Ухвала суду № 65162140, 27.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 р.Справа № 820/6714/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2017р. по справі № 820/6714/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ПРОМЕЛЕКТРО"

до Київської обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПРОМЕЛЕКТРО», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення № 00369961301 від 20.09.2016 року про застосування штрафних санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2017 року по справі № 820/6714/16 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення та постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПРОМЕЛЕКТРО» (код ЄДРПОУ 33291528) зареєстровано як юридична особа 22.01.2005 року та з 08.02.2015 року підприємство перебуває на податковому обліку в Київській ОДШ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

18.07.2016 року позивачем подано до відповідача ОСОБА_1 про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2016 року, що підтверджується квитанцією № 1.

Згідно квитанції № 2 від 22.07.2016 року контролюючим органом зазначено зміст помилок, запропоновано виправити їх та надіслати електронний документ повторно.

Також позивачем 27.07.2016 року було повторно надано вказаний звіт.

Так, фахівцями контролюючого органу проведено камеральну перевірку ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПРОМЕЛЕКТРО», за наслідками якої складено акт № 2622/20-31-13-10-01/33291528 від 20.09.2016 року.

Зі змісту вказаного акту перевірки вбачається, що при проведенні перевірки контролюючим органом встановлено, що ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПРОМЕЛЕКТРО» несвоєчасно подано до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області «ОСОБА_1 про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за червень 2016 року по терміну надання звіту 20.07.2016року, який фактично надано 27.07.2016року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «ВК «ПРОМЕЛЕКТРО» п.п. 4 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державну соціальне страхування».

В подальшому, контролюючим органом 20.09.2016 року винесено Рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій до ТОВ «ВК «ПРОМЕЛЕКТРО» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» у розмірі 170,00 грн.

ТОВ «ВК «ПРОМЕЛЕКТРО», не погодившись із вказаним рішенням відповідача, звернулось в адміністративному порядку зі скаргами до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

За результатами розгляду скарг Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесено рішення, якими скарги ТОВ «ВК «ПРОМЕЛЕКТРО» залишено без задоволення, а рішення Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 20.09.2016 року № НОМЕР_1 без змін.

Задовольнячи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки прийняте відповідачем рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010 року визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Як визначено ч. 1 ст. 4 Закону України № 2464, платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстр) юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

У відповідності п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України № 2464, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії. вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

Строки, порядок та інші умови подання обов'язкової звітності до фіскальних органів визначаються у відповідності до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 року за № 460/26905.

На підставі п.1 розділу 3 Порядку № 435, страхувальники, крім зазначених у п. п. 5, 6 цього розділу, а також страхувальники, зазначені у п. п. 2, 4 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), у частині подання ОСОБА_1 за таких осіб, зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів ОСОБА_1 протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць.

ОСОБА_1 про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів подається за формою № Д4 згідно і додатком 4 до цього Порядку.

Згідно п. 1 розділу 5 Порядку № 435, у разі виявлення помилки у ОСОБА_1 до закінчення терміну подання цього ОСОБА_1 страхувальник повторно формує та подає ОСОБА_1 у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий ОСОБА_1, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених цим Порядком.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми законодавства колегія суддів дійшла висновку про те, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду, тобто календарного місяця, та, у разі виявлення помилки у ОСОБА_1 до закінчення терміну подання цього ОСОБА_1 страхувальник повторно формує та подає ОСОБА_1 у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку. Чинним вважається останній електронний або паперовий ОСОБА_1, поданий страхувальником де закінчення термінів подання звітності.

Як вже зазначалось вище, контролюючим органом отримано звітність в електронному вигляді та направлено позивачу квитанцію № 1 від 18.07.2016 року, в якій зазначено, що документ збережено на центральному рівні, документ буде оброблено у складі пакету пов'язаних документів. Квитанцією № 2 від 22.07.2016 року позивача було повідомлено про виявлення помилок у наданій звітності.

Таким чином, враховуючи що позивач подав звіт 18.07.2016 року, тобто до закінчення строку звітного періоду, а саме до 20.07.2016 року, тоді як контролюючим органом було направлено позивачу квитанцію № 2 лише 22.07.2016 року, та враховуючи те, що чинним вважається останній електронний або паперовий ОСОБА_1, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ТОВ «ВК «ПРОМЕЛЕКТРО» не порушено строку подання звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2016 року, у звязку із чим Рішення Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про застосування штрафних санкцій № НОМЕР_1 від 20.09.2016 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 13.01.2017 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують та доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2017р. по справі № 820/6714/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 06.03.2017 р.