Ухвала суду № 65163233, 28.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року м. Київ К/800/25311/16

К/800/25312/16

К/800/25313/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Горбатюка С.А., Мороз Л.Л., провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційними скаргами комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради, виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-нижньодніпровського району м. Дніпропетровська на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року у справі №804/53/15 за позовом Дніпропетровської міської ради до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, за участю Прокуратури Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування вимоги , -

ВСТАНОВИЛА :

Дніпропетровська міська рада звернулася до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, за участю Прокуратури Дніпропетровської області, в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області №04-08-02-13/11950 від 05.12.2014 року «Про усунення виявлених порушень».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Південне" Дніпропетровської міської ради та виробничого ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-нижньодніпровського району м. Дніпропетровська звернулись до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, Житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Південне" Дніпропетровської міської ради та виробничого ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-нижньодніпровського району м. Дніпропетровська звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, у яких просять його скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційних скаргах, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 статті 185 КАС України визначено, що особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З аналізу даної норми вбачається, що право на апеляційне оскарження постанов суду першої інстанції мають як сторони та інші особи, які беруть участь у справі, так і особи, які не брали участі у справі. Проте, обов'язковою умовою такого оскарження для осіб, які не брали участі у справі, є вирішення судом питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011 (далі - Положення) Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень до підконтрольної установи.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

Предметом спору у справі є правомірність винесення Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області оскаржуваної вимоги №04-08-02-13/11950 від 05.12.2014 року по відношенню саме до Дніпропетровської міської ради.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у задоволенні даного позову відмовлено.

Враховуючи вищенаведений аналіз правових норм, суд касаційної інстанції вважає, що оскаржувана по справі вимога є рішенням Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, яке є обов'язковим для виконання лише підконтрольною установою - Дніпропетровською міською радою, а оскаржуване рішення суду не було спрямоване на вирішення питань про права та обов'язки інших осіб.

За таких обставин висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав у комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради та виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-нижньодніпровського району м. Дніпропетровська для оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку відповідають вимогам статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягає застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради, виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-нижньодніпровського району м. Дніпропетровська відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: