Рішення № 6516284, 23.10.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.09 Справа № 15/68

за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Полтаваелектро», м. Полтава, в особі відокремленого підрозділу Луганської механізованої колони № 15, м. Луганськ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМ-Центр », м. Київ про стягнення 32 942 грн. 50 коп.

Колегія у складі суддів:

Пономаренко Є.Ю. головуючий ,

Мінська Т.М., Яресько Б.В.

Представники:

від позивача - Старецький В.В., представник за довіреністю №б/н від 22.04.09;

від відповідача - ОСОБА_6, представник за довіреністю № 586 від 09.04.09;

від третьої особи , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «ТМ-Центр»- представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 12.05.09):

- стягнути з відповідача суми боргу у розмірі 16 442 грн. 95 коп. за договором оренди нежитлового приміщення № 1002 від 03.01.08 за розрахунковий період з грудня 2007 року по вересень 2008 року;

- стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 967 грн. 42 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченні на позовну заяву.

Третя особа не скористалася правом на участь свого представника в судовому засіданні.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та третьої особи, надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Між позивачем, як орендарем, та відповідачем, як суборендарем, 03.01.2008р. укладено договір суборенди №1002.

Обєкт суборенди за даним договором нежитлове приміщення площею 176 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_1, передано позивачем у справі суборендарю (відповідачу), що підтверджується поясненнями обох сторін та конклюдентними діями відповідача сплатою орендної плати за користування приміщенням. Зазначене майно було передано в суборенду з дозволу орендодавця.

Розділом 4 договору суборенди визначено розмір плати за суборенду майна та порядок її перерахування.

Так, загальний розмір плати за суборенду при укладенні договору складав 10 грн. за 1 кв.м., тобто 1760 грн. 00 коп. в місяць (п. 4.1 договору). Починаючи з липня 2008 р. розмір орендної плати було збільшено до 25 грн. за 1 кв. м. Такі зміни відбулися шляхом направлення позивачем відповідачу листа від 10.06.2008 р. №87 та прийняття відповідачем викладеної в зазначеному листі пропозиції шляхом підписання акту №0000100 здачі-прийняття робіт з надання послуг з оренди приміщення за липень 2008 р. на суму 4400 грн. 11 коп. Строк виконання відповідачем грошового зобовязання з перерахування плати за суборенду майна визначено п. 4.3 договору, згідно якого така плата перераховується суборендарем щомісячно до 10 числа наступного місяця.

Відповідачем грошові зобовязання за договором не виконувалися належним чином, внаслідок чого за період дії договору: з травня 2008 р. по вересень 2008 р. включно утворився борг з плати за суборенду у сумі 15 170 грн. 20 коп.

У звязку з наявністю боргу позивач звернувся з даним позовом до суду, за захистом своїх прав та порушених законом інтересів.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 даної ж статті плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинно виконуватися у встановлений строк.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за період користування з травня 2008 р. по вересень 2008 р. у сумі 15 170 грн. 20 коп. слід задовольнити.

При цьому, зокрема слід зазначити наступне.

До складу позовних вимог про стягнення боргу по договору позивачем були включені як вимоги по стягненню боргу з плати за суборенду, так і вимоги по стягненню боргу за охорону. Суд дійшов висновку, що за даним позовом вимоги по стягненню боргу за охорону не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договором суборенди №1002, правовідносини за яким визначені позивачем підставами позову, не передбачено обовязку суборендаря сплачувати за послуги з охорони. Не встановлено і строк виконання відповідачем грошового договірного зобовязання з оплати послуг з охорони. Так, зокрема ні п. 4.3, ні п. 3.5 договору не передбачають оплати послуг саме за охорону приміщення.

Заперечення відповідача щодо самовільного збільшення позивачем розміру плати за суборенду судом відхиляються з наступних підстав.

Розмір плати за суборенду при укладенні договору складав 10 грн. за 1 кв.м., тобто 1760 грн. 00 коп. в місяць (п. 4.1 договору). Починаючи з липня 2008 р. розмір орендної плати було збільшено до 25 грн. за 1 кв. м. Такі зміни відбулися шляхом направлення позивачем відповідачу листа від 10.06.2008 р. №87 та прийняття відповідачем викладеної в зазначеному листі пропозиції шляхом підписання акту №0000100 здачі-прийняття робіт з надання послуг з оренди приміщення за липень 2008 р. на суму 4400 грн. 11 коп. Хоча договором і не передбачено складання таких актів, вони регулярно з початку дії договору складалися сторонами. Договір було укладено в простій письмовій формі. Отже, відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України і зміни до такого договору теж мають вчинятися у простій письмовій формі. Виходячи з положень норм ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України та ст. 654 Цивільного кодексу України укладення та зміна договорів, які мають вчинятися у простій письмовій формі, може відбуватися у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо , а також шляхом прийняття до виконання замовлень. Таким чином, підписання вказаних документів (листа та акту) свідчить про досягнення сторонами згоди про зміну розміру плати за суборенду приміщення. Тому, починаючи з липня розмір плати за суборенду є збільшеним.

Доводи наведені представником позивача про те, що акти виконаних робіт виконані робітниками позивача без відома відповідача, судом відхиляються.

Згідно пояснень, наданих суду особисто ОСОБА_1, акт виконаних робіт №ОУ0000100 за липень 2008 р. (яким підтверджується прийняття пропозицій про збільшення розміру плати за суборенду) підписано ОСОБА_1

Щодо надання відповідачем до справи копії договору №14/05-07 від 14.05.2007 р., укладеним між Луганською мехколоною №15, як орендодавцем, та ПП «Алвак», як орендарем, слід зазначити наступне.

При наданні копії вказаного договору відповідачем не заявлено доводів та не надано правових висновків щодо впливу вказаного договору на зміст правовідносин сторін у даній справі.

Суд вважає, що наявність вказаного договору не змінює правовідносини сторін з наступних підстав.

По-перше: суду надана лише копія договору, яка незасвідчена належним чином. У даному випадку такий документ не може бути доказом у справі в силу ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге: сторонами не доведено, що обєкти оренди за договором, на підставі якого заявлено позов у даній справі, та за договором №14/05-07 від 14.05.2007 р. з ПП «Алвак»співпадають (тобто, що приміщення передане за договором №1002 увійшло до складу приміщень по договору №14/05-07).

По-третє: суду не надано доказів передачі обєкту оренди орендарю по договору №14/05-07.

У задоволенні позовних вимог по стягненню пені слід відмовити за необґрунтованістю з наступних підстав.

Розрахунок пені міститься у заяві позивача про зменшення розміру позовних вимог. Згідно цього розрахунку: 16442,95 грн. х 24% / 365 х 182 дн. Отже, з даного розрахунку не вбачається за який період (тобто з якої дати початку періоду та по яку дату закінчення періоду) нарахована пеня.

Період (не лише кількість днів, а саме період) є істотною складовою, необхідною для визначення пені. Період, за який нараховується пеня, суд не може визначати самостійно, адже це виключне право позивача.

Так, згідно положень п. 6 ст. 233 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Тому, дати початку та закінчення періоду нарахування пені мають ключове значення для розрахунку пені. Без визначення таких даних позивачем суд не може визначити, що розмір заявленої пені є обґрунтованим.

У звязку з невизначенням періоду нарахування пені у задоволенні позовної вимоги по стягненню пені в сумі 1967 грн. 42 коп. слід відмовити.

Разом з тим, слід зазначити, що позивач не позбавлений права заявити окремо позов про стягнення пені з визначенням періоду її нарахування. При цьому, підстави такої позовної вимоги (період) будуть іншими.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню частково. Підлягає стягненню з відповідача борг з плати за суборенду у сумі 15170 грн. 20 коп. У задоволенні решти позовних вимог по стягненню плати за суборенду та пені слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача (пропорційно розміру задоволених вимог та з віднесенням на позивача судових витрат за сумою, на яку ним було зменшено розмір позовних вимог) у складі: 151 грн. 70 коп. державного мита, а також 54 грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтаваелектро» , м. Полтава, вул. Котляревського, б. 2А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00132535, в особі відокремленого підрозділу Луганської механізованої колони № 15, м. Луганськ, вул. Тихоокеанская, б. 53, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00132374, борг у сумі 15 170 грн. 20 коп. , витрати зі сплати державного мита в сумі 151 грн. 70 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 54 грн. 34 коп. Видати наказ позивачу. 3. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення боргу та пені відмовити. В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 28.10.2009 р. На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя головуючий

Суддя

Суддя Є.Ю. Пономаренко

Т.М. Мінська

Б.В. Яресько