно до п. 7.1 Генеральної кредитної угоди, як подія невиконання зобов'язання є, зокрема, достовірна інформація про те, що подано заяву про порушення справи про банкрутство позичальника та/або поручителя, у тому числі подано заяву позичальником та/або поручителем щодо порушення справи про визнання його (їх) банкрутами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2015 порушено провадження у справі № 904/9958/15 про банкрутство ТОВ "Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС" та ухвалою від 26.01.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів. В тому числі до реєстру вимог кредиторів включено вимоги Приватного підприємства "ОСОБА_2 та імпорт".

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, прострочена заборгованість за кредитним договором № 50114К4 від 13.10.2014, укладеним в рамках Генеральної кредитної угоди, станом на 11.04.2016 становить 5316379, 11 грн. і складається з:

-Прострочена заборгованість за кредитом - 4416216, 25 грн.;

-Пеня за основним боргом - 255259, 08 грн., нарахована за період з 01.08.2015 по 25.11.2015;

-Прострочені проценти за кредитом - 627047, 01 грн.;

-Проценти за кредитом - 25683, 51 грн.,

-Пеня за процентами - 15666, 95 грн., нарахована за період з 08.09.2015 по 25.11.2015;

-Прострочена комісія за управління - 21903, 44 грн.;

-Пеня за комісією за управління - 586, 55 грн., нарахована за період з 08.09.2015 по 25.11.2015;

- 3% річних, згідно ст. 625 ЦК України - 69429, 80 грн., нараховані за період з 01.08.2015 по 10.04.2016;

- інфляційні втрати, згідно ст. 625 ЦК України - 154586,52 грн., нараховані за період з 01.08.2015 по 01.04.2016.

На час розгляду справи доказів погашення позичальником вищевказаної заборгованості перед банком матеріали справи не містять.

Так, з метою забезпечення належного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, 16.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - іпотекодержатель) та ОСОБА_5 підприємством "Імпорт та експорт" (далі - відповідач, іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 50113Z11 (далі - договір), посвідчений 16.10.2013 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1808 (арк. с. 51-55 том 1).

Відповідно до п. 1.1 договору, з урахуванням договору про внесення змін 50113Z11-1 від 14.10.2014, посвідченого 13.10.2014 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (арк. с. 56-61 том 1), іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з Генеральної кредитної угоди № 50113N1 від 15.10.2013 (далі - генеральна угода) з усіма змінами та доповненнями, а також з усіма чинними Кредитними договорами, які укладаються та будуть укладені в майбутньому в рамках Генеральної кредитної угоди, їй підпорядковуються, є додатками до Генеральної угоди, та є невід'ємними її частинами та складають єдиний документ (Генеральна угода та додатки - далі кредитний договір), укладеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторським виробничим підприємством МДС" (далі - боржник) та іпотекодержателем відповідно до якої іпотекодержатель при виконанні боржником певних умов, визначених за Кредитним договором, встановленим у розмірі 5000000 грн., на визначених Кредитним договором умовах з кінцевим строком погашення основного боргу 14.10.2016, з нарахуванням процентів у відповідності до умов Кредитного договору.

Предмет іпотеки, що є забезпеченням викладених у Кредитному договорі зобов'язань іпотекодавця, є

нерухоме майно, що складається з будівель, споруд, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Берегова, 34м (далі - предмет іпотеки), а саме:

Комплекс, до складу якого входять:

Літера А - Адміністративно-виробнича будівля, загальна площа 803,6 м2;

Літера Б - Компресорна;

Літера В- Сторожка;

Літера Г- Склад гелькоута та смол, загальна площа 64,7м2;

Літера № 9, Д Насосна станція пожежогасіння з пожежними водоймами, загальна площа, 18,9 м2;

Літера Е, Навіс;

Літера І-Навіс;

Літера Л - навіс;

Літера я-я 14 - оглядові колодязі;

Літера 10 - Ємність Біолайн 100;

Літера вод - водонапірна башта Рожновського.

Предмет іпотеки передається іпотекодавцем в іпотеку разом зі всіма складовими частинами, внутрішніми системами, поліпшеннями, що існують на час укладання цього договору та можуть виникнути у майбутньому.

Право власності на комплекс підтверджено: свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Виконавчим комітетом Губининської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області 28.12.2012 (бланк сері: САС № 767485) згідно з рішенням виконавчого комітету Губининської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 130 від 26.12.2012, зареєстрована: Комунальним підприємством "Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради 28.12.2012 за реєстраційним № 26845646, згідно із Витягом про державну реєстрацію прав № 37058384, та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Реєстраційною службою Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області 08.02.2013, індексний номер: 36507- зареєстрованим Реєстраційною службою Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області 08.02.2013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1, номер запису про право власності: 109273, згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 367398.

Нотаріусом перевірено та встановлено відсутність будь-яких обтяжень предмета іпотеки та дату укладання договору.

Комплекс розташований на земельній(их) ділянці загальною площею 5,3826 га, цільове призначення для промисловості-підприємства іншої промисловості.

Право користування земельною ділянкою, на якій розташований Предмет іпотеки підтверджується договором оренди земельної ділянки від 29.05.2009, укладеним між Новомосковською районною державною адміністрацією (орендодавець) я ПП "Імпорт та експорт" (орендатор), посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського; районного нотаріального округу, Дніпропетровської області ОСОБА_7 29.05.2009.

Пунктом 1.4 договору, в редакції договору про внесення змін 50113Z11-1 від 14.10.2014, станом на 13.10.2014 заставна вартість предмету іпотеки становить 2412183 грн. (ринкова вартість предмета іпотеки визначена у звіті про оцінку предмету іпотеки від 31.03.2014 № А-63-1, виконаному ТОВ "НАЗАРЕТ" помножена на розмір заставного дисконта, який становить 0,75). В подальшому заставна вартість предмету застави змінюється з урахуванням положень пп. 2.1.8 цього договору.

Відповідно до п. 2.1.5 договору, іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з кредитного договору на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, комісії та інших платежів; неустойку, пеню, витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов'язання чи умов цього договору.

Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання терміну виконання іпотекодавцем та/або боржником зобов'язання (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватись відповідно до Кредитного договору), забезпеченого іпотекою за цим договором, воно не буде виконане та інших випадках, передбачених чинним законодавством України, цим договором та Кредитним договором (п. 2.1.12 договору).

Згідно з п. 2.4.11 іпотекодеавець має право у випадку виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки - з письмового дозволу іпотекодержателя реалізувати його відповідно до чинного законодавства України та направити кошти, виручені від його реалізації на цілі, передбачені пп. 2.1.5 п. 2.1 цього договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення підписів печатками сторін та нотаріального посвідчення і залишається чинним до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором та/або виконання боржником та/або іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором (п. 8.3 договору).

Враховуючи, що термін погашення зобовязань за кредитним договором від 13.10.2014 № 50114К4 є таким, що настав, однак до теперішнього часу позичальник не розрахувався з позивачем, відповіді на вимогу банку не надав, останній, виходячи з положень п. 1.7 договору, просить суд задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", та визначити початкову ціну предмету іпотеки у відповідності до частини 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку».

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, укладений між банком та позичальником договір за своїм змістом та правовою природою є кредитними договорами, а тому права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту, регулюються умовами договорів та відповідними положеннями статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи, що позичальник, отримавши вимогу банку жодних заходів, щодо добровільного погашення заборгованості по вищевказаному кредитному договору не здійснив, позивач набув право вимоги до відповідача, щодо погашення заборгованості по спірному договору, тому суд вважає, що порушення ТОВ "Проектно-конструкторським виробничим підприємством МДС" зобов'язань за кредитним договором є підтвердженим матеріалами справи.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. ст. 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань від 17.12.2013 № 14, з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідає умовам договорів та вимогам чинного законодавства.

Приписами ст. 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про іпотеку", іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статтею 12 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

В ст. 7 Закону України "Про іпотеку" зазначено про те, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування:

- витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки;

- витрат на утримання і збереження предмета іпотеки;

- витрат на страхування предмета іпотеки;

- збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

За приписом ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом умовами договору іпотеки, а саме п. 1.7, визначено право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Договором застави (розділ 5) передбачено право позивача обирати порядок звернення стягнення на предмет застави.

Звертаючись до суду з позовом, позивач самостійно обирає спосіб захисту свого права, шляхом звернення до суду у резолютивній частині позову з проханням про застосування такого способу.

З поданої позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач вказує на порушення його субєктивного матеріального права, а саме, права на своєчасне отримання кредитних коштів та плати (процентів) за користування ними.

Відповідно до положень ст. 593 ЦК України, право застави припиняється у разі втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. Зокрема, відповідно до ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

З урахуванням вищенаведених вимог Закону України "Про іпотеку", Цивільного кодексу України, дослідивши у сукупності встановлені обставини по справі та вищевикладені обставини, суд вважає встановленим факт порушення права позивача на отримання спірної суми боргу, обґрунтованими вимоги позивача на захист його порушеного права шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки у спосіб продажу з прилюдних торгів.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, враховуючи невиконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором, банк правомірно набув право на задоволення своїх законних вимог за рахунок предмету іпотеки.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" встановлена можливість звернення стягнення та реалізації предмету іпотеки за рішенням суду. Також частиною 5 цієї статті Закону передбачено способи реалізації предмету іпотеки за рішенням суду, а саме шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Частиною 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про задоволення вимог позивача в повному обсязі, оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення погашення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісії.

Також, суд зазначає, що початкову ціну предмету іпотеки, з урахуванням висновку комісії судової оціночно-будівельної експертизи № 5733-16 від 16.01.2017, проведеної Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз на виконання ухвали господарського суду від 09.11.2016 у даній справі, встановлено на рівні 3003536 грн. (арк. с. 96-153 том 2).

Згідно із ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході вирішення спору відповідачем не надано доказів, які б спростовували доводи позивача та встановлені судом фактичні обставини справи, не надано контррозрахунку суми заявлених позовних вимог, виходячи із наявних у нього документів.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до завершення процедури відчуження майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське виробниче підприємство "МДС".

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником.

Тобто, даною статтею передбачений виключний перелік підстав зупинення провадження у справі.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки право позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки передбачено законодавством.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд даної справи, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 79745, 69 грн.

Щодо інших витрат, пов'язаних зі сплатою вартості проведення судової експертизи у даній справі, суд зазначає наступне.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Згідно статті 49 ГПК України, витрати з оплати вартості проведення судової експертизи у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 50113Z11 від 16.10.2013, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1808, на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03125, місто Київ, вулиця Антоновича, буд.127, код ЄДРПОУ 00032112 в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Дніпропетровську Код за ЄДРПОУ 19358796, тр/р № 373900011 в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Дніпропетровську, код банку 305675), а саме на нерухоме майно, що складається з будівель, споруд, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Берегового 34м, а саме Комплекс (далі - предмет іпотеки), що належить на підставі права власності Приватному підприємству «Імпорт та експорт» (49101, м. Дніпро, пр. Кірова, буд. 28А, приміщення 314; ідентифікаційний код 34409145):

Реєстраційний номер майна - НОМЕР_1, Кадастровий(і) номер(и) земельної(их) ділянки(ок), на якій(яких) розташовані будівлі, споруди НОМЕР_2: 02:003:0018

Літера А - Адміністративно-виробнича будівля, загальна площа 803,6 м2;

Літера Б - Компресорна;

Літера В- Сторожка,

Літера Г - Склад гелькоута та смол, загальна площа 64,7 м2,

Літера №9, Д Насосна станція пожежогасіння з пожежними водоймами, загальна площа, 18,9 м2;

Літера Е, Навіс;

Літера І - Навіс;

Літера Л - навіс;

Літера я-я 14, оглядові колодязі;

Літера 10 - Ємність Біолайн 100;

Літера вод - водонапірна башта Рожновського

Шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, за початковою ціною - 3003536 грн.,

Стягнути з Приватного підприємства "Імпорт та експорт" (49101, м. Дніпро, пр. Кірова, буд. 28А, приміщення 314; ідентифікаційний код 34409145) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний екпортно-імпортний банк України" (03125, м. Київ, вул. Горького, буд. 127; ідентифікаційний код 00032112) витрати зі сплати судового збору у розмірі 79745, 69 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.03.2017

Суддя ОСОБА_8