Ухвала суду № 65161485, 06.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року справа № 805/3263/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 805/3263/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП Крамтехцентр» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НПП Крамтехцентр» (далі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі відповідач), в якому просили: визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені № 0003871302/2931 від 26 квітня 2016 року в частині застосування штрафу у розмірі 28853,52 грн. та нарахованої пені у розмірі 1650,35 грн. (а.с. 4-11).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року позов було задоволено частково, внаслідок чого: скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області № 0003871302/2931 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску на загальну суму 31232,11 грн., з яких штраф у розмірі 8548,39 грн. за період з 21.03.2014 року по 04.07.2014 року (10% до 01.01.2015 року), штраф у розмірі 21222,14 грн. за період з 21.01.2015 року до 21.05.2015 року (20% з 01.01.2015 року) та пеня в розмірі 1461,58 грн. в частині коштів на загальну суму 29525,92 грн.; в решті позовних вимог відмовлено (а.с. 76-78).

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 83-84).

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НПП Крамтехцентр» (ідентифікаційний код 30569266) зареєстроване як юридична особа 27.04.2000 року та, відповідно довідки від 13.05.2009 року № 556/10/29-014-8, взято на облік до установи відповідача.

26.04.2016 року ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 0003871302/2931 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску яким застосовано відносно позивача: штраф у розмірі 8548,39 грн. за період з 21.03.2014 року по 04.07.2014 року (10% до 01.01.2015 року), штраф у розмірі 21222,14 грн. за період з 21.01.2015 року до 21.05.2015 року (20% з 01.01.2015 року) та нараховано пеню в розмірі 1461,58 грн.

Згідно розрахунку штрафних санкцій до спірного рішення, який надано відповідачем, за період до 14.04.2014 року позивачу нараховано пеню в розмірі 169,08 грн. та штраф 1537,11 грн. (10% до 01.01.2015 року); за період після 14.04.2014 року пеню в розмірі 1292,50 грн. та штраф в розмірі 7011,28 грн. (10% до 01.01.2015 року) та 21222,14 грн. (20% з 01.01.2015 року).

17.06.2016 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 3362/10/05-99-10-01-12-1 про результати розгляду скарги, яким спірне рішення про застосування штрафних санкцій залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Також 11.08.2016 року ДФС України прийнято рішення № 17423/6/99-99-11-02-02-25 про результати розгляду скарги, яким рішення ГУ ДФС України в Донецькій області від 17.06.2016 року, спірне рішення про застосування штрафних санкцій залишено без змін, а скаргу без задоволення. Вказане рішення було отримано позивачем 19.08.2016 року.

31.08.2016 року Донецькою Торгово-промисловою палатою України було видано сертифікат № 6742, яким засвідчено форс-мажорні обставини з 16.04.2014 року по 04.07.2014 року.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464) визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно абз. 1 п. 1 ст. 4 Закону 2464, платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообовязкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового звязку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2).

Таким чином, згідно вищевикладеного, у позивача у період до 14.04.2014 року існував обовязок по сплаті єдиного внеску, що ним не заперечується.

Разом з цим, як вбачається з розрахунку розміру штрафних санкцій в залежності від періоду, за період до 14.04.2014 року позивачу нараховано пеню в розмірі 169,08 грн. та штраф 1537,11 грн. (10% до 01.01.2015 року).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне рішення в частині штрафних санкцій, прийнятих за період до 14.04.2014 року в загальній сумі 1706,19 грн. з яких: пеня - 169,08 грн. та штраф 1537,11 грн. (10% до 01.01.2015 року) скасуванню не підлягає.

02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято закон Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, який набув чинності 15.09.2014 року (далі Закон № 1669) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).

Підпунктом б пункту 8 ст. 14-1 Закону № 1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 було доповнено пунктом 9.3 наступного змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Унормування вищенаведеної статті згідно до Закону України Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці відбулося зі зміною нумерації п. 9-3 на п. 9-4.

Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі збереглася в Законі № 2464.

Колегія суддів вважає, що спірним у даному випадку є наявність у відповідача підстав для прийняття відносно позивача спірного рішення, яким до останнього застосовано штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення сформоване з посиланням на статтю 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, яка визначає заходи впливу та стягнення.

Наявність заборони (в силу закону) щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 1669 за невиконання обовязків платника єдиного внеску у період з 15 вересня 2014 року по 1 січня 2016 року, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірного рішення.

Також колегія суддів зазначає, що термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Таким чином, погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування рішення № 0003871302/2931 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску яким застосовано відносно позивача: штраф у розмірі 8548,39 грн. за період з 21.03.2014 року по 04.07.2014 року (10% до 01.01.2015 року), штраф у розмірі 21222,14 грн. за період з 21.01.2015 року до 21.05.2015 року (20% з 01.01.2015 року) та нараховано пеню в розмірі 1461,58 грн. в частині пені в розмірі 1292,50 грн., штрафу в розмірі 7011,28 грн. (10% до 01.01.2015 року), штрафу в розмірі 21222,14 грн. (20% з 01.01.2015 року).

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 805/3263/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 805/3263/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 07.03.2017.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

ОСОБА_4