Постанова № 65162380, 07.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 р. Справа № 635/8071/16-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Харківського районного суду Харківської області від 21.12.2016р. по справі № 635/8071/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив суд: визнати неправомірними дії Харківського обєднаного управління пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови перерахунку розміру його пенсії та зобов'язати Харківське обєднане управління пенсійного фонду України Харківської області здійснити, йому, як позивачу, перерахунок призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції від 23 грудня 2010 року, з розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати військового прокурора Харківського гарнізону згідно довідки Генеральної прокуратури України від 17.10.2016 № 18-1349зп про заробітну плату, починаючи з 26.10.2016 року, без обмеження її максимального розміру та здійснити відповідні виплати.

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 21.12.2016 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Харківського обєднаного управління пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобовязано Харківське обєднане управління пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі довідки № 18-1349зп від 17.10.2016р. відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від середнього заробітку військового прокурора Харківського гарнізону з 01.11.2016р. і безстроково, без обмеження її максимального розміру та здійснити відповідні виплати.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 15 жовтня 1999 року до 01 лютого 2002 року перебував на обліку в Харківському обласному воєнкомату як пенсіонер за вислугою строків служби, займаючи до пенсії посаду військового прокурора Харківського гарнізону в званні полковника юстиції. З 01 лютого 2002 Харківським обєднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області йому призначена пенсія за вислугою років, згідно ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001 року (№ 2663-ІІІ) в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати військового прокурора Харківського гарнізону.

26.10.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90% від суми місячної чинної заробітної плати, надавши довідку № 18-1349зп від 17.10.2016 р. про заробітну плату, видану Генеральною прокуратурою України у зв'язку із змінами згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015р. № 763, Постанови Кабінету Міністрів від 09.12.2015р. № 1013.

Рішенням Харківського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №6016-02/44 від 08.11.2016 року ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії на підставі заяви від 26.10.2016 року, згідно п. 5 Прикінцевих положень Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ, оскільки у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, у тому числі і "Про прокуратуру".

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з безпідставності відмови Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити позивачу перерахунок пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 17.10.2016 № 18-1349зп про заробітну плату.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійне забезпечення громадян України, в т.ч. порядок призначення (перерахунок) та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовими актами.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 липня 2014 р. за № 895/25672 визначено умови та підстави для призначення (перерахунку) та виплати пенсій (далі Порядок).

Підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Підпунктом 4.3 пункту 4 Порядку передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Частиною 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» також передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Отже, виключно рішеннями територіального органу Пенсійного фонду вирішуються питання щодо призначення (перерахунку) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії і саме такі рішенням територіального органу Пенсійного фонду породжують певні правові наслідки для заявників і мають обов'язковий характер.

Відповідно до приписів ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних правовідносин.

Отже, обов'язковою ознакою рішень, дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Процедура оскарження таких рішень територіального органу Пенсійного фонду визначена Порядком розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 12.10.2007 року N 18-6, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2007 року за N 1241/14508 (далі Порядок).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду скарг на рішення про призначення, перерахунок, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший, виплаті пенсій (далі - рішення), прийняті головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннями Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - органи, що призначають пенсії).

Згідно п.2 Порядку, у разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня.

Відповідно до п.3 Порядку, скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги відповідно до цього Порядку не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.

Однак, рішення Харківського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №6016-02/44 від 08.11.2016 року про відмову в перерахунку пенсії позивач не оскаржив і вказане рішення є чинним.

Колегія суддів зазначає, що не дії відповідача, а його рішення про відмову в перерахунку пенсії безпосередньо породжує для позивача певні правові наслідки і має обов'язковий характер.

За таких обставин, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, оскільки не діями відповідача, а його рішенням, яке є чинним на даний час, позивачу відмовлено в перерахунку пенсії.

Таким чином, без скасування рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії суд першої інстанції безпідставно визнав дії відповідача неправомірними та безпідставно зобов'язав відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.202 КАС України неповне зясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування оскарженого судового рішення та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.41 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області задовольнити частково.

Постанову Харківського районного суду Харківської області від 21.12.2016р. по справі № 635/8071/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4