Ухвала суду № 65163173, 28.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року м. Київ К/800/1701/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Кобилянського М.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року

у справі № 826/19999/14

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного Фонду України

про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України, в якому просила:

- визнати бездіяльність протиправною та зобов'язати управління ПФ України негайно внести та затвердити зміни в «Порядок подачі та оформлення документів для призначення пенсії», що буде забезпечувати документальне оформлення та реальну виплату пенсії всім українським пенсіонерам, які проживають за межами України, відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 25-р/п/2009 від 07 жовтня 2009 року;

- зобов'язати відповідача визначити уповноважене ТУ ПФ України та надати останньому вказівки відновити виплату позивачу пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року за межі України у відповідності з Конституцією та чинним пенсійним законодавством України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1, подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції щодо правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки залучена позивачем квитанція про сплату судового збору № 0.0.313208931.1 датована 06 листопада 2014 року, тоді як апеляційна скарга була направлена до суду 26 травня 2015 року.

01 вересня 2015 року позивачем подано клопотання про те, що нею подано належний документ на підтвердження сплати судового збору.

Разом з тим, 13 жовтня 2015 року суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу позивачу зазначивши, що платіжний документ повинен містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (апеляційну скаргу) сплачується судовий збір.

Частиною 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Відповідно до положень частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено як 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

В матеріалах справи наявна залучена позивачем квитанція про сплату судового збору № 0.0.313208931.1 від 06 листопада 2014 року у розмірі 36,54 грн., що відповідає вимогам частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, суд апеляційної інстанції в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 06 серпня 2015 року зазначив про невідповідність дати сплати судового збору та подання апеляційної скарги до суду.

Разом з тим, в ухвалі про повернення апеляційної скарги від 13 жовтня 2015 року, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що підставою для повернення, є невиконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року та ненадання документу про сплату судового збору саме за дану апеляційну скаргу, оскільки платіжний документ повинен містити відомості про те, за яку саме апеляційну скаргу сплачується судовий збір.

З огляду на викладене, колегія суддів не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції та правильністю застосування ним норм процесуального права.

Отже, судом апеляційної інстанції зроблено помилковий висновок про повернення апеляційної скарги у даній справі, у зв'язку чим, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи та перевірки обґрунтованості доводів позивача в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року скасувати.

Справу ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді М.М. Заїка

М.Г. Кобилянський