Ухвала суду № 65163055, 27.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 лютого 2017 року К/800/31927/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Голубєва Г.К., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 р. у справі № 826/6291/16 за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2016 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 р., в позові відмовлено.

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України вказану касаційну скаргу залишено без руху з підстав порушення скаржником вимог ч. 5 ст. 213 КАС України та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги у спосіб, визначений в ухвалі.

Скаржник звернувся до Вищого адміністративного суду України із клопотанням, в якому просить продовжити зазначений строк з підстав неможливості сплатити у визначений термін судовий збір за подання касаційної скарги.

За приписом ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений судом, може бути продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Крім того, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, слід погодитись із наступними висновками судів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що суми грошових зобов'язань підлягають узгодженню в порядку, встановленому ПК України для узгодження грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом. У свою чергу, визначені такими рішеннями суми грошових зобов'язань підлягають сплаті як грошові зобов'язання в розумінні ПК України, а своєчасно несплачені суми повинні стягуватися в порядку, передбаченому для стягнення податкового боргу (тобто, з обов'язковим направленням платникові податків податкових вимог тощо). Водночас, позивачем не було дотримано процедуру визначену для здійснення стягнення податкового боргу. Зокрема, направлення контролюючим органом податкової вимоги платнику податків є обов'язковою передумовою для його звернення до суду із вимогами щодо стягнення податкового боргу.

Відтак, суди дійшли висновку, що порушення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у місті Києві даного порядку не дає можливості встановити строк, з якого у податкового органу виникає право на звернення до суду, та загалом свідчить про відсутність підстав для такого звернення.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

При цьому, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 3 грудня 2003 року у справі "Рябих проти Росії" зазначено, що повноваження вищих судів щодо перегляду судових рішень мають використовуватись задля виправлення судових помилок.

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи з урахуванням специфіки спірних правовідносин та повноти встановлення судами фактичних обставин справи. Заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 р.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.К. Голубєва