Рішення № 6516131, 27.10.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2009 р.Справа № 14/129 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянувши справу № 14/129

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ОІЛ", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Ойл", м. Кіровоград

про стягнення 81814,94 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Пиріг Н.О., довіреність № 27/10/1 від 27.10.09р.;

від відповідача - Бондаренко В.А., довіреність № 1 від 26.08.09р.;

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІП-ОІЛ" подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Ойл" 70150,00 грн. основної заборгованості та 11664,94 грн. пені внаслідок неналежного виконання умов договору поставки № 1101/3 від 11.01.2009 р. Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита, вартість інформаційно-технічних послуг та вартість адвокатських послуг 5 000 грн.

Представник відповідача усно у судовому засіданні 27.10.2009р. визнав позовні вимоги повністю, при цьому подавши заяву № 2 від 26.10.2009р. про розстрочку виконання рішення в частині сплати основної заборгованості та пені впродовж трьох місяців за наступним графіком: до 30 листопада 2009р. - 27 271,65 грн.; до 30 грудня 2009р. - 27 271,65 грн., до 30 січня 2010р. - 27 271,65 грн.

Представник позивача проти вказаної заяви не заперечив.

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ВІП-ОІЛ" (далі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агротех-Ойл" (далі - покупець) укладено договір № 1101/3 поставки нафтопродуктів, відповідно до якого постачальник поставляє, а покупець оплачує та приймає Нафтопродукти, зокрема бензин: А-76, А-80, А-92, А-95, Д/Т, Газовий конденсат, іменований надалі Товар, окремими партіями за цінами та кількістю, узгодженими сторонами в накладних, що являються невід'ємною частиною Договору.

Пункт 3.1. договору передбачає, що оплата за товар провадиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання товару.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений круглими печатками.

28.01.2009р. постачальником здійснено відвантаження товару - дизельного палива у кількості 40 000 літрів на загальну вартість 170 000 грн., що підтверджується видатковою накладною № 14.1 від 28.01.2009р. (а.с. 9), 29.01.2009р. здійснено друге відвантаження товару - дизельного палива у кількості 11 800 літрів на загальну вартість 50 150 грн., що підтверджується видатковою накладною № 16.1 від 29.01.2009р. (а.с. 9). Обидві накладні підписані зі сторони постачальника і покупця та скріплені печатками. Підпис від імені покупця вчинено на підставі Довіреності № 19 від 28.01.2009р. (а.с. 10).

Строк оплати за поставку, здійснену 28.01.2009р. закінчився 31.01.2009р., а за поставку, здійснену 29.01.2009р. - 01.02.2009р.

Відповідно до статей 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормою статті 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням представника позивача, з яким погодився представник відповідача, покупець здійснював часткову оплату за товар наступним чином: 13.02.2009р. - 30 000 грн., 23.02.2009р. - 25 000 грн., 24.02.2009р. - 30 000 грн., 13.04.2009р. - 50 000 грн., 24.04.2009р. - 15 000 грн. Всього покупцем сплачено 150 000 грн. Залишок боргу на день подання позову до суду становить 70 150 грн.

З наявністю вказаної заборгованості за Договором представник відповідача погодився, доказів оплати за товар в сумі 70 150 грн. суду не надав.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 70 150 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно пункту 1 статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 6.1. Договору за порушення термінів оплати вартості товару покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого платежу.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку пені її сума становить 11 664,94 грн. та підлягає задоволенню господарським судом у повному обсязі.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За викладених обставин суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, а саме в сумі 81 814,94 грн., з яких 70 150 грн. основної заборгованості та 11 664,94 грн. пені.

Крім того відповідачем подано заяву про розстрочку виконання рішення в частині сплати основної заборгованості та пені впродовж трьох місяців за наступним графіком: до 30 листопада 2009р. - 27 271,65 грн., до 30 грудня 2009р. - 27 271,65 грн., до 30 січня 2010р. - 27 271,65 грн.

Відповідно до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Представник позивача проти вказаного клопотання не заперечив.

Враховуючи дане право, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача і розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення основного боргу та пені відповідно до вказаного графіку.

Слід зазначити, що при складанні графіку відповідачем допущено арифметичну помилку, оскільки 27 271,65+27 271,65+27 271,65 = 81 814,95 грн., а сума, яка підлягає задоволенню господарським судом складає 81 814,94 грн., тому сума, що підлягає сплаті до 30.01.2010р. буде складати 27 271,64 грн., а не 27 271,65 грн., як зазначено відповідачем у графіку розстрочення.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита, витрат на оплату інформаційно-технічних послуг та витрати на оплату послуг адвоката покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех Ойл" (м. Кіровоград, вул. Севастопольська, 9, ідентифікаційний код 32617189, р/р 26005018966980 в ф-л "ПРРУ" Банка "Фінанси та кредит", МФО 331564) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ОІЛ" (юридична адреса: м. Київ, вул. Артема, 37-41; поштова адреса: 02183, м. Київ-183, а/с-81, ідентифікаційний код 34926321, р/р 26008027770861 в АКБ "Укрсоцбанк" міська дирекція, МФО 322012) 70 150 грн. основного боргу, 11 664,94 грн. пені, 818,14 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5 000 грн. адвокатських послуг.

Розстрочити виконання рішення по стягненню основного боргу та пені відповідно до графіку:

- до 30 листопада 2009 року - 27 271,65 грн.;

- до 30 грудня 2009 року - 27 271,65 грн.;

- до 30 січня 2010 року - 27 271,64 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам ( позивачу за адресою: 02183, м. Київ - 183, а/с - 81).

Суддя С.Б. Колодій

Дата підписання рішення - 30.10.2009р.