Постанова № 65161416, 06.03.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 березня 2017 року № 826/11617/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газойлпетролеум"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007401206 від 23.05.2016,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газойлпетролеум» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 23.05.2016 року №00017401206.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем протиправно винесено податкове повідомлення-рішення, оскільки позивач не міг зареєструвати податкові накладні з вини Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідач заперечив по суті заявлених вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

23.05.2016 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві складено акт №752/26-55-12-06 про результати проведення камеральної перевірки даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлпетролеум» за жовтень – грудень 2015 року, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в ЄРПН, визначених відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України: порушено від 1 до 15 днів (10%) 22 податкові накладні на суму ПДВ 4 230 393, 66 грн.

На підставі акту перевірки №752/26-55-12-06 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 23.05.2016 року №0007401206, яким за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 423 039 грн.

Оцінивши наявні документи в матеріалах справи, з урахуванням пояснень сторін суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому та об'єктивному дослідженні доказів дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

В силу приписів п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Позивач зазначає, що відповідачем порушено граничний строк на проведення камеральної перевірки встановлений п. 200.10 статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.200.10. у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Суд не вбачає підстав для дослідження зазначених норм, оскільки вони стосуються перевірки поданих податкових декларацій до податкового органу, а предметом дослідження даної справи є порушення строків реєстрації податкових накладних.

Відповідно до п. 201.1 ст. 200 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому, в контексті приписів п. 201.10 ст. 200 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 120.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Аналіз наведених вище правових норм дає суду підстави дійти висновку про наявність обов'язку у платника податків на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати останні у Єдиному реєстрі податковий накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

В той же час, порушення зазначених термінів тягне за собою накладення штрафу у відповідності до норм ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач фактично не заперечує факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податковий накладних, однак зазначає, що вказані обставини сталися внаслідок систематичного блокування відповідачем прийняття електронних документів шляхом порушення з боку працівників відповідача та зазначає, що відповідач не може застосовувати штраф передбачений п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України за порушення термінів реєстрації допущених в 2015 році.

Тобто, фактично позивач обґрунтовуючи позовні вимоги вказує на протиправність дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві та застосування норм законодавства, які були не чинними на момент реєстрації податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем складено податкові накладні: №1 від 03.11.2015, №3 від 05.11.2015 року, №9 від 09.11.2015 року, №10 від 10.11.2015 року, №11 від 11.11.2015 року, №15 від 12.11.2015 року, №17 від 16.11.2015 року, № 18 від 16.11.2015 року, №19 від 16.11.2015 року, №20 від 17.11.2015 року, №21 від 17.11.2015 року, №22 від 17.11.2015 року, №23 від 17.11.2015 року, №24 від 17.11.2015 року, №25 від 17.11.2015 року, №26 від 18.11.2015 року, №28 від 19.11.2015 року, №30 від 19.11.2015 року, №32 від 19.11.2015, №33 від 19.11.2015 року, №34 від 20.11.2015 року, №35 від 20.11.2015 року, №37 від 20.11.2015 року.

Зазначені податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.12.2015 року.

В п.35 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу визначено, що норми п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 01.10.2015 року.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-УІІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2розділу XX Податкового кодексу України: з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 “Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість” (далі - Порядок №569).

Згідно пункту 2 Порядку № 569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. N 1246 (далі за текстом - Порядок), внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

З огляду на п. 10 Порядку датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Із аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів, якому кореспондується обов'язок контролюючого органу щодо прийняття до реєстрації відповідної податкової накладної за умови відсутності причин для відмови.

При цьому вичерпний перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації визначений у пункті 9 Порядку.

Водночас суд враховує, що квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкової накладної в електронному вигляді повинна містити причин відмови.

В наданих позивачем квитанціях про направлення податкових накладних зазначено, що документ не прийнято, порушено вимоги інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зав’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: для платника ЄДРПОУ: 37955690, код ДПІ: 2655, не укладено Договір про визнання електронної звітності.

Враховуючи наведе, суд приходить до висновку, що податкові накладні позивача зареєстровано з порушення строків встановлені Податковим кодексом України з вини позивача.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд проаналізувавши матеріали справи, з урахуванням пояснень сторін та наданих документів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки позивачем не заперечується факт порушення строків реєстрації податкових накладних, що передбачений п. 201.1 ст. 200 ПК України, проте суд не вбачає в протиправності в діях податкового органу, у зв’язку з чим відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення Державної податково інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві №00017401206.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Так, позивачем не доведено обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги, у той час коли, відповідачем доводи останнього спростовано.

Оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 11, 69-71, 94, 160-165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда