Постанова № 65161921, 28.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1167/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.08.2015 року № 0004912208, № 0004922208, № 0004932208, № 0004942208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 15.06.2015 року по 27.07.2015 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 4031/26-58-22-08/37053765 від 03.08.2015 року, яким встановлено порушення підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, підпункту 136.1.19 пункту 136.1 статті 136, пункту 137.1. статті 137, пунктів 138.2, п. 138.4 статті 138, підпунктів 139.1.1, 139.1.2 пункту 139.1 статті 139, підпунктів 153.4.1, 153.4.2 пункту 153.4 статті 153 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на 1 041 843,00 грн. та порушення пункту 2.6. розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2001 року за № 40/10320.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві були подані заперечення на акт № 4031/26-58-22-08/37053765 від 03.08.2015 року за результатами розгляду яких висновки акту перевірки залишено без змін.

25.08.2015 року на підставі зазначеного акту прийняті податкові повідомлення - рішення №0004912208 від 25.08.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 740 037,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 246 679,00 грн., № 0004922208 - зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3 402 362,00 грн., № 0004932208 - збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах послугах) на загальну суму 1 562 765,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 520 922,00 грн. та № 0004942208, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 284 250,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України № 27766/6/99-99-10-01-06-05 від 28.12.2015 року скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ "Мастер-Авіа" за перевіряємий період здійснювало господарські операції з такими контрагентами: ТОВ "Ягуар", ТОВ "Л-Стік ЛТД", ТОВ "Технохолдінг", ТОВ "Чистий світ плюс - 1", ТОВ "Київхілс", ПП "Моро Інтернешнл".

Як убачається із матеріалів справи, позивач мав фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Ягуар" за договорами підряду № 10-13П від 17.05.2013 року предметом яких є виконання робіт з улаштування асфальтобетонного покриття відповідно до проектно - кошторисної документації, на пероні міжнародного аеропорту "Київ"("Жуляни"), № 27-13П від 05.11.2013 року предметом якого є виконання робіт з капітального ремонту штучного покриття перону Міжнародного аеропорту "Київ" ("Жуляни") біля терміналу "А" по вул. Медова, 2 відповідно до проектно-кошторисної документації. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектною документацією, яка є невід»ємною частиною договору.

Згідно з п.4 договорів забезпечення робіт проектною документацією покладається на замовника із урахуванням нормативних документів. Якщо підрядник за дорученням і згодою Замовника забезпечує роботи проектною документацією, то замовник надає підряднику вихідні базові дані для її розроблення, затверджує документацію та проводить оплату її виготовлення. Отримання дозволів, допусків, необхідних для виконання робіт здійснюється замовником.

Забезпечення робіт матеріалами, устаткуванням та послугами здійснює підрядник або замовник, залежно від домовленості сторін( п. 4 договорів).

На підтвердження факту виконання робіт за вказаним договором позивачем надано їх копії з додатками (договірна ціна) та копії локальних кошторисів № 7-1-1 на улаштування асфальтобетонного покриття Перон міжнародного аеропорту "Київ" ("Жуляни"), № 2-1-1 на ремонт а/бетонного покриття та території аеропорту, № 2-1-1 на ремонт благоустрою на території аеропорту біля терміналу А підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису № 7-1-1 на улаштування асфальтобетонного покриття, підсумкових відомостей ресурсів, підсумкових відомостей ресурсів (витрати - по факту), листа № 56/1 від 19.03.2013, акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 за серпень 2013 року, актів № приймання виконаних робіт за червень 2013 року, акту № приймання виконаних робіт за травень 2013 року, підсумкових відомостей ресурсів (витрати - за прийнятими нормативами), акту № 1 приймання виконаних робіт за травень 2013 року, акту № 2 приймання виконаних робіт за травень 2013 року, довідок про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрати**/ за травень 2014 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2013 року, довідок про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрати**/ за серпень 2014 року, акту № приймання виконаних робіт за серпень 2013 року, а на підтвердження здійснення оплати - копії платіжних доручень.

Як вбачається із п.4 договорів, замовник повинен надати для забезпечення робіт проектну документацію. Для виконання будівельних робіт складено локальний кошторис та визначено види робіт відповідно до договірної ціни.

Договірна ціна вартості будівельних робіт була визначена відповідно до норм ДБН.

Держамвні будівемльні номрми - нормативно-правові акти, затверджені центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури.

Самі норми ДБН дають право на виконання сертифікованих робіт.

Крім того, акти приймання виконаних робіт проведено за формою КБ-2в, довідка про вартість визначена за формою КБ-3

До справи позивачем не було надано документів, які б свідчили хто здійснював забезпечення робіт матеріалами, устаткуванням, відсутнє документальне підтвердження цього і, крім того, відсутні дані про робочу силу, яка виконувала роботи відповідно до умов договору.

Відповідно до Сертифікаційних вимог до цивільних аеродромів України перон - частина льотного поля аеродрому, підготовлена й призначена для розміщення повітряних суден з метою посадки і висадки пасажирів, завантаження і вивантаження багажу, пошти і вантажів, а також для виконання інших видів обслуговування.

З наданих до справи документів, у т.ч. і договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Ягуар» не вбачається наявності у ТОВ «Ягуар» ліцензії на здійснення будівельної діяльності , виходячи з того, що будівельні роботи здійснювались на території аеропорту, який є комунальним підприємством. Колегія суддів вважає, що проведення будівельних робіт у КП Міжнародний аеропорт «Київ, пов'язаних з капітального ремонту штучного покриття перону біля терміналу відповідно до проектно-кошторисної документації потребує ліцензування в установленому законом порядку, так як роботи проводились відповідно до норм ДБН, що дають право на виконання сертифікованих робіт. Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до умов договору, роботи виконувались на підставі проектно-кошторисної документації.

Позивач уклав з ТОВ "Л-Стік ЛТД" ряд договорів, зокрема:

- договір № 1309С від 13.09.2012 року предметом якого є виконання комплексу робіт з технічного обслуговування систем вентиляції, холодильного центру, систем холодопостачання фанкойлів, ЦОД та комутаційних, вузлів регулювання (рамки) холодопостачання/теплопостачання калориферів вент. установок, теплових завіс термінала "А" Міжнародного аеропорту "Київ" (Жуляни) розташового за адресою м. Київ, вул. Медова,2:

-договір № 010714 від 01.07.2014 року предметом якого є виконання робіт по облаштуванню кімнати для паління шляхом облаштування витяжної вентиляції у Приміщенні № 231 в осях 9-10 і Б-В на відм. 6,000 та здійснення поставки та матеріалів та виконання робіт з демонтажу, монтажу та пуско - налагоджування на об'єкті м. Київ, вуд. Медова, 2 Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни), термінал "А";

-договір № 130313П від 13.03.2013 року та № 140313П від 13.03.2013 року предметом яких є виконання робіт по проектуванню загально майданчикових мереж водопостачання та водовідведення для об'єкту "Будівництво комплексу будинків і споруд для обслуговування міжнародного аеропорту по вул. Медовій (аеропорт "Київ" (Жуляни) в Солом'янському районі м. Києва, Бізнес - Термінал "В" за адресою: вул. Медова у Солом'янському районі м. Києва";

- договір № 080413П від 08.04.2013 року та № 150513П від 15.05.2013 року предметом яких є виконання робіт по проектуванню загально майданчикових мереж водопостачання та водовідведення для об'єкту "Будівництво комплексу будинків і споруд для обслуговування міжнародного аеропорту по вул. Медовій (аеропорт "Київ" (Жуляни) в Солом'янському районі м. Києва, Бізнес - Термінал "D" за адресою: вул. Медова у Солом'янському районі м. Києва";

На підтвердження факту виконання ТОВ "Л-Стік ЛТД" робіт за вказаними договорами позивачем надано до суду їх копії з додатками та додатковими угодами до них, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), акти надання послуг, а на підтвердження здійснення оплати - копії платіжних доручень.

У актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) відсутня розшифровка робіт, які були виконані у кожному із вказаних в акті місяців, тобто не вказано найменування кожного виду робіт, їх вартість, а зазначено лише, що виконано комплекс робіт, у зв'язку з чим неможливо встановити, які саме роботи були проведені з технічного обслуговування у кожному місяці, яка вартість кожного із видів робіт.

У акті здачі-приймання №ЛС-0000014 від 25 лютого 2013 року відсутні дані про те за який період проведено комплекс робіт.

Також в матеріалах справи відсутня ліцензія на право виконання робіт ТОВ «Л-Стік ЛТД», пов'язаних з обслуговуванням систем вентиляції, холодопостачання, проведення пусконалагоджувальних робіт, виконання робіт з облаштування витяжної вентиляції, тощо.

Товариство мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Технохолдінг" за договорами на виконання робіт № МА125/14 від 31.03.2014 року предметом якого є виконання наступних робіт: зовнішня антикорозійна обробка РВС-3000в кількості 1 шт.(58), РВС-2000 в кількості 2 шт. (№27:№56), РВС-700 в кількості 1 шт. (№ 57), РГС-50 в кількості 5 шт. (№4; № 5; №6; №7; №8) включаючи сходи дрібні металеві конструкції перехідні майданчики, огорожі тощо, та технологічного трубопроводу протяжністю 735 метрів, який знаходиться на складі ПММ та № 31/03/2 від 07.07.2014 року предметом якого є виконання наступних робіт: зовнішня антикорозійна обробка РВС-3000в кількості 1 шт.(58), РВС-2000 в кількості 2 шт. (№27:№26), РГС-50 в кількості 8 шт. (№1,: №2; №3; №9; №10; №11; №12; №55), РГС-60 в кількості 4 шт. (№ 51; № 52; № 53; №54), РГС-75 в кількості 8 шт. (№13; № 14; №15; №16; №21; №22; №23; №24) включаючи сходи дрібні металеві конструкції перехідні майданчики, огорожі тощо, та технологічного трубопроводу протяжністю 735 метрів, який знаходиться на складі ПММ.ї

На підтвердження факту виконання робіт ТОВ "Технохолдінг" за вказаними договорами позивачем надано суду копії зазначених договорів з додатками, договірних цін, локальних кошторисів на будівельні роботи, підсумкових відомостей ресурсів, розрахунків загальновиробничих витрат до локального кошторису, актів приймання - передачі виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, накладної на виробничу документацію, а на підтвердження здійснення оплати - копії платіжних доручень.

Відповідно до умов договору від 31 березня 2014 року (т.3 а.с.17) виконавець виконує передбачені договором роботи та передає об'єкт замовнику поетапно згідно обсягів виконаних робіт, підтверджених актом виконання робіт (п.3 договору).

Замовник здійснює оплату вартості робіт на підставі рахунку-фактури та підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Рахунки-фактури відповідно до умов договорів позивачем на дослідження суду надано не було.

Відсутні дані про наявність у ТОВ «Технохолдинг» ліцензії чи відповідних дозволів на проведення робіт по антикорозійній обробці резервуарів складу ПММ, так як виконання таких робіт визначено з урахуванням норм ДБН, які застосовуються під час виконання сертифікованих робіт.

Позивач мав фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Чистий світ плюс - 1" за договором на виконання робіт з прибирання приміщень терміналу № МА 165/13 від 01.03.2013 року предметом якого є виконання комплексу робіт з прибирання приміщень в будівлі Міжнародного пасажирського терміналу Аеропорту "Київ" (Жуляни) з цілодобовим режимом роботи, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. медова, 2.

Товариство на підтвердження факту виконання робіт ТОВ "Чистий світ плюс - 1" за вказаним договором надало копії договору зі складеними до нього додатками та акти надання послуг, копії платіжних доручень.

Під час перевірки податковим органом встановлено, що відповідно до штатного розпису, підписаного генеральним директором, працюючими у ТОВ «Мастер Авіа» було: від 31.01.2013 року, від 01.01.2014 року 63 одиниці; у 2014 році 72 штатні одиниці із окладом 1147 грн в місяць.

Податковий орган прийшов до висновку, що у позивача не було потреби укладати договір з ТОВ «Чистий Світ Плюс-1», оскільки на підприємстві було достатнього прибиральників для здійснення прибирання в терміналах.

У письмових поясненнях від 23.02.2017 року представник позивача вказав, що на підприємстві було задіяно 17 штатних прибиральників, які здійснювали прибипрання площі 3660,4 кв.м. Також представник зазначив, що штатні прибиральники не були задіяні у прибиранні терміналу, оскільки не мали спеціальних допусків до приміщень митної та прикордорнної території. На яких роботах по прибиранню були задіяні інші прибиральники предстанвики позивача пояснень не надали, оспорюючи то встановлені в акті перевірки доводи, то доводи, які надав представник позивача у зазначеному вище поясненні, не надавши на дослідження суду шттатний розпис за 2013-2014 роки та дані проте, які саме прибиральники мали спеціальний допуск по прибиранню у спеціальних приміщеннях.

Станом на день перевірки товариство на праві власності належало приміщення терміналу «А» (комплекс будинків і споруд для обслуговування міжнародного аеропорту (міжнародний термінал А), а саме міжнародний термінал «А» площею 13338,10 кв.м., трансформаторна підстанція (літера Б) площею 84,60 кв.м., котельня (літ.В) площею 112 кв.м. Інші приміщення, правоустанавлюючі документи на які надано представником, до перевіряємого періоду відношення не мають.

Протее, доказів того, яким чином були задіяні у прибиранні прибиральники згідно штатного розпису товариства та прибиральники відповідно до договору з ТОВ «Чистий Світ Плюс» представники позивачів не надали, як не надали доказів, які саме прибиральники ТОВ «Чистий Світ Полюс» були задіяні у прибиранні приміщень аеропорту, мали відповідні дозволи на вхід до спецприміщень.

У томі 3 на аркуші справи 53 знаходиться додаток до договору №МА 165/13 відповідно до якого об»єктом прибирання є будівля Міжнародного пасажирського терміналу Міжнародного аеропорту «Жуляни» з цілодобовим режимом роботи по вул. Медова, 2. Договором визначена площа прибирання, вартість робіт. Проте, не надано документального підтвердження кількості прибиральників, задіяних на прибиранні даної площі терміналу.

У додатку до договору (а.с.84 т.3) зазначені витратні матеріали виконавця для прибирання приміщень, що надає виконавець за власний рахунок.

Кількість даних витратних матеріалів по миючих засобах не визначена, надано лише видаткові накладні за квітень-серпень 2013 року по рушниках, освіжувачах та стікерах для унітаза.

Відсутні у справі дані про перевірку якості об'єкта як це передбачено п.3 договору, а лише долучено зразок такого бланку, не надано накази про призначенян осіб, уповноважених оцінювати результати робіт.

Позивач у період, щодо якого проводилась перевірка, мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Київхіллс"

Відповідно до договору про надання послуг № 0106 від 01.06.2011 року, укладеного між ТОВ «Мастер-Авіа» та ТОВ «Київхіллс», виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати послуги з пошуку потенційних орендаторів нежилих приміщень, розташованих у новому міжнародному терміналі «А» міжнародного аеропорту (Аеропорт «Київ» (Жуляни) за адресою: м Київ, вул. Медова,2, загальною площею 14 275 кв.м.

Виконавець зобов'язаний проводити пошук орендаторів приміщень виходячи з умов проекту договору оренди, розробленого замовником, а також критеріїв пошуку, вказаних замовником. Критерії по яких Виконавець проводить пошук потенційних арендаторів вказаний у додатку №1 до даного договору.

Відповідно до п.4.1 договору, у разі підписання замовником договору оренди з потенційним орендарем, що знайшов виконавець протягом строку дії договору, а також протягом 12 місяців з дати його закінчення.

Винагорода виплачується Замовником виконавцю одним платежем протягом 5 банківських днів з дня підписання замовником акту приймання-передачі наданих послуг (п.4 договору)

На підтвердження факту отримання від ТОВ "Київхіллс" послуг за вказаним договором позивачем надано до суду копії зазначеного договору, акт надання послуг № 20 від 31.07.2013 року, а на підтвердження здійснення оплати - платіжне доручення № 936 від 02.07.2013 року.

Після початку проведення переговорів з потенційним орендарем виконавець зобов»язаний надати, а замовник підписати зведений акт реєставрації потенційних орендарів (додаток 2 до договору), до якого вносяться всі потенційні орендарі, що знайшов виконавець, який буде слугувати доказом того, що даний орендатор був знайдений виконавцем.

Позивачем такого зведеного акту, де були б зазначені потенційні орендарі, або хоча б один потерційний орендар надано до суду не було.

На аркуші справи 98 том 3 знаходиться додаток №2 до договору «Зведений акт», який містить відбитки оригіналів мокрої печатки та підписи посадових осіб в оригіналі, проте сам бланк додатку не заповнений взагалі. Як пояснив представник позивача, незаповнені бланки є лише зразками додатків до договору.

Акт про надання послуг №20 від 31 липня 2013 року містить дані про надання послуги з пошуку потенційних орендарів нежитлових приміщень, роззташованих в новому міжнародному терміналі «А» з результатом укладення договорів «Львів Трейдінг», DUTY FREE, бар та із заначенням вартості послуги у 200 000 грн.

Проте даних із якого розрахунку виходили сторони договору, визначивши вартість послуги 200 000 грн не надано, що унеможливлю здійснити перевірку реальної вартості затрат на такий вид послуг.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, позивач надав на дослідження суду договори оренди нерухомого майна: зокрема договір №МА»№:/12 від 15 травня 2012 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Львів-Трейдінг», частини будівлі МПТ - нежилого приміщення №2044 на 2 поверсі площею 97 кв.м., а також договір №МА «№5/12 від 15 травня 2012 ркоу, укладеного між позивачем та ТОВ «Львів-Трейдінг» нежитлового приміщення №2050 на 2 поверсі площею 130 кв.м.

25 листопада 2013 року ТОВ «Мастер-Авіа» укладено договір про надання послуг №125 з ПП «Моро Інтернешнл», відповідно до умов якого виконавець за завданням Замовника зобов»язався надати замовнику послуги, які пов»язані з організацією та проведенням заходу за заявою замовника в порядку та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов»язався прийняти та оплатити надані послуги.

На підставі п.2.1 договору, сторонами договору було укладено додаток №1 у якому вказано Перелік та вартість послуг з організації та провдення заходу за заявкою замовника, що відбудеться 12.12.2013 року за адресою м Київ, вул. Медова, Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) Термінал С.

Вартість послуг у додатку вказана 179 216,40 грн.

Позивачем на підтвердження факту отримання послуг від ПП "Моро Інтернешнл" за вказаним договором надано суду його копію з додатками, акт здачі - прийняття робіт №ОУ-0000008 від 12.12.2013 року, а на підтвердження здійснення оплати - платіжне доручення № 891 від 04.12.2013 року.

Проте, до матеріалів справи не надано прейскуранти цін на послуги, які надавались, що унеможливлює суд перевірити фактичність виконання робіт та вартість кожного із видів послуг.

Крім того, відсутні документи, які б свідчили про сам факт проведення заходів з урахуванням тієї обставини, що вони відбувалося у приміщенні терміналу аеропорта.

Щодо питання дотримання позивачем касової дисципліни, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, ТОВ «Мастер Авіа» здійснювало допоміжне обслуговування авіаційного транспорту (надання послуг) за готівковий і безготівковий рахунок з використанням належним чином зареєстрованих, обломбованих та переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до п.2.6 розділу 2 Положення про ведення касавих операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правлінням НБУ від 15 грудня 2004 року №637, уся готівка, що надходить до касс, має своєчасно (у день надходження готівкових коштів) та в повному обсязі оприбутковуватись.

Перевіркою встановлено, що позивач після використання операції «службова видача» здійснювало облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку бухгалтером підприємства на підставі фіскальних звітних чеків РРО

До матеріалів справи представником податкового органу надано копії аркушів книги КОРО, яка була предметом дослідження під час перевірки та окремі аркуші якої були податковим органом додані до справи та досліджені судом апеляційної інстанції.

Відповідно до абзаців четвертого та дев'ятнадцятого частини першої статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця, книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до п.2.6 глави 2 Положення оприбуткуванням готівки в кассах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Згідно з п.3.1 п.3.3 глави 3 Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) готівкових коштів.

Приймання готівки до каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про прийняття підприємствами готівки в кассу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового кассового ордера) за підписом головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Записи у касовій книзі проводяться кассиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі ( п.4.3 розділу 4 Положення).

Крім того, колегія суддів зазначає, що КОРО, зареєстрована на РРО, завжди повинна бути на місці, де встановлено пристрій і проводяться розрахунки. У ній необхідно щодня роботи записи про рух готівки та суми розрахунків (отриманя в від покупців і видані їм суми записуються окремо), підклеювати фіскальні звітні чеки на відповідних сторінках, тощо.

Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Порядку ведення КОРО дані по сумах, що отримані від покупців (виручка) і по сумах, що видані покупцям (при повернення товару, рекомпенсації послуг) повинні бути записані окремо.

Якщо СПД заповнює графи 3 і 4, то у графу 3 «службоі внесення» заносяться суми розмінної монети, яка щоденно вноситься до РРО і суми неінкасової виручки (її частини) попереднього дня, при умові, що СПД не веде на торговій точці касову книгу, а тільки Книгу. У графу 4 «службова видача» вноситься сума, яка складається із суми розмінної монети і денної виручки, а також суми грошових коштів, що видані покупцям під час поверненні товару (рекомпенсація послуги) за їх наявності.

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 року "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому невідображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, відповідальність за яке встановлена Указом Президента України № 436/95 від 12.06.1995 року "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Як встановлено судом в ході апеляційного розгляду справи, ТОВ «Мастер Авіа» має 8 господарських об'єктів на яких знаходиться 8 належним чином зареєстрованих, опломбованих та переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій. За кожним господарським об'єктом закріплений кассир. У кінці зміни кассир реєструє через РРО видачу готівки з місця проведення розрахунків з використанням операцій «службова видача» та здає кошти до бухгалтерії для оприбуткування у касовій книзі підприємства.

В ході перевірки податковим органом було встановлено порушення вимог законодавства України, а саме несвоєчасне оприбуткування готівки в касовій книзі підприємства, зокрема:

Через РРО, з/н ДО06038882, ф/н 3000025724 проведена готівкова виручка в сумі 3400 грн, про що вчинено запис в КОРО на підставі фіскального звітного чека від 06.01.2014 року №20, проте у день одержання готівкових коштів зазначена сума не була оприбуткована по касовій книзі, що вбачається із п»ятої сторінки касової книги за 06.01.2014 року, прибутковий касовий ордер на суму 3400 грн не складався.

Через РРО з/н ДО06038882, ф/н 3000025724 проведена готівкова виручка в сумі 14450 грн про що свідчить відповідний запис у графі 4,5 книги КОРО на підставі фіскального звітного чека від 13.01.2014 року №29, проте у день одержання готівкових коштів ця сума не оприбуткована по касовій книзі підприємства (сторінка касової книги від 13.01.2014 року №12, прибутковий касовий ордер на суму 14450 грн не складався.

Через РРО з/н ДО06038882, ф/н 3000025724 проведена готівкова виручка в сумі 23800 грн про що є запис у книзі КОРО у графі 4,5 на підставі фіскального звітного чека від 15.02.2014 ркоу №63, проте у день одержання готівкоих коштів ця сума не булла оприбуткована по касовій книзі підприємства, сторінка касової книги від 15.02.2014 року №45, прибутковий касовий ордер на суму 23800 грн не складався.

Через РРО з/н ДО06038882, ф/н 3000025724 проведена готівкова виручка в сумі 5700 грн про що свідчить запис в КОРО у графі 4,5 на підставі фіскального звітного чека від 17.02.2014 року №65, проте у день одержання готівкових коштів ця сума не булла оприбуткована по касовій книзі підприємства, що вбачається із запису касової книги від 17.02.2014 року №47, прибутковий касовий ордер на суму 5700 грн не складався.

Через РРО з/н ДО06038882, ф/н 3000025724 проведена готівкова виручка в сумі 9500 грн про що свідчить запис в КОРО у графі 4,5 на підставі фіскального звітного чека від 09.03.2014 року №85, проте у день одержання готівкових коштів ця сума не оприбуткована по касовій книзі підприємства, що свідчить витяг із касової книги від 09.03.2014 року №67, прибутковий касовий ордер на суму 9500 грн не складався.

Доводи представника позивача про те, що грошові кошти у розмірі 14 450 грн проведені через РРО на підставі фіскального чека №29 13.01.2014 року не відповідають дійсності та вищезазначеним обставинам, які встановлені податковим органом та судом в ході розгляду справи.

Пояснювальна записка від 13.01.2014 року, що надана позивачем на дослідження суду (т.3 а.с.115) про те, що кошти у сумі 14450 грн не є торговою виручкою не є свідченням того, що зазначена сума була належним чином оприбуткована по підприємству. У самій пояснювальній записці має місце виправлення у даті її складання з 2012 року на 2014 рік, виправлення у пояснювальній записці не оговорені.

Додані до пояснювальної записки фіскальні чеки стосуються сум 3400 грн, що пройшли по РРО 13.01.2014 року о 12.05, 4650 грн., 7650 грн. від 13.01.2014 року о 12.21, 3400 грн. від 13.01.2014 року о 13.08.

Фіскальні чеки від 13.01.2014 року на суму - 3400 грн о 13.07, на суму -7650 грн о 13-14, сума 3400 грн о 13.10.

У книзі КОРО (т.4 а.с.61) за 13.01.2014 року, значиться службове внесення 500грн та сума 14950 грн.

Не приймає судова колегія до уваги доводи представника позивача щодо суми 23 800 грн., зокрема посилання на службову записку від 15.02.2014 року про помилковість проведення по касі суми 6800 грн.

Сама службова записка не може бути свідченням того, що зазначена сума не повинна проводитись по книзі КОРО(а.с.65 т.4)

Щодо суми 5700 грн, то у КОРО ( а.с 65 т.4) за 17.02.2014 року номер звіту 65 значиться сума 6200 грн, 500 грн службове внесення. Із пояснень представника позивача вбачається, що сума 5700 грн була оприбуткована сумами від 18.02.2014року 4000 грн та 17.02.2014 року на суму 1700 грн, а по касі проведено одним чеком. Чому мало місце проведення таким чином суми представник позивача - головний бухгалтер пояснити не змогла. Записи у касовій книзі за 15.02.2014 року не співпадають з прибутковим касовим ордером за 17,18 лютого 2014р

Також безпідставними є доводи представника позивача щодо суми 9500 грн. У КОРО (а.с.65, т.4) міститься запис за 09.03.2014 року: службове внесення 500 грн, службова видача 10 000 грн. Як пояснила представник позивача суму 9500 грн було включено до суми 22800 грн відповідно до прибуткового кассового ордеру №290 від 10.03.2014 року.

За змістом п.1.2 Положення оприбуткування готівки - проведення підприємствами обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Крім того, колегія суддів зазначає, що до КОРО заносяться дані які вказані у фіскальному чеку, із зазначенням дати та суми, які вказана на фіскальному чеку.

Із КОРО не вбачається внесення сум коштів, яка вказані у фіскальних чеках, того ж дня.

На аркушах справи 118 та 121 том.3 знаходяться два прибуткові касові ордери №200 від 17.02.2014 року на суму 1700 грн.

Зазначені ордери на одну і ту ж суму, за підписом однієї і тієї ж особи, мають один і той же номер і дату, проте різняться оформленням підписів на даних ордерах. Представник позивача дану обставин в судовому засіданні не пояснила.

Службове внесення в кассу грошей на підставі прибуткового касового ордеру №202 від 18.02.2014 року на суму 4000 грн не відповідає даним за цей період книги КОРО

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом встановлено наявність порушень, а саме порушення позивачем п.2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637, а тому накладення на позивача фінансових санкцій за таке порушення є правомірним.

Розмір фінансових санцій відповідає вимогам законодавства.

Щодо віднесення ТОВ «Мастер Авіа» до складу інших витрат звичайної діяльності та інші операційні витрати, суми від»ємного значення курсових різниць по взаємовідносинах з нерезидентами, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з акту перевірки, до перевірки податковому органу позивачем були надані наступні документи, а саме договори:

-ACR Cargo Express (Договір 110-2011 від 16.08.11), Air Link International, LTD (Канада) (Договір 15-2011 від 16.08.11), AIRLINK INTERNATIONAL (CY)LTD(floroBip MA 170/11 від 21.11.11), A VIA STAR S. А./Панама/ (Договір 14-2011 від 16.08.11), Credi Trade LLP (England) (Договір MA132/12 від 30.03.12), EVO Jet Services, LTD (Договір 88-2011 від 16.08.11р), GIS AVIATION (Договір MA253/12 від 01.05.12.Договір МА253/12 від 01.05.12. Договір МА253/12 від 01.05.12), INDUSTRY EAST EUROPE INVESTMENTS LIMITED (Договір MA387/12 від 01.09.2011року, Договір МА387/12 від 01.09.12) Договір МА387/12 від 01.09.12) INTRACO MANAGEMENT LTD (Договір МА191/13 від 01.03.13), JET WINGS Limited (Договір 112-2011 від 16.08.11)JETEX FLIGHT SUPPORT (Договір 119-2011 від 16.08.11), JETLUX LTD (Договір 115-2011 від 16.08.11) LANDHILL TRADING LIMITED (Договір 92-2011 від 16.08.11), Договір MA 467/12 від 01.12.12), Договір MA 467/12 від 01.12.12), Договір MA 467/12 від 01.12.12), Linxair USA LLC (Договір 66-2010 від 19.03.10), PRIORITY PASS 0272851-8 (Договір MA 345/12 від 14.11.12) Scott JACOB Boylan (Форма A 30205030 від 05.02.13), Shannon Air Link LTD (Договір 17-2011 від 16.08.11), Sky Wings Airlines S.A. (Договір 93-2011 від 16.08.11), SOVEREIGN EXPRESS ЦГОДоговір MA293/11 від 14.11.11) SprintAir SA (Договір 89-2011 від 16.08.11), Tatarstan/Russia (Рахунок-фактура7933 від 12.12.12), TEPavia-TRANS (Форма А 30228009 від 28.02.2011, Turutsin Maksim (Форма А 20627024 від 27.06.12), Форма А 20627033 від 27.06.12), Форма А 20701009 від 01.07.12), Wizz Air Hungary LTD (Договір 2-2011 від 16.08.11), ЗАО AK Уфинскі авіалінії (Форма А 30311024 від 11.03.13), Полет (Договір МА130/11 від 01.11.11), ТРАНСАЕРО 11233782 (Договір МА88/12 від 01.02.12, Договір МА88/12 від 01.02.12), Федоров О.Л. ч.л.(Форма А 30317029 від 17.03.13), Челендж Аеро АГ (Договір 103-2011 від 16.08.11), ЮТзйр 01130489 (Договір МА446/12-67/12 AO від 01.12.12, Договір МА446/12-67/12АО від 01.12.12), ЮТзйр-КАРГО(Росія) (Рахунок-фактура 8062 від 19.12.12).

Також під час перевірки було досліджено податковим органом договір комісії № 298-2011 (та додаткові угоди), що укладено позивачем з Комунальним підприємством Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни).

Відповідно до умов договору комісії Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) (Комітент) та TOB «МАСТЕР-АВІА» (Комісіонер)домовились про наступне: в порядку і на умовах договору та за заявкою Авіоперевізників, що виконують рейси через Міжнародний аеропорт Київ» (Жуляни), Комісіонер здійснює від свого імені операції з продажу Послуг (а саме, забезпечення посадки-зльоту повітряних суден (далі ПС), забезпечення посадки-зльоту ПС у нічний час, забезпечення авіаційної безпеки пасажирського ПС, забезпечення наднормативної стоянки ПС, надання місць стоянки для базування ПС, надання послуг з предрейсового медичного огляду та.ін.) Комітента... За здійснення продажу Послуг Комітент сплачує Коміссіонеру винагороду в порядку і на умовах Договору).

За здійснення продажу Послуг Комітент сплачує Комісіонеру винагороду в порядку і на умовах Договору на загальну суму 1 161 537 грн.

Укладення такого договору, його умови, сторони в судовому засіданні не оспорювали.

Проте, представник позивача заперечувала факт віднесення до складу інших витрат звичайної діяльності та інші операційні витрати, суми від»ємного значення курсових різниць по взаємовідносинах з нерезидентами, а саме, по вищезазначених договорах, а також заперечувала пов'язаність цих договорів з договором комісії.

Відповідно до наданих до перевірки TOB «МАСТЕР-АВІА» бухгалтерських регістрів по рахунках 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 79 «Фінансовий результат» за період 2013, 2014р: встановлено віднесення до складу інших витрат звичайної діяльності та інші операційні витрати (у рядку 06.4 Декларацій „інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" з податку на прибуток за 2013 рік (поданої до ДТП віл 03.03.2014 № 9091065114), 2014 рік (поданої до ДШ 03.03.2015№ 9081535855), суми від»ємного значення курсових різниць, нарахованих у межах договорів комісії на загальну суму 1 161 537 грн. в т.ч. по періодам:

- за 2013 рік у сумі 67 067 грн.,

- за 2014 рік у сумі 1 094 469 грн.

Вищевказані операції відображені у бухгалтерському обліку:

Дт 94 «Інші витрати» Кт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»

Дт 79 «Фінансовий результат» Кт 94 «Інші витрати»

Відповідно до ст. 2 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХГУ від 16 липня 1999 року податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст. 9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи».

Згідно 21 ПСБО «Вплив змін валютних курсів»:

- пункт 3 «Курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу. Операція в іноземній валюті -господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті»;

- пункт 5 «Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу»;

- пункт 6 «Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів...Балансова вартість зазначених статей балансу надалі визначається (оцінюється) згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку»;

- пункт 7 «На кожну дату балансу: а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу; б) немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на початок дня дати здійснення операції».

Підпунктом 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України встанволенол, що визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку». Порядок визначення курсових різниць передбачено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. №193 (зі змінами і доповненнями).

Згідно п.п.153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу. У разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти.

Відповідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Підпунктом .136.1.19 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України визначено, що кошти або вартість майна, що надходять комісіонеру (повіреному, агенту тощо) в межах договорів комісії, доручення, консигнації та інших аналогічних цивільно-правових договорів не враховуються для визначення об'єкта оподаткування.

Відповідно з пп. 139.1.2 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку»

Як визначено пп. 153.4.1, пп. 153.4.2 п.153.4 ст. 153 Податкового кодексу України не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачу права власності на таке майно; -не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з: наданням платником податку майна на підставі договорів концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі.

Отже, оскільки іноземна валюта, отримана (придбана), оплачена (продана) у межах договорів комісії (доручення тощо), не враховується для визначення об'єкта оподаткування комісіонера (повіреного, агента тощо), то немає підстав для відображення таким платником податку відповідних курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти, а також операцій із придбання/продажу такої валюти.

Таким чином з порушення п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.п.136.1.19 п. 136.1 ст. 136, пп. 139.1.2 139.1 ст. 139, пп. 153.4.1, пп. 153.4.2 п.153.4 ст. 153 ПК України Товариством віднесено до вищезазначених витрат суму від'ємного значення курсових різниць у межах договорів комісії (доручення) на загальну на загальну суму 1161537 грн. в т.ч. по періодам: за 2013 рік у сумі 67067 грн., за 2014 рік у сумі 1094469 грн.

Заперечення представників позивача судова колегія не приймає до уваги та зазначає, що на дослідження до суду товариством було надано саме договір комісії та договори, що укладені з нерезидентами та стосуються питання продажу Послуг (а саме, забезпечення посадки-зльоту повітряних суден (далі ПС), забезпечення посадки-зльоту ПС у нічний час, забезпечення авіаційної безпеки пасажирського ПС, забезпечення наднормативної стоянки ПС, надання місць стоянки для базування ПС, надання послуг з предрейсового медичного огляду та.ін.) Комітента.

В ході апеляційного розгляду справи представники позивача не надали доказів, які б свідчили, що відображення курсових різниць у податковій звітності мало місце по іншій господарській діяльності з нерезидентами, хоча судовою колегією неодноразово у справі оголошувалась перерва для надання представниками позивача додаткових доказів, а тому доводи представників в цій частині є безпідставними.

Крім того, як зазначив суд вище, податковим органом під час перевірки досліджувались саме вищезазначені договори з нерезидентами, які пов»язані з договором комісії, а не інші господарські договори з нерезидентами в межах зовнішньоекономічної діяльності..

У акті перевірки даних про наявність порушень у позивача під час ведення зовнішньоекономічної діяльності не зазначено.

Також колегія суддів враховує пояснення представників позивача про те, що грошові кошти, які перераховують нерезиденти за отримання послуг по забезпеченню посадки-зльоту повітряних суден, забезпечення посадки у нічний час, забезпечення авіаційної безпеки пасажирського ПС тощо, поступають на рахунок товариства, яке дані грошові кошти перераховує на рахунок КП Міжнародний аеропорт «Київ», а саме товариство за дані послуги отримує відповідну винагороду, розмір якої вказаний в договорії комісії.

Суд звертає увагу, що грошові кошти, отримані за вищезазначені послуги не є грошовими коштами позивача, так як останнім перераховуються на рахунок комунального підприємства, а тому позивач взагалі не може відносити їх до свого прибутку чи збитків та визначати курсову різницю у поданій податковій звітності.

Виходячи з вимог податкового Кодексу України, надані комітенту комісіонером - резидентом у межах договору комісії (комісійна винагорода) послуги, підлягають оподаткуванню ПДВ в загальному порядку за основною ставкою ПДВ.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанії щодо обгрунтованості позовних вимог позивача та наявність підстав для визнання протиправними та сксаування податкових повідомлень-рішеньприйнятих податковим органом за наслідками проведеної перевірки ТОВ «Мастер Авіа», а тому постанова Окружного адміністративного суду м. Києва підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 198, 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову наступного змісту.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Авіа» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова суду набирає законної сил из моменту її проголошення, протее на неї може бути поданного касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, вимзначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.