Ухвала суду № 65161222, 13.02.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

13 лютого 2017 року м. Київ № 826/1807/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І., розглянувши ознайомившись з позовом

ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції в м. Києві Бабенко Ольги Олександрівни про скасування постановВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві Бабенко О.О. про скасування постанов про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, про арешт майна боржника.

Згідно пункту 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно із частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та доданих до неї матеріалів, предметом позову є, серед іншого, правомірність постанови про арешт майна боржника.

Статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Аналіз викладеного свідчить, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України, яка викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби".

Враховуючи, що позивач є стороною виконавчого провадження, яке відкрито за примусового виконання судового рішення винесеного за наслідками вирішення цивільної справи, зазначений спір в частині позовних вимог про скасування постанови про арешт майна боржника не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а повинен розглядатись за вимогами Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням територіальної підсудності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки позов ОСОБА_1 в частині позовної вимоги про скасування постанови про арешт майна боржника не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства суд вбачає наявними підстави для відмови у відкритті провадження у вказаній частині позовних вимог.

Роз'яснити позивачу, що даний спір у вказаній частині підлягає вирішенню в порядку визначеному Цивільним процесуальним кодексом України з урахуванням територіальної підсудності.

На підставі вищенаведеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті 109, статтями 160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві Бабенко О.О. про скасування постанови про арешт майна боржника від 04.10.2016 ВП №52469479.

2. Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається

Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву. Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда