Постанова № 65161645, 06.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Величко О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року справа №235/7542/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Сіваченка І.В.

суддів: Шишова О.О., Чебанова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2017 року у справі № 235/7542/16-а за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Красноармійського Об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Донецької області (далі Управління) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 02.08.2016 року він звернувся до Управління із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах. 26.11.2016 він отримав рішення відповідача від 03.11.2016 про відмову в призначенні йому пенсії, оскільки відповідачем не було зараховано період його роботи з 02.08.1987 по 27.04.2000 на Державному підприємстві (далі ДП) «Шахта ім. 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» у зв'язку з відсутністю можливості здійснення перевірки достовірності первинних документів та до страхового стажу не було зараховано період роботи в корпорації «Індустріальний союз» з 05.05.2000 по 22.06.2000, оскільки цей факт не підтверджується даними індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Позивач просив визнати дії відповідача протиправними, скасувати рішення Управління від 03.11.2016 про відмову в призначенні пенсії за віком із зарахуванням пільгового стажу, зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення період роботи на ДП «Шахта ім. 60 річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» м. Жданівка з 02.08.1987 по 27.04.2000, зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи в корпорації «Індустріальний союз» з 05.05.2000 по 22.06.2000.

Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив, що рішення про відмову в призначенні пенсії від 03.11.2016 винесено правомірно, оскільки до пільгового стажу не зараховано період роботи до ДП «Шахта ім. 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» з 02.08.1987 по 27.04.2000, у звязку з відсутністю можливості здійснення перевірки достовірності первинних документів, оскільки підприємство ДП «Шахта ім. 60 річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» знаходиться на тимчасово окупованої території в м. Жданівка, та відсутністю даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2017 року у справі № 235/7542/16-а адміністративний позов було задоволено, а саме:

Визнано неправомірним дії Управління у відмові у призначенні пенсії.

Скасовано рішення Управління від 03.11.2016 про відмову в призначенні пенсії за віком із зарахування пільгового стажу.

Зобовязано Управління зарахувати до пільгового стажу період роботи з 02.08.1987 по 27.04.2000 на ДП «Шахта ім. 60 річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» м. Жданівка Донецької області .

Зобовязано Управління зарахувати до страхового стажу період роботи в корпорації «Індустріальний Союз» з 05.05.2000 по 22.06.2000.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем підтверджено належними доказами період робіт на підприємстві, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату страхових внесків законом покладено на це підприємство, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність підстав для зарахування оспорюваного стажу до страхового у зв'язку із відсутністю в органі даних про такі нарахування підприємством. Таким чином, позивачем підтверджено належними доказами період роботи на підприємстві, ці відомості в установленому порядку недійсними або такими, що вчинені поза межами правового поля, не визнавались, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, страховий платіж був здійснений в червні 2000 року, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо зарахування до страхового стажу періоди роботи в корпорації «Індустріальний союз» з 05.05.2000 по 22.06.2000.

Не погодившись з таким рішенням, Управління подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Управлінню не відомі відомості, що містяться у первинних документах за спірний період роботи позивача, на підставі яких вносилися записи до його трудової книжки (записи №3-6) та на підставі яких видано довідку ДП «Шахта ім.60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» б/н від 30.10.2014 (міститься в матеріалах справи). Тому сумнівною є достовірність таких відомостей у трудовій книжці та згаданій довідці. Управлінням на підставі ч. 3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1, було вирішено за необхідне провести передбачену законодавством перевірку достовірності наданих документів про стаж. Таким чином, оскільки за даними, наявними в ЄДРПОУ, ДП «Шахта ім.60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» зареєстроване за адресою м. Жданівка, що віднесене до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, то проведення перевірки достовірності наданих позивачем документів про стаж не вбачається за можливе. А тому неможливим є і встановлення права позивача на пенсію (на підставі всебічного, повного і обєктивного розгляду наданих документів) шляхом зарахування спірного періоду його роботи до пільгового стажу.

Крім того, апелянтом вказано, що судом першої інстанції було порушено законодавчі приписи ст.1 та абз.1 ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV - оскільки в дійсності відсутніми є підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача, за який не провадилася сплата страхових внесків. Також порушені вимоги ч.2 ст.24 Закону № 1058-IV - оскільки не враховано, що у період функціонування системи персоніфікованого обліку зарахування періоду роботи до страхового стажу здійснюється за даними, наявними у такій системі, а не за записами у трудовій книжці. Не врахованим з боку суду І інстанції у контексті даного питання є і право позивача вимагати сплати страхових внесків від свого страхувальника з цього приводу судом зроблено висновок, що відповідальність за несплату страхових внесків несе страхувальник (роботодавець) - але за таких обставин незрозумілим є той факт, що згідно судового рішення у даній справі саме Управління повинно нести правові наслідки несплати внесків з боку роботодавця позивача. У своїй сукупності наведені порушення норм матеріального права призвели й до порушення з боку суду І інстанції принципів пенсійного забезпечення, а саме - принципу страхування (ст.7 Закону № 1058-IV).

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що на підставі заяви позивача від 02.08.2016 про призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.35) Управлінням прийнято рішення від 03.11.2016 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема до спеціального стажу не зараховано: період роботи на ДП «Шахта ім. 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» з 02.08.1987 по 27.04.2000, у звязку з відсутністю можливості здійснення перевірки достовірності первинних документів, а також відсутні дані в індивідуальних відомостях про застраховану за період роботи в корпорації «Індустріальний союз» з 05.05.2000 по 22.06.2000 (а.с.20-21).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-IV.

Статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788-XII) визначено працівники яких категорій мають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах. Це особи, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, та особи, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, а також особи, зайняті повний робочий день на певних роботах.

У відповідності до ст. 14 Закону № 1788-XII працівники безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) пр. видобутку шахт і рудників та в металургії - за списком робіт і професій, затверджуваним КМУ, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах : робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Питання подання документів для призначення (перерахунку) пенсій регулюються Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.

Органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій та окремих осіб, а в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано:

період роботи, що зараховується до спеціального стажу;

професія або посада; характер виконуваної роботи;

підрозділ, пункт, найменування або номер списку, до якого включається цей період роботи;

первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано зазначену довідку.

Із метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, Міністерством праці та соціальної політики України розроблено Порядок застосування Списків № 1 і № 2, затверджений наказом від 18.11.2005 № 383.

Цей Порядок регулює застосування Списків № 1 і № 2 (далі - Списки) під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а» і «б» ст. 13 та ст. 100 Закону № 1788-ХІІ.

Під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні в період роботи особи. Зазначені Списки були затверджені постановами: Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 № 1173; Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.91 № 10; КМУ від 11.03.94 № 162; КМУ від 16.01.2003 № 36.

На підставі вищевказаних нормативних актів професія гірник підземний відноситься до категорії професій, за якими особам надано право виходити на пенсію за віком на пільгових умовах при наявності відповідного стажу.

Згідно з записами трудової книжки позивача, його пільговий стаж в підземних умовах за професією прохідник складається :

Період праці з 02.08.1987 по 27.04.2000 та період з 01.03.2013 по 03.08.2015 (а.с.11-14,21).

Отже, загальний стаж позивача становить 30 років 5 місяців 5 днів, в тому числі на підземних роботах 14 років 4 місяця 13 днів.

Апеляційним судом встановлено, що разом із заявою про призначення пенсії позивачем були надані наступні документи: заява про призначення пенсії; ксерокопія трудової книжки серія БТ-№ 6237855 від 02.08.1987; ксерокопія диплома від 14.05.1985 серії Д № 220268; ксерокопія військового квитка серії НУ № 9211621 від 17.05.1985; довідка, видана ДП «Шахта ім. 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» від 16.01.2009 № 09/28; довідки, видані ПАТ «Укрвуглебуд» від 22.03.2016 № 161, № 162; копії наказів про підсумки атестації робочого міста за умовами праці видані ПАТ «Укрвуглебуд» від 26.05.2009 № 13, від 26.05.2014 № 15; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 02.08.2016 № НОМЕР_1; індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 2000 по 2015 рік; довідка, видана ДП «Шахта імені 60 річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» від 30.10.2014 б/н; довідка-табель виходів в шахту від 30.10.2014 б/н; історична довідка; копії наказів про підсумки атестації робочих місць, видані шахтоуправлінням ім. 60 річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції № 337-к від 13.06.1994, № 459-п від 21.09.1999.

Отже, з досліджених матеріалів справи вбачається, що позивач на момент його звернення з відповідною заявою про призначення пенсії мав статус особи, яким надається право на пільгову пенсію відповідно до Закону № 1788-Х11.

Відповідно до п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в МЮ України 27.12.2005 за № 1566/11846 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

За бажанням особи, якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Що стосується доводів відповідача, про те, що довідки, підтверджуючі пільговий стаж позивача в період його з 02.08.1987 по 27.04.2000 не можуть бути взяти до уваги у звязку з тим, що підприємство ДП «Шахта ім. 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» знаходиться на тимчасово окупованій території, суд першої інстанції вірно не прийняв їх до уваги, оскільки вказане підприємство відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, не ліквідовано.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 №637 є необґрунтованим, оскільки вона підлягає застосуванню у випадках відсутності трудової книжки.

Як встановлено судом, позивачем до Управління був наданий оригінал трудової книжки, копія якої була засвідчена відповідачем.

Колегія суддів не може взяти до уваги посилання відповідача у спірному рішенні від 03.11.2016 на відсутність відомостей про пільговий характер роботи на підставі наданих позивачем довідок, оскільки довідки як 2009, так і 2014 року не суперечать одна одній, так само як і записами трудової книжки позивача. Неможливість відповідача здійснити перевірки відомостей в них законодавством не визначена як підстава для того, щоб вважати їх нікчемними.

Відтак, з врахуванням викладеного, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що відповідач, відмовляючи позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах та у зарахуванні до пільгового стажу, який дає право пільгового пенсійного забезпечення за вищезазначені періоди роботи - діяв протиправно, порушуючи права та законні інтереси позивача у призначені пенсії на пільгових умовах.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок місцевого суду, який вважав необхідним визнати дії відповідача протиправними і зобовязати призначити пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та п. «а» ст. 13 Закону України « Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 02.08.1987 по 27.04.2000.

Стосовно позовних вимог щодо зарахування до страхового стажу період роботи в корпорації «Індустріальний союз» з 05.05.2000 по 22.06.2000, то суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із ст. 20 Закону № 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Такі ж вимоги передбачає ст. 106 вказаного Закону, згідно якої відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Як вбачається з наданої копії трудової книжки позивач працював в корпорації Індустріальний Союз в період з 05.05.2000 по 22.06.2000 (а.с.12), в індивідуальних відомостях про застраховану особу сплачені страхові внески в червні 2000 році (а.с.39).

Таким чином, оскільки позивачем підтверджено належними доказами період робіт на підприємстві, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату страхових внесків законом покладено на це підприємство, місцевий суд вважав необґрунтованими доводи відповідача про відсутність підстав для зарахування оспорюваного стажу до страхового у зв'язку із відсутністю в органі даних про такі нарахування підприємством.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем підтверджено належними доказами період роботи на підприємстві, ці відомості в установленому порядку недійсними або такими, що вчинені поза межами правового поля, не визнавались, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, страховий платіж був здійснений в червні 2000 року, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо зарахування до страхового стажу періоди роботи в корпорації «Індустріальний союз» з 05.05.2000 по 22.06.2000.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, колегія суддів підтримує доводи апелянта, щодо того, що при вирішенні питання про зобовязання Управління зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи в корпорації «Індустріальний союз» з 05.05.2000 по 22.06.2000 судом першої інстанції були порушені положення ст. 1, абз.1 ч.1 та ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, не враховано положення п.3 ч.1 ст. 16 зазначеного Закону, що у своїй сукупності призвело до порушення принципів загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Як вже було зазначено вище, відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Аналогічне визначення поняття «страховий стаж» міститься і в абз.1 ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV, а саме: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

З вказаного вбачається, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обовязковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період.

Наведене кореспондується положенням ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Тобто, обчислення страхового стажу провадиться на підставі даних системи персоніфікованого обліку, що містить помісячні відомості про сплату (або несплату) страхових внесків.

При цьому п.3 ч.1 ст.16 Закону №1058-IV передбачене право застрахованої особи (у даному випадку - позивача) вимагати від страхувальника (роботодавця, яким у даному випадку виступала корпорація «Індустріальний Союз») сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

У системному взаємозвязку наведені законодавчі положення покликані реалізувати один із найголовніших принципів пенсійного забезпечення України - його здійснення на засадах страхування. Вказаний принцип закріплено у абз.2 ч.1 ст.7 Закону №1058-IV, за якою: загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб підприємців.

Натомість згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу стосовно ОСОБА_2 (а.с.39-42) вбачається, що за період з травня по червень 2000 року (включно) провадилася наступна сплата страхових внесків: у травні 2000 року - сплата відсутня; у червні 2000 року - сплачено страхові внески за 8 днів страхового стажу від юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 23316651 (що присвоєний СПМО Титан).

Таким чином за спірний період з 05.05.2000 по 22.06.2000 сплата страхових внесків з боку страхувальника - корпорація «Індустріальний союз», за застраховану особу - позивача, не проводилася.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що судом І інстанції було порушено законодавчі приписи ст.1 та абз.1 ч.1 ст.24 Закону №1058-IV - оскільки в дійсності відсутніми є підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача, за який не провадилася сплата страхових внесків. Також порушені вимоги ч.2 ст.24 Закону №1058-IV - оскільки не враховано, що у період функціонування системи персоніфікованого обліку зарахування періоду роботи до страхового стажу здійснюється за даними, наявними у такій системі, а не за записами у трудовій книжці.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині зобовязання нарахувати до страхового стажу період роботи в корпорації «Індустріальний союз» з 05.05.2000 по 22.06.2000 слід відмовити.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, його висновки суперечать обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, у звязку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Частинами 1, 3 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 за подання позовної заяви до суду першої інстанції було сплачено судовий збір у розмірі 551,20 грн., що підтверджується квитанцією про сплату судового збору від 29.11.2016 №0.0.661158002.1

Як вже було зазначено, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення адміністративного позову: задоволено 3 з 4 позовних вимог. Таким чином, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 413,40 грн. (3/4 суми сплаченого судового збору).

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області задовольнити частково.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2017 року у справі № 235/7542/16-а скасувати частково.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобовязання нарахувати до страхового стажу період роботи в корпорації «Індустріальний союз» з 05.05.2000 по 22.06.2000 - відмовити.

В іншій частині постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2017 року у справі № 235/7542/16-а залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Центральна, буд. 154, м. Покровськ, Донецька область, 85302, код ЄДРПОУ 37869345) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 85300, ІНН НОМЕР_2) судовий збір у сумі 413 (чотириста тринадцять) гривень 40 коп.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

ОСОБА_3