Ухвала суду № 65162066, 02.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

02 березня 2017 року№ 876/1626/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Винарня Рум» про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою Департаменту економічної політики Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м. Львова від 08 грудня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Винарня Рум» до Департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Винарня Рум» 15.11.2016 звернулося в суд з адміністративним позовом до Департаменту економічної політики Львівської міської ради, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту економічної політики Львівської міської ради про скасування встановленого режиму роботи від 19 вересня 2014 року №23-2266 ТзОВ «Винарня Рум» за адресою м. Львів, вул. Лесі Українки,18/4.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 08 грудня 2016 року в задоволенні адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту економічної політики Львівської міської ради про скасування встановленого режиму роботи від 149 вересня 2014 року №23-2266 ТзОВ «Винарня Рум» за адресою м. Львів, вул. Лесі Українки,18/4.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Департамент економічної політики Львівської міської ради оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

21.02.2017 позивач звернувся з клопотанням про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Департаменту економічної політики Львівської міської ради про скасування встановленого режиму роботи від 19 вересня 2014 року №23-2266 ТзОВ «Винарня Рум» за адресою м. Львів, вул. Лесі Українки,18/4.

Подану заяву мотивував тим, що відповідно до п. 2 Рішення ЛМР № 148 «Про встановлення режимів роботи підприємств торгівлі та ресторанного господарства», Львівському міському управлінню ГУ МВС України у Львівській області, управлінню у справах захисту прав споживачів у Львівській області та державному закладу «Львівська міська санітарно-епідеміологічна станція» активізувати роботу щодо вжиття заходів до порушників правил торгівлі, акустичного режиму і громадського порядку відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та інформувати виконавчі органи міської ради про виявлені факти порушень правил торгівлі, акустичного режиму і громадського порядку закладами торгівлі та побутового обслуговування, ресторанного і ринкового господарства для подальшого вжиття заходів згідно з чинним законодавством.

Вказує, що у звязку із скасуванням режиму роботи ТзОВ «Винарня Рум» загрожує небезпека перешкоджання господарській діяльності та додаткового контролю з боку вищезазначених органів.

У судовому засіданні представник ТзОВ «Винарня Рум» підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника заявника, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи поданої заяви про забезпечення позову у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що заяву про забезпечення позову слід залишити без задоволення з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, позивач у своєму позові просить визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту економічної політики Львівської міської ради про скасування встановленого режиму роботи від 19 вересня 2014 року №23-2266 ТзОВ «Винарня Рум» за адресою м. Львів, вул. Лесі Українки,18/4.

Відповідно до вимог ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Суд апеляційної інстанції даючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, враховує також : - розумність, обґрунтованість й адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; - наявність зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; - імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; - необхідність у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

На переконання колегії суддів у даній справі відсутня очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Також апеляційним судом не здобуто доказів того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову.

Позивачем не подано суду доказів наявності очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам позивача, неможливості чи ускладнення захисту їх без вжиття заходів забезпечення позову.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що у разі задоволення даного клопотання шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення - це буде, у свою чергу, вирішенням спору по суті на період до ухвалення судового рішення.

Оцінюючи в сукупності наведене та наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про забезпечення адміністративного позову є не обґрунтованим та не підтвердженим жодними доказами, а тому задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 117, 118, 160 ч. 3, 195, 196, 199 ч. 1 п.1, 200, 205 ч. 1 п. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Винарня Рум» про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою Департаменту економічної політики Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м. Львова від 08 грудня 2016 року у справі №461/7402/16-а відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

ОСОБА_2

Ухвала у повному обсязі складена 07.03.2017 року