Ухвала суду № 65161613, 28.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 704/1156/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Калієвський І.Д. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 13 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та відновлення нарахування та виплати пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та відновлення нарахування та виплати пенсії призначеної за віком, відповідно до Закону України "Державну службу".

Постановою Тальнівському районі Черкаської області на постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 13 січня 2017 року адміністративний позов задовлено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_2 пенсії, починаючи з 1 червня 2015 року - протиправними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області відновити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії, призначеної за віком, відповідно до Закону України "Державну службу" починаючи з 9 березня 2016 року. Позовні вимоги за період з 01.06.2015 по 08.03.2016 - залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

У зв'язку з поданням апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, яка ухвалена в порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 ч. 8 ст. 183-2, п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 19.09.2013 відповідно до Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу було призначено пенсію за віком.

З часу призначення пенсії по теперішній час позивач працює у Тальнівському районному суді Черкаської області на посаді голови суду.

Відповідно до змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ, в зв'язку з тим, що позивач продовжує працювати на посаді, яка дає право на призначення пенсії за Законом України «Про державну службу», відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області, починаючи з 01.04.2015, призупинив нарахування та виплату призначеної позивачу пенсії.

Позивач звернувся до відповідача з заявою-запитом від 09.08.2016 року про відновлення позивачу виплат.

Відповідачем на дану заяву було надано роз'яснення листом від 11.08.2016 № 9/м-10, що підстав для відновлення виплати пенсії у період з 01.06.2015 немає.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду для захисту свого права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 12 Закону № 213-VIII тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року в період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

У п. 22 Закону № 911-VIII визначено, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

У рішенні від 08.06.2016 р. № 4-рп/2016 Конституційний Суд України зазначав, що конституційний принцип незалежності суддів забезпечує важливу роль судової влади в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина та є запорукою реалізації права на судовий захист, передбаченого частиною першою статті 55 Основного Закону України; положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід'ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов'язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу й права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади.

При цьому гарантії незалежності суддів є необхідними умовами здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом, що встановлені у базових законах з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів та мають конституційний зміст і разом з визначеними Основним Законом України складають єдину систему гарантій незалежності суддів та повинні бути реально забезпечені.

Аналогічні висновки викладені Конституційним Судом України в рішеннях від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002, від 01.12.2004 р. № 19-рп/2004, від 11.10.2005 р. № 8-рп/2005, від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, від 03.06.2013 р. № 3-рп/2013.

Крім того, у рішенні від 08.06.2016 р. № 4-рп/2016 Конституційний Суд України підкреслив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів, однією з яких є належне матеріальне і соціальне забезпечення.

Таким чином, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що Закон № 213-VIII, на який посилається відповідач, прийнятий з відкладальною умовою про прийняття до 01.06.2015 р. Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, яка не була виконана, що у відповідності до п. 5 Прикінцевих положень цього ж Закону тягне відсутність правових підстав для застосування обмежень до окремих категорій пенсій.

Керуючись ст.ст. 183-2, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 13 січня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.