Постанова № 65160977, 02.03.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 березня 2017 року № 826/9404/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (далі - позивач, ТОВ «Авто Просто») до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - відповідач, Нацкомфінпослуг), про визнання протиправною та скасування постанови Нацкомфінпослуг від 26 травня 2016 року №33/16/4-07Ф (далі - оскаржувана постанова).

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувану постанову прийнято із порушенням норм чинного законодавства у сфері ринків фінансових послуг, чим порушено права та інтереси позивача; відповідачем не надано належної оцінки документам позивача, які останнім надано на вимогу відповідача.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/9404/16 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування. Представник відповідача зазначив, що штрафні санкції до позивача застосовано правомірно, а саме у зв'язку із невиконанням останнім вимог щодо надання документів, а тому відсутні підставі для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, а також приймаючи до уваги відсутність заперечень з боку представників сторін, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2016 року Нацкомфінпослуг прийнято оскаржувану постанову, якою до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 3400,00 грн.

Штраф на позивача накладено у зв'язку із неподанням ним інформації на вимогу Нацкомфінпослуг, про що складено акт від 26 травня 2016 року №39/16/4-08.

Зокрема, зі змісту наявної у матеріалах справи копії акту вбачається, що Нацкомфінпослуг на адресу позивача надіслано письмову вимогу від 31 березня 2016 року №1765/16-8 щодо надання копій документів (далі - вимога 1), якою позивача у строк до 14 квітня 2016 року зобов'язано надати:

- договір №362586, укладений між позивачем та ОСОБА_2 та додатки до нього (при наявності, у тому числі графік сплати платежів, розрахунки щодо виплат) та договір №705641, укладений між позивачем та ОСОБА_3 та додатки до нього (при наявності, у тому числі графік сплати платежів, розрахунки щодо виплат);

- виписки банку, платіжні доручення, по яких проводилися розрахунки за договором №362586 та виписки банку, платіжні доручення, по яких проводилися розрахунки за договором №705641;

- будь-яке листування позивача з ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- бухгалтерські документи, що підтверджують сплату усіх видів платежів ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- копії бухгалтерських документів щодо розрахунків позивача з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (у разі наявності);

- будь-яке листування позивача з ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Листами від 11 квітня 2016 року №150 та №152 позивачем на вимогу 1 надано до Нацкомфінпослуг інформацію та відповідні копії документів.

Разом з тим, у зв'язку із наданням позивачем інформації та документів не у повному обсязі, Нацкомфінпослуг на адресу позивача направлено ще одну вимогу щодо надання копій документів від 27 квітня 2016 року №2612/16-8 (далі - вимога 2).

Відповідно до вимоги 2, Нацкомфінпослуг у строк до 10 травня 2016 року зобов'язало позивача надати наступну інформацію та документи:

- згідно із п. 2.1 ст. 2 договору №705641 та відповідно до п. 6.28 Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах, копії повідомлень товариства від постачальника про зміну поточної ціни автомобіля за договором №705641;

- згідно із п. 2.2 ст. 2 договору №705641 та відповідно до п. 6.29 Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах, копії повідомлень ОСОБА_3 про зміну поточної ціни автомобіля із зазначенням дати зміни поточної ціни автомобіля, нової поточної ціни автомобіля, розміру періодичних платежів та щомісячної винагороди за послуги, які мають надалі вноситися ОСОБА_3 з дати зміни поточної ціни автомобіля за договором №705641;

Листом від 10 травня 2016 року №193 на вимогу 2 позивач подав до Нацкомфінпослуг інформацію та копії відповідних документів, а саме: повідомлення постачальників про зміну поточної ціни на 38 аркушах та дублікати 31 рахунку на сплату, що надсилалися ОСОБА_3 на одному електронному носії CD-R Axent 700 МВ.

Як зазначено відповідачем, йому надано копії зведених реєстрів цін для ТОВ «Авто Просто» і ЗАТ «АІСЕ Україна», на яких відсутні дати отримання позивачем реєстру цін на автомобілі від постачальника, відсутні вхідні та вихідні номера та не надано підтверджуючих документів відправлення даних реєстрів цін від постачальника на адресу позивача.

Щодо повідомлення ОСОБА_3 про зміну поточної ціни автомобіля, позивачем до Нацкомфінпослуг надано дублікати 31 рахунку на сплату. Однак, надані дублікати 31 рахунку не містять дати зміни поточної ціни товару, підписи уповноважених представників позивача. Документів щодо письмового повідомлення ОСОБА_3 позивачем не надано.

У вимогах Нацкомфінпослуг позивача повідомлено, що у разі ненадання (відсутності такого документу, відмови у наданні, тощо) письмової інформації та/або документів на будь-який із зазначених вище пунктів вимог, позивач зобов'язаний письмово зазначити причину їх ненадання. Разом з тим, позивачем до Нацкомфінпослуг не надано письмових пояснень із зазначенням причин ненадання документів, зазначених у вимогах.

Суд зауважує, що викладене представниками позивача не заперечувалося, при цьому, вони стверджували, що штрафні санкції не можуть бути застосовані внаслідок відсутності на документах відміток або невідповідність відміток, які б свідчили про дату їх направлення постачальником на адресу позивача. Представники позивача наполягали на тому, що штрафні санкції можуть бути застосовані тільки у разі ненадання інформації або документів.

Представником відповідача, у свою чергу, у ході судового розгляду справи зазначено, що станом на дату складання акту, позивачем не подано запитувані Нацкомфінпослуг документи, а саме: копії повідомлень позивача від постачальника про зміну поточної ціни автомобіля за договором №705641; повідомлень ОСОБА_3 про зміну поточної ціни автомобіля із зазначенням дати зміни поточної ціни автомобіля, нової поточної ціни автомобіля, розміру періодичних платежів та щомісячної винагороди за послуги, які мають надалі вноситися ОСОБА_3 з дати зміни поточної ціни автомобіля за договором №705641. Не надано письмових пояснень із зазначенням причин неподання документів, зазначених у вимогах.

Викладене, на переконання представника відповідача, свідчить про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів).

Спеціальним законом у сфері надання фінансових послуг є Закон, згідно з п. 11-1 ч. 1 ст. 4 якого, діяльність, яку здійснює відповідач, а саме, адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, віднесено до фінансових послуг.

На виконання приписів Закону, Нацкомфінпослуг розпорядженням від 09 жовтня 2012 року №1676 затверджено Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (далі - Ліцензійні умови), якими встановлено вимоги, обов'язкові для виконання заявником/ліцензіатом як на момент отримання ліцензії, так і протягом усього строку її дії. Фінансова установа може провадити діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах тільки після отримання ліцензії Нацкомфінпослуг відповідно до цих Ліцензійних умов (п.п. 1.4, 1.5 розділу І).

Статтею 21 Закону визначено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо інших ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року №1070/2011, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

У своїй діяльності Відповідач керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основними завданнями Нацкомфінпослуг є здійснення, в межах своїх повноважень, державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері, а також захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг.

Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в установленому законом порядку, що свідчать про наявність чи відсутність порушення законодавства про фінансові послуги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що до Нацкомфінпослуг надійшло колективне звернення від 24 березня 2016 року щодо врегулювання відносин із позивачем.

З метою розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, як вже зазначено вище, відповідачем направлено до позивача вимоги про надання копій документів за справою суб'єкта нагляду (ліцензіата), надання інформації є обов'язком для суб'єктів ринку фінансових послуг.

На підставі документів, наданих позивачем на вимогу Нацкомфінпослуг, останнім встановлено, що надані дублікати 31 рахунків не містять дати зміни поточної ціни товару та підписи уповноважених представників позивача. Документів щодо письмового повідомлення ОСОБА_3 позивачем не надано. На даних копіях зведених реєстрів відсутні дати отримання позивачем реєстру цін на автомобілі від постачальника, відсутні вхідні та вихідні номера та не надано підтверджуючих документів відправлення даних реєстрів цін від постачальника на адресу позивача.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що згідно з п. 6.28, п. 6.29 розділу VI Ліцензійних умов, у разі зміни поточної ціни товару ліцензіат може змінювати розмір періодичних платежів та винагороди, які мають надалі вноситися учасниками групи з дати зміни поточної ціни товару, на умовах, у порядку та строки, визначені у договорі про адміністрування, при цьому раніше сплачена учасниками групи сума періодичних платежів та винагороди не перераховується і не підлягає додатковій оплаті у зв'язку зі зміною поточної ціни товару.

Про зміну поточної ціни товару ліцензіат письмово повідомляє всіх учасників цієї групи протягом семи робочих днів з дати отримання від постачальника документа, що підтверджує її зміну (далі - дата зміни поточної ціни товару). У такому повідомленні зазначаються: дата зміни поточної ціни товару, нова поточна ціна товару, розмір періодичних платежів та винагороди, які мають надалі вноситися учасниками групи з дати зміни поточної ціни товару.

З аналізу викладених норм вбачається, що у разі зміни поточної ціни товару і зміни ліцензіатом розміру періодичних платежів та винагороди, періодичні платежі та винагороди у зміненому розмірі мають вноситися учасниками групи саме з дати зміни поточної ціни товару. Про зміну поточної ціни товару ліцензіат повинен письмово повідомити всіх учасників групи протягом семи робочих днів з дати отримання від постачальника документа, що підтверджує зміну поточної ціни товару. У повідомленні має бути зазначено дату зміни поточної ціни товару, нову поточну ціну товару, розмір періодичних платежів та винагороди, які мають надалі вноситися учасниками групи з дати зміни поточної ціни товару.

Отже, враховуючи, що у наданих позивачем копіях завірених реєстрів відсутні дати отримання позивачем реєстру цін на автомобілі від постачальника, дублікати 31 рахунків не містять дати зміни поточної ціни товару та підписи уповноважених представників позивача, крім того, не надано підтверджуючих документів відправлення реєстрів цін від постачальника на адресу позивача, викладене є порушенням Ліцензійних умов.

Суд звертає увагу, що зазначені обставини представниками позивача у ході судового розгляду не заперечувалися.

Окрім того, як зазначено представником відповідача, підтверджується наявною у матеріалах справи копією листа позивача та не спростовано представниками позивача, повідомлення громадян про зміну поточної ціни автомобіля позивачем Нацкомфінпослуг не надано, надано дублікати рахунку на сплату. При цьому, як вже зазначено вище, дублікати 31 рахунку не містять дату зміни поточної ціни товару.

Незазначення дати зміни поточної ціни товару у документах, відповідно до Ліцензійних мов, є суттєвим порушенням, адже саме з цієї дати, по суті, ліцензіат має право змінювати розмір періодичних платежів та винагороди, які мають надалі вноситися учасниками групи.

Згідно зі ст. 39, п. 3 ч. 1 ст. 40, п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону, у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу: накладати штрафи в розмірах, передбачених ст.ст. 41 і 43 цього Закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за: неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність прийняття Нацкомфінпослуг оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправним та скасування рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто».

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.І. Келеберда