Ухвала суду № 65163150, 02.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 березня 2017 року К/800/36745/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Голубєва Г.К., розглянувши касаційну скаргу Тернопільської об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 р. у справі № 819/507/14-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Тернопільської об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільської об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 р., позов задоволено частково.

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, слід погодитись із наступними висновками судів.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

На виконання вказаної норми прийнятий Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок).

Згідно з п.5 цього Порядку після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

За відсутності у продавця посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Продавець, що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає податковому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Також, пунктами 8 та 9 вказаного Порядку встановлено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Таким чином, чинне законодавство визначає вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації; інші порушення порядку реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування не призводять до відмови у реєстрації таких накладних або розрахунків, а відтак, не можуть позбавляти покупця права на формування податкового кредиту на підставі таких податкових накладних або розрахунків.

Судами зазначено, що підписи на податкових накладних зроблені особами, яким належить право такого підпису.

Посилання податкового органу на те, що отримані позивачем податкові накладні від постачальників оформлені з порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, зокрема, при співставленні інформаційної бази даних єдиного реєстру податкових накладних та підписів на паперових носіях встановлено, що електронний цифровий підпис податкових накладних (квитанцій) не відповідає підписам уповноважених осіб, що зазначені у податкових накладних (паперових носіях), правомірно не прийняті судами до уваги, оскільки нормами ПК України та іншими підзаконними актами не передбачено, що внесення до Єдиного реєстру податкових накладних за допомогою цифрового підпису однієї уповноваженої особи продавця та підписання податкових накладних іншою уповноваженою особою цього ж продавця є підставою для визнання таких накладних недійсними або неналежно оформленими.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

При цьому, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 3 грудня 2003 року у справі "Рябих проти Росії" зазначено, що повноваження вищих судів щодо перегляду судових рішень мають використовуватись задля виправлення судових помилок.

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи з урахуванням специфіки спірних правовідносин та повноти встановлення судами фактичних обставин справи. Заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільської об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 р.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.К. Голубєва