Постанова № 65161588, 06.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ткач О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року справа №431/4608/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 06 грудня 2016 року у справі № 431/4608/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобовязання здійснити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2016 року, ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про:

-визнання протиправними дії управління щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії на підставі довідки Прокуратури Луганської області № 18-454 вих. 16 від 06 серпня 2016 року;

-скасування рішення відповідача № 7986/02 від 29 серпня 2016 року щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії;

-зобовязання управління здійснити, починаючи з січня 20196 року перерахунок призначеної позивачу пенсії у розмірі 90 відсотків від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці Прокуратури Луганської області № 18-454 вих.16 від 06 серпня 2016 року без обмеження її максимального розміру;

-зобовязання відповідача виплатити позивачу недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією за період з січня 2016 року (а.с. 3-6).

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 06 грудня 2016 року у справі № 431/4608/16-а позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_2 пенсії на підставі довідки прокуратури Луганської області № 18-454 вих.16 від 06 серпня 2016 року. Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області № 7986/02 від 29 серпня 2016 щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області здійснити, починаючи з січня 2016 року, перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії в розмірі 90 відсотків від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Луганської області №18-454 вих.16 від 06 серпня 2016 року, без обмеження її максимального розміру. Зобов'язано управління виплатити ОСОБА_2 недоплачену різницю між фактично отриманою ним та перерахованою пенсією за період з січня 2016 року (а.с. 41-43).

Не погодившись із судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області подало апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначено, що з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення (перерахунку) особам, яким призначено пенсію відповідно до, зокрема, Закону України «Про прокуратуру».

Крім того, апелянтом зазначено, що з набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VII (з 15 липня 2015 року) положення ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05 листопада 1991 року, втратили чинність та не можуть застосовуватись до спірних правовідносин.

При цьому, ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (чинної на час виникнення спірних правовідносин), умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, однак на час звернення позивача до управління вказаний порядок законодавцем не прийнято.

Апелянт просив суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі (а.с. 45-46).

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

06 березня 2017 року до канцелярії суду надійшло клопотання від представника Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про розгляд справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставину справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_2 з 24 грудня 2010 року призначена пенсія за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.

15 серпня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку відповідно до положень Закон України «Про прокуратуру», виходячи з Довідки про заробітну плату від 06 серпня 2016 року № 18-454 вих.16.

29 серпня 2016 року Управлінням Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області прийнято рішення № 7986/02 про відмову у перерахунку пенсії з більшого заробітку у звязку з відсутністю права на перерахунок пенсії працівникам прокуратури на підставі положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (а.с. 11).

Спірним питанням у справі, є правомірність прийняття пенсійним органом рішення № 7986/02 від 29 серпня 2016 року щодо відмови у перерахунку пенсії.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що у позивача наявне права на перерахунок пенсії, відтак спірне рішення пенсійного органу є неправомірним.

Судом апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789- XII, держава брала на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування, але і перерахунок пенсії працівникам прокуратури виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

Частиною 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України", тобто, до втрачання чинності зазначеним Законом ,порядок перерахунку пенсії був змінений та мав визначатися Кабінетом Міністрів України, однак такий порядок не був прийнятий.

15 липня 2015 року набув чинності Закон України "Про прокуратуру", розділом XII Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 року, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Однак, діючи частини третя, четверта, шоста та одинадцята статті 50-1 Закону, не регулюють питання перерахунку пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що положення ч. 17 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які визначали умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у звязку з підвищенням заробітної плати, втратили чинність з дня набрання чинності Законом № 1697-VII, а саме, з 15 липня 2015 року.

Отже, на час підвищення посадових окладів працівникам прокуратури постановою Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів № 1013 від 09 грудня 2015 року (діє з 01 грудня 2015 року), та на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії (заява до УПФУ від 15 серпня 2016 року) на підставі ч. 17 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зазначена норма втратила чинність.

Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури також визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час звернення позивача до органу пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії та до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не визначений порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він повинен приймати рішення на підставі нормативно-правових актів, що діяли на час звернення позивача за перерахунком пенсії.

Крім іншого, право на пенсію позивач реалізував у 2010 році та нарахування його пенсії здійснено у розмірах, встановлених ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, в редакції чинній на час її призначення.

Проте, право на перерахунок пенсії виникає, за загальним правилом, або у звязку зі збільшенням стажу, або збільшенням розміру заробітної плати (що має місце в межах спірних правовідносин) та може бути реалізовано на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що на теперішній час питання перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури регулюється Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VII, що діє з 15 липня 2015 року, які є чинними і не визнані неконституційними.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто, до вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи застосовується той закон, під час чинності якого вони здійснюються.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії та погоджується з висновком управління щодо правомірності відмови у зазначеному перерахунку позивачу, оскільки відмова Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист які закріплені в Конституції України.

Відповідно до приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, якщо судом першої інстанції при ухваленні рішення допущено порушення норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про правомірність дій управління щодо прийняття рішення № 7986/02 від 29 серпня 2016 року щодо відмови у перерахунку пенсії, відтак, постанова суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області задовольнити.

Постанову Старобільського районного суду Луганської області від 06 грудня 2016 року у справі № 431/4608/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобовязання здійснити перерахунок пенсії скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобовязання здійснити перерахунок пенсії у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

ОСОБА_3

ОСОБА_4