Ухвала суду № 65161573, 01.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/26823/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Тищенко Н.В., за участі позивача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Прокуратури Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

09.12.2015р. ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Прокуратури Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування наказу № 311к від 16.11.2015 р. щодо її звільнення з посади заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Автономної Республіки Крим, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно звільнив її з посади з порушенням статей 40, 42 Кодексу законів про працю України, оскільки не було враховано її переважного права на залишення на роботі та не запропоновано їй іншу роботу (посаду) в межах кваліфікації позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18.11.2016 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що що спірний наказ прийнятий у порядку, у межах та спосіб, встановлений законом.

Позивач не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти її задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Наказом прокурора Автономної Республіки Крим № 03к від 03.09.2014 року старшого радника юстиції ОСОБА_5 призначено на посаду заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Автономної Республіки Крим у порядку переведення з Генеральної прокуратури України (п.5 ст. 36 КЗпП України) з окладом згідно із штатним розписом (а.с.11).

Наказом Генеральної прокуратури України № 37 ш від 15 липня 2015 року ліквідовано в структурі та штатному розписі прокуратури АР Крим - відділ нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні. Штатну чисельність з відповідним фондом заробітної плати зараховано до резерву Генеральної прокуратури України.

04.08.2015 р. ОСОБА_5 було попереджено про звільнення із займаної посади у зв'язку із скороченням з 05.10.2015 р. та ознайомлено із переліком вакантних посад прокуратури Автономної Республіки Крим і роз'яснено про необхідність повідомлення відповідача про її згоду обійняти одну із зазначених вакантних посад подавши відповідну письмову згоду. Вказане підтверджено письмовим доказом, зокрема офіційне Попередження з додатками щодо переліку вакантний посад, який позивач отримала під підпис 04.08.2015р. (а.с.33-35).

В подальшому позивач не подавала відповідачу письмової згоди обійнятий одну із запропонованих вакантних посад.

Згідно довідки відповідача, на день звільнення позивача вакантні посади в прокуратурі АР Крим були відсутні.

Наказом прокурора Автономної Республіки Крим № 311 к від 16.11.2015 року старшого радника юстиції ОСОБА_5 звільнено з посади заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Автономної Республіки Крим з 16 листопада 2015 року у зв'язку із скороченням штату працівників (п. 1 ч. 1 ст.40 КЗпП України) (а.с.32).

Підставою для прийняття вказаного наказу були наказ Генерального прокурора України № 37 ш від 15.07.2015 року, попередження про звільнення № 11/1-499 вих. - 15 від 04.08.2015 року.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про прокуратуру" №1697-VІІ введена нова система прокуратури України, встановлені вимоги до кандидатів на посади прокурорів, порядок призначення на посади прокурорів, адміністративні посади, утворення та функціонування таких органів як Рада прокурорів, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.

Наказом виконувача обов'язків Генерального прокурора України № 33ш від 12.06.2014 у структурі та штатному розписі прокуратури Автономної Республіки Крим ліквідовано підпорядковані територіальні прокуратури.

Пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до частини першої та другої статті 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Частиною третьою статті 49-2 Кодексу законів про працю України встановлено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно достатті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відповідно до вказаних норм закону письмово попередив позивача про можливість звільнення із займаної посади у зв'язку із скороченням з 05.10.2015 р., ознайомив позивача із переліком вакантних посад прокуратури Автономної Республіки Крим та роз'яснив про необхідність повідомлення відповідача про згоду обійняти одну із запропонованих вакантних посад шляхом подачі відповідачу відповідної письмової згоди. Проте, ОСОБА_5 не подавала відповідачу заяву про згоду обійняти жодної вакантної посади.

Вказане апелянтом не заперечувалося.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вищенаведених норм закону та встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для скасування спірного наказу про звільнення позивач, оскільки відповідач дотримався положень ст.ст.40, 49-2 КЗпП України, а саме повідомив працівника про наступне вивільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, не пізніше ніж за два місяці, та одночасно запропонував позивачу всі наявні вакантні посади в цій же установі, які може обійняти позивач відповідно до своєї кваліфікації.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, всі наведені доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування постанови відсутні.

Повний текст ухвали виготовлено 06.03.2017 року.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Прокуратури Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Епель О.В.