Рішення № 6516280, 26.10.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.09                                                                                 Справа № 7/170(16/6(4/59(2/55

За позовом Приватного підприємства "Атолс", м. Бровари Київської області

до 1-го відповідача –Кам‘янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції , м. Луганськ

2-го відповідача –Головного Управління Державного казначейства у Луганській області, м. Луганськ

Третя особа на стороні 1-го відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – начальник Кам‘янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Мартиросян А.С.

про стягнення 97705 грн. 34 коп.

Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників:

від позивача –Потійко Ю.В., довіреність № б/н від 03.03.08;

від 1-го відповідача –Литвин І.А., Довіреність № б/н від 20.08.09;

від 2-го відповідача –Давидова О.В., довіреність № 14-12/1-36 від 01.01.09;

від 3-ї особи –не прибув;

за участю прокурора - Колесніченко В.І., посвідчення № 806 від 05.08.09.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення за рахунок держави з 2-го відповідача суми збитків у розмірі 97705 грн. 34 коп., завданих позивачеві внаслідок бездіяльності 1-го відповідача.

Заявою від 23.11.2007, поданою на підставі ч. 2 ст. 58 ГПК України (Об'єднання позовних вимог) та ст. 121-2 ГПК України (Оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби), позивач уточнив позовні вимоги та просив при розгляді даної справи про стягнення з відповідача збитків встановити бездіяльність державних виконавців та інших посадових осіб Кам’янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції при виконанні рішення господарського суду Луганської області у справі №14/477.

Перший відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву зокрема у відзиві №13-24-191 від 26.01.09 (т.3,а.с.14-61 з урахуванням додатку), посилаючись на те, що державним виконавцем при виконанні виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду від 30.10.07 № 14/447, були вжити всі необхідні заходи, передбачені чинним законодавством щодо повного та своєчасного виконання даного виконавчого провадження. Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем не встановлена його вина у відповідності з вимогами ст. 86 Закону України “Про виконавче провадження”, тому він вважає, що стягнення збитків не може бути проведено. Відповідач доводить свої доводи щодо неправомірності тверджень позивача завіреною копією виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Луганської області по справі №14\447, в якому містяться процесуальні документи по виконанню вказаного рішення суду.

Другий відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву зокрема у відзиві №06-06/121 від 28.01.09, № 06-06/6100 від 21.09.09, у зв’язку з недоведеністю факту неправомірних дій (бездіяльності) Кам’янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції у встановленому законом порядку. Відповідач також посилається на недоведеність позивачем складу правопорушення його прав органами держказначейства. Позивачем на зазначено жодної норми яка б встановлювала правила та порядок відшкодування збитків юридичній особі з рахунків територіальних органів казначейства.

3-я особа на стороні 1- відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору начальник Кам’янобрідського ВДВС Луганського МУЮ Мартиросян А.С. відзив на позовну заяву не надала та у судове засідання не прибула.

Представник прокуратури Луганської підтримав заперечення відповідачів та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні, за листом №вих.139-36-05 від 26.10.09 адресованим господарському суду Луганської області, 1-м відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів у зв’язку зі складністю справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.10.06 у справі № 14/447 за позовом Приватного підприємства "Атолс" до Приватного підприємства "Укртранс —Експрестрейд" про стягнення 89207 гри. 23 коп. позов задоволений, з відповідача на користь позивача стягнуто борг в сумі 78025 грн.; 3% річних 1458 грн. 55 коп.; пеню 9723 грн. 68 коп.; витрати на сплачене державне мито в сумі 892 грн. 07 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

30.10.06 на виконання рішення видано відповідний наказ.

30.11.06 державною виконавчою службою у Кам’янобрідському районі м. Луганська було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області (т.3 а.с.22).

14.03.08 Кам‘янобрідським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (далі –ВДВС) було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (т.2 а.с.100).

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається зокрема на те, що внаслідок бездіяльності 1-го відповідача йому було завдано збитки у сумі 97705,34 грн., які складаються з 90217 грн. 30 коп. - загальна сума згідно наказу господарського суду від 30.10.06 у справі № 14/447 та 7488,04 грн. –збитки внаслідок інфляційних процесів за період з січня по вересень 2007 року (т.1 а.с.11). ВДВС при здійсненні виконавчих дій грубо порушені норми Закону України "Про виконавче провадження" (далі –Закон) щодо строків, обсягу та порядку здійснення заходів з примусового виконання рішення суду. Внаслідок фактичної бездіяльності ВДВС з боржника на користь стягувача не було стягнуто жодної суми. При розгляді даної справи позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. За наслідками ознайомлення з матеріалами справи позивачем було виявлено, що відповідач здійснив службове підроблення, тобто склав і подав до суду завідомо неправдиві документи. Запити 1-го відповідача датовані 29.12.06 насправді були підготовлені у грудні 2007 року, про що свідчить виправлення 2007 року, надрукованого поліграфічним способом, рукописом на 2006. На штампах, які містяться на запитах, вказана назва 1-го відповідача –Кам’янобрідський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, тоді як цю назву він отримав лише після 31.05.07, коли завершилась його реорганізація згідно з наказом Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 2 від 19.01.07, та лише з червня 2007 року 1-й відповідач отримав право на виготовлення печаток та штампів. Тому позивач вважає, що 1-м відповідачем не надано жодного доказу належного здійснення виконавчих дій у обсязі та строки, встановлені Законом.

На підставі наведеного позивач звернувся з цим позовом до суду та з посиланням на ст.ст. 16, 22, 1166, 1173 ЦК України та ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження" просить стягнути з відповідача за рахунок держави з 2-го відповідача суми збитків у розмірі 97705 грн. 34 коп., завданих позивачеві внаслідок бездіяльності 1-го відповідача.

Відповідачі проти позовних вимог заперечують з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.

Клопотання 1-го відповідача за листом №вих.139-36-05 від 26.10.09 адресованим господарському суду Луганської області судом відхилено з огляду на те, що суд не вбачає підстав відповідно до ч.1 ст. 46 ГПК України для розгляду цієї справи колегією у складі трьох суддів.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" (далі –Закон), державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб (ч.1 ст. 7 Закону).

Приписами ч.2 ст. 86 Закону, передбачено, що збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Статтею1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ч1 ст. 11112 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.09 у цій справі рішення господарського суду було скасовано. Постанову було обґрунтовано зокрема тим, що із тексту оскаржуваного рішення суду не вбачається, що суд першої інстанції, стверджуючи про належне виконання виконавцем обов'язків по виконанню наказу від 30.10.2006 №14/447, досліджував питання щодо дотримання відповідачем 1 строків проведення виконавчих дій по виконанню вказаного наказу, та доведення до відома сторін виконавчого провадження про вчинювані ним дії (винесення постанов, та інших документів виконавчого провадження), враховуючи те, що позивач, в тому числі, як раз і посилається в обґрунтування бездіяльності відповідача 1 на те що, виконавчі дії проводилися невчасно (не в строки, передбачені відповідним законодавством). Крім того, суд першої інстанції в обґрунтування висновку про необґрунтованість тверджень позивача про бездіяльність відповідача 1, обмежився загальною фразою: "Матеріали виконавчого провадження містять докази проведених виконавцем виконавчих дій по виконанню наказу суду №14/447, в тому числі запити до відповідних компетентних установ про наявність майна боржника, постанови про арешт грошових коштів, акт з місця реєстрації боржника та постанову про закриття виконавчого провадження…", проте, не дослідив, чи виносилися та приймалися виконавчі документи відповідачем 1 в строки відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та до Інструкції "Про проведення виконавчих дій", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5. Також, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, не спростував тверджень позивача щодо недостовірності (наявності виправлень в поданих відповідачем 1 копій документів), незважаючи на те, що позивач звертав на це увагу суду (том ІІ, а.с. 8).           30.10.06 на виконання рішення господарського суду Луганської області № 14/447 за позовом Приватного підприємства "Атолс" до Приватного підприємства "Укртранс —Експрестрейд" про стягнення 89207 гри. 23 коп. видано відповідний наказ про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 78025 грн., 3% річних 1458 грн. 55 коп., пені 9723 грн. 68 коп., витрат на сплачене державне мито в сумі 892 грн. 07 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Для примусового виконання названого наказу, 30.11.06 державною виконавчою службою у Кам’янобрідському районі м. Луганська було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (т.3 а.с.22).

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника (ч.2 ст. 25 Закону).

Судом було досліджено матеріали виконавчого провадження, у тому числі у судовому засіданні 26.10.09 було оглянуто їх оригінали, які свідчать зокрема про нижченаведене.

Листи на адресу МКП БТІ, МРЕВ УДАІ УМВД, МДПІ у Ленінському районі м. Луганська, головного управління статистики у Луганській області датовані 29.12.06, проте як свідчать оригінали названих листів , рік 2007 було виправлено на 2006 (т.1 а.с.72-75).

1-й відповідач посилається на наявність відповідей на ці запити. Проте у матеріалах виконавчого провадження за цей період міститься лише відповідь МКП БТІ з посиланням на лист відповідача № 7581 від 22.12.06, тоді як відповідач посилається на лист № 7432 від 29.12.06, з чого вбачається певна розбіжність (т.1 а.с.72).

На думку суду докази надіслання названих запитів, як і інших, що містяться у матеріалах виконавчого провадження, у 1-го відповідача відсутні, оскільки на неодноразові вимоги суду 1-й відповідач не надав оригіналів журналів вихідної кореспонденції.

На вказаних запитах стоїть штамп де зазначено назву 1-го відповідача як Кам‘янобрідський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, тоді як на той час ДВС у Кам’янобрідському районі м. Луганська ще не було ліквідовано, ліквідацію було здійснено за наказом Департаменту ДВС № 2 від 19.01.07 (т.1 а.с.55), а державну реєстрацію припинення юридичної особи проведено 31.05.07 (т.1 а.с.65).

Також з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що запити до ДПІ було надіслано 1-м відповідачем фактично у 2007 році, а саме 12.07.07 за листом № 2324 та 22.11.07 за листом № 7364, про що свідчать листи Ленінської МДПІ у м. Луганську № 25225/29 від 20.07.09 та № 43213/29 від 29.11.07, в яких йдеться посилання на реквізити запиту (т.3 а.с.41, 49).

В матеріалах справи містяться дві постанови від 30.11.07 про накладення арешту на рахунок боржника, який відкрито у АКБ "Східно-Європейський банк", але в постанові, яка міститься у т.1 на аркуші справи 129, зазначено рахунок № 26002001418980 (згідно листа ДПІ це рахунок в ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит"), а в постанові, яка міститься у т.3 на аркуші справи 51, зазначено рахунок № 26003300101705. Пояснень щодо існування цих двох постанов та розбіжностей, які в них містяться, 1-й відповідач надати не зміг. Тому не зрозуміло яку саме постанову приймав державний виконавець та надсилав на виконання до банку. За листом від 12.01.08 (т.3 а.с.52) АКБ "Східно-Європейський банк" повернув ВДВС постанову у зв'язку з невірним зазначенням назви банку.

Доказів надіслання документів, які містяться у матеріалах виконавчого провадження, до виконання та усім заінтересованим особам 1-й відповідач не надав. На неодноразові вимоги суду 1-й відповідач не надав оригіналів журналів вихідної та вихідної (простої та рекомендованої з реєстрами) кореспонденції за період 2006-2009 років.

Усі вищенаведені численні факти не можуть служити доказом належного виконання 1-м відповідачем свого обов’язку та свідчать, що ним не вжиті всі необхідні, передбачені законодавством заходи по виконанню наказу господарського суду, що призвело до невиконання наказу суду, внаслідок чого позивачем не було отримано за наказом суду 90217 грн. 30 коп. і можливість така практично втрачена. 14.03.08 Кам‘янобрідським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (далі –ВДВС) було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (т.2 а.с.99-100).

Проте позов підлягає до задоволення частково, лише у сумі 90217 грн. 30 коп. У задоволенні вимог щодо стягнення збитків у сумі 7488,04 грн. (збитки внаслідок інфляційних процесів за період з січня по вересень 2007 року) з огляду на наступне.

Позивач посилається на ст. 625 ЦК України, відповідно до ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дане положення встановлює, зокрема, правові наслідки порушення грошового зобов‘язання, тобто регулює договірні (зобов‘язальні) відносини між боржником та кредитором. Проте у даному випадку спірні правовідносини мають іншу правову природу. У 1-го відповідача було відсутнє грошове зобов’язання перед позивачем. Зобов’язання 1-го відповідача перед позивачем виникло з виконання наказу господарського суду у межах Закону України "Про виконавче провадження", а саме державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Заперечення відповідачів спростовуються матеріалами справи та відхиляються судом за необґрунтованістю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення частково у сумі 90217 грн. 30 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити. Судові витрати відносяться на 1-го відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Головного Управління Державного казначейства у Луганській області, м. Луганськ, вул. Луначарського, 93, код ЄДРПОУ 24045556 на користь Приватного підприємства "Атолс", м. Бровари Київської області, вул. Красовського, 16, код ЄДРПОУ 30536889 за рахунок коштів державного бюджету збитки у сумі 90217 грн. 30 коп., видати наказ.

          3. Стягнути з Кам’янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, м. Луганськ, вул. Карла Лібкнехта, 9А, код ЄДРПОУ 35079692 на користь Приватного підприємства "Атолс", м. Бровари Київської області, вул. Красовського, 16, код ЄДРПОУ 30536889 - державне мито у сумі 902 грн. 17 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 108 грн. 96 коп., видати наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання: 28.10.09.

Суддя Т.Л.Калашник