Постанова № 65161826, 06.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Курбанова Н.М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року справа №266/78/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області на постанову Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11 листопада 2016р. у справі № 266/78/16-а (головуючий І інстанції Курбанова Н.М.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення щодо невиплати пенсії та зобовязання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2016 року (відповідно до вхідного штемпелю суду першої інстанції) ОСОБА_2 (далі-позивач) звернулась до Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень) до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області (далі відповідач, апелянт) в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, (арк.справи 34-36) просила скасувати рішення УПФ в Приморському районі м.Маріуполя № 542/04 від 16.01.2016 р., визнати, противоправним дії УПФ в Приморському районі м.Маріуполя щодо невиплати їй пенсії за віком в призначеному розмірі з 01.06.2015 р. по 31.12.2015р. та з 01.01.2016р. та зобов'язати УПФ в Приморському районі м.Маріуполя поновити їй виплату пенсії у призначеному розмірі з 01.06.2015р. по 31.12.2015р. та з 01.01.2016р. та виплатити різницю між призначеною та фактично виплаченою пенсією з 01.06.2015р. по 31.12.2015р. та з 01.01.2016р., судові витрати стягнути з Державного бюджету України на її користь. Крім того, позивачка звернулась до суду з заявою та просила поновити строки звернення до суду, пославшись на те, що на її адресу протягом 2015 року рішення про припинення виплати пенсії відповідачем направлено не було, тому вона не мала можливості для звернення до суду з метою захисту порушених прав у встановлений законодавством строк.

Постановою Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11 листопада 2016 р. у справі № 266/78/16-а поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області про скасування рішення щодо невиплати пенсії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області щодо припинення з 01 квітня 2015 року виплати пенсії ОСОБА_2

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області відновити ОСОБА_2 їй виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у призначеному розмірі з 01.04.2015 р. по 31.12.2015 р. та з 01.01.2016 р. та виплатити різницю між призначеною та фактично виплаченою пенсією з 01.04.2015 р. по 31.12.2015 р. та з 01.01.2016 року.

Вирішено питання про відшкодування судових витрат.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховані вимоги щодо дотримання строків звернення до суду згідно ст.ст. 99, 100 КАС України, а також тим, що з 01.04.2015 року виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена на підставі Законів України № 213, 911 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а поновлення пенсії можливе лише після звільнення з роботи.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення щодо невиплати пенсії та зобовязання вчинити певні дії, за період до 10.07.2015 року.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, ОСОБА_2 14.05.2014 року перебуває на обліку в УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

До 01 квітня 2015 року позивачка ОСОБА_2 отримувала пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте з 01 квітня 2015 року виплата пенсії за віком позивачу була припинена у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ, якою ст.37 Закону України "Про державну службу" було змінено та зазначено, що тимчасово, у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону(крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України "Про статус народного депутата України" Закону України «Про прокуратуру», ОСОБА_3 України «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються.

Про порушення права на отримання пенсії позивачка офіційно дізналась 16.01.2016 року, коли на її звернення до Управління ПФУ було надано відповідь №542/04 від 16.01.2016 року, в якій повідомлено, що оскільки позивач продовжує працювати на посаді старшого секретаря Приморського районного суду, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», то враховуючи зміни в законодавстві, з 01 квітня 2015 року виплата її пенсії припинена.

Не погодившись із відповіддю ОСОБА_2 була вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог за період з 11.07.2015 року по 31 грудня 2015 року правильним з огляду на наступне.

З 1 квітня 2015 року набрав чинності ОСОБА_3 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIIІ від 02.03.2015 (далі - ОСОБА_3 № 213-VIIІ), яким внесено зміни до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та визначено,що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Пунктом п'ятим «Прикінцевих положень» Закону № 213-VIIІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

ОСОБА_3 № 213-VIIІ не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу».

З огляду на аналіз наведених норм закону, колегія суддів дійшла висновку, що з 1 червня 2015 року позивач, повинна була отримувати пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.05.2016 у справі №333/6710/15-а.

Відповідно до ч.2 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З урахуванням ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року про залишення позовних вимог без розгляду, відповідач з 11.07.2015 року протиправно не відновив виплату призначеної пенсії позивачеві на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, Законом України від 24.12.2015 № 911-УІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911-УШ (далі - ОСОБА_3 № 911) згідно пункту 2 ч.1 ст.5 речення ст.54 Закону № 2262 було викладено в наступній редакції: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються".

Абзац другий частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Законів № 213-VIII від 02.03.2015, № 911-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016) передбачає, що тимчасово, по 31 грудня 2017 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Тобто, в даному випадку позивач не має право на отримання пенсії за період з 01 січня 2016 року.

Також слід зазначити, що такі обмеження відповідно вказаного Закону були застосовані також до всіх інших службовців державного сектору.

Колегія крім, того звертає увагу, що в абзаці четвертому частини першої статті 47 Закону 1058 (в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016) зазначено, що тимчасово, по 31 грудня 2017 року у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Тобто, певні обмеження зазнали також особи приватного сектору.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, в справі Кечко проти України, рішення від 8 листопада 2005 року Заява N 63134/00, § 23 Суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

У справі Ейрі проти Ірландії,рішення від 09.10.1979 № 1, Європейський суд з прав людини констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено Європейським судом з прав людини у справі „Кйартан Асмундсон проти Ісландії" рішення від 12.10.2004, скарга N 60669/00.

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було правильно прийнято рішення щодо задоволення позовних вимог за період з 11 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року. За період з 01 січня 2017 року суд першої інстанції задовольняючи вимоги прийняв рішення з порушенням норм матеріального права.

Пунктом 4 частини 1 статті 202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції а за період з 10 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року підлягає залишенню без змін а за період з 01 січня 2016 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 листопада 2016 р. у справі № 266/78/16-а-задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11 листопада 2016 р. у справі № 266/78/16-а в частині задоволення позовних вимог за період з 01 січня 2016 року скасувати.

В цій частині прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення щодо невиплати пенсії та зобовязання вчинити певні дії, за період з 01 січня 2016 року - відмовити.

Постанову Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11 листопада 2016 р. у справі № 266/78/16-а в частині задоволення позовних вимог за період з 11 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

ОСОБА_4