Постанова № 65161681, 06.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Васильченко О.Г.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1Г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року справа №263/12801/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 жовтня 2016 року у справі № 263/12801/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій щодо відмови в призначенні пенсії протиправними та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2016 року, ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про:

- визнання протиправним та скасування рішення управління від 06 жовтня 2016 року щодо відмови у призначенні пенсії позивачу за вислугу років;

- зобовязання відповідача призначити, нарахувати та виплатити пенсію за вислугу років позивачу на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року, починаючи з 22 вересня 2016 року та виходячи з розміру 90% від суми місячного (чинного) заробітку (а.с. 2-9).

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 жовтня 2016 року у справі № 263/12801/16-а адміністративний позов задоволено. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області щодо прийняття рішення № 813 від 06 жовтня 2016 року про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ протиправними. Скасовано рішення № 813 від 06 жовтня 2016 року управління про відмову позивачу в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області обчислити та призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ з 22 вересня 2016 року, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку (а.с. 32-33).

Не погодившись із судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя подало апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначено, що відповідно до ч.1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 У11 від 14.10.2014 року, який набув чинності з 15.07.2015 року, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення відповідного стажу.

У звязку з набуттям чинності ЗУ « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 внесено зміни в ОСОБА_3 України « Про прокуратуру» № 2663-11 від 05.11.1991 року та встановлено тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам, які працюють на посадах та умовах, передбачених цим Законом, призначені пенсії не виплачуються.

Апелянт зазначає, що відповідно до п. 5 розділу 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02 березня 2016 року у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

ОСОБА_3 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02 березня 2016 року не скасовано, його положення (щодо даних правовідносин) не визнано неконституційними, до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі, спеціальних, прийнято не було, то з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» .

На підставі викладеного, вважає, що управлінням правомірно відмовлено позивачу у призначені пенсій на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 2663-ІІІ, яка втратила чинність.

Просить суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог позивача у повному обсязі (а.с. 37-38).

Позивач та представник відповідача у судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

28 лютого 2017 року представником Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя надіслано до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставину справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2

з 12 грудня 1996 року по 03 червня 2015 року працював в органах прокуратури (а.с.14-15, 18-19).

22 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про призначення, нарахування та виплати їй пенсії за вислугу років (а.с. 20).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя № 813 від 06 жовтня 2016 року відмовлено у призначенні пенсії на підставі положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». В рішенні вказано, що пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 01 червня 2015 року не призначаються та не перераховуються (а.с. 21).

Як зазначено в рішенні про відмову у призначенні пенсії ,позивачем подана заява про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України « Про прокуратуру» та Закону України « Про пенсійне забезпечення» зі змінами внесених Законом України « Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-У1.

Однак, зазначене не відповідає дійсності, оскільки, як вбачається з заяви позивача, в ній не зазначено відповідно до якої норми Закону України « Про прокуратуру», або іншого законодавства він звертається до відповідача про призначення пенсії за вислугою років.

Відмовляючи в призначені пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України « Про прокуратуру», з чим погоджується суд апеляційної інстанції, відповідач зазначив право позивача на призначення пенсії згідно внесених Законом України « Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-У1 змін за наявності відповідного стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури.

Не погодившись з відмовою управління у призначення пенсії за вислугою років позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявне право на призначення пенсії на підставі положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII.

Спірним питанням у справі, є правомірність прийняття пенсійним органом рішення щодо відмови у призначенні пенсії.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач, як підставу для відмови позивачу в призначенні пенсії визначив, положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року №213-VIII, відповідно до якого, з 01 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, на підставі положень Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про державну службу».

При цьому відповідач фактично відмовив у призначенні пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (зі змінами та доповненнями), в той час як зазначена норма втратила чинність з 15 липня 2015 року.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач в своїй заяві не вказував на підставі якого нормативного акту йому слід призначити пенсію за вислугу років.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про неправомірність відмови пенсійного органу в призначенні пенсії позивачу, з огляду на наступне.

Частина 1 ст. 86 Закону України Про прокуратуру № 1697-VII, Закону який був чинний та діяв на час звернення позивача до відповідача з заявою ( 22.09.2016 року) надає право прокурорам, які мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців, то вирішальним у даному спорі є перевірка наявності відповідного стажу у позивача для призначення пенсії за ст. 86 Закону України Про прокуратуру, тобто не менше 22 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців, як передбачено вказаною законодавчою нормою.

Як вбачається зі спірного рішення, станом на день звернення до управління загальний стаж роботи ОСОБА_2 складає 22 роки 10 місяців 1 день, із них на прокурорській посаді - 14 років 1 місяць, інших посадах в органах прокуратури 4 роки 4 місяці 23 дні (а.с. 21).

Отже,враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про наявність у позивача права на призначення йому пенсії за вислугу років на підставі положень ч. 1 ст. 86 Закону України Про прокуратуру № 1697-VII.

При цьому суд зазначає, що позивач під час звернення до пенсійного органу не вказував на підставі яких норм права йому слід назначити пенсію за вислугу років, а пенсійний орган при відмові у такому призначені не навів підстав для відмови у призначені пенсії саме на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII, саме тієї норми яка була діючої на час звернення позивача за призначенням пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячно (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін,про захист яких вони просять, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги частково, скасувавши спірне рішення та зобовязавши управління призначити пенсію позивачу на підставі положень ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII.

Відповідно до ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, якщо судом першої інстанції при ухваленні рішення допущено порушення норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нової про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 жовтня 2016 року у справі № 263/12801/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій щодо відмови в призначенні пенсії протиправними та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій щодо відмови в призначенні пенсії протиправними та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя від 06 жовтня 2016 року № 813 про відмову в призначенні пенсії за вислугою років ОСОБА_2.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя призначити, нарахувати та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_2 на підставі положень ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII починаючи з 22 вересня 2016 року та виходячи з розміру 60 % від суми місячно (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

ОСОБА_4

ОСОБА_5