Постанова № 65160858, 03.03.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/532/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Максімус Люкс до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Максімус Люкс (далі - ТОВ Максімус Люкс) звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішенння про коригування митної вартості товарів №100270001/2016/000088/1 від 16.08.2016р., визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270001/2016/00260 від 16.08.2016р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з відсутністю точних відомостей для однозначного визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД у відповідності до положень Митного кодексу України ТОВ «Максімус Люкс» здійснило митне оформлення товару «синтетичне полотно...» за тимчасовою митною декларацією від 08.07.2016р. №100270001/2016/262390 із застосуванням найбільшої ставки ввізного мита з тих, під яку може підпадати товар (8 %) та що за вказаною тимчасовою митною декларацією товар «синтетичне полотно...» після проведення митного контролю і митного оформлення було випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів згідно із заявленою митною вартістю (2,5 $/кг), визначеною за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору. Позивачем зазначено, що після проведення лабораторних досліджень на підставі експертного висновку СЛЕД від 05.08.2016 № 142005703-0342 та у відповідності до положень статей 260, 261 Митного кодексу України ТОВ «Максімус Люкс» 16.08.2016р. подало органу доходів і зборів додаткову декларацію № 100270001/2016/266185, що містила точні відомості про код товару згідно УКТ ЗЕД та що не погодившись із заявленою декларантом митною вартістю товарів, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100270001/2016/000088/1 від 16.08.2016р., за яким органом доходів і зборів визначено митну вартість товару із застосуванням резервного методу, та відмовлено у прийнятті вказаної додаткової декларації №100270001/2016/266185 від 16.08.2016р. шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270001/2016/00260 від 16.08.2016р. Позивач, зазначає, що під час випуску «товарів у вільний обіг за тимчасовою митною декларацією від 21.08.2016р. № 100270001/2016/262390 органом доходів і зборів не було виявлено розбіжностей, ознак підробки та не було встановлено, що подані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Позивачем зазначено, що згідно рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2016/000088/1 від 16.08.2016р. коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України у звязку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), в поданих документах містяться розбіжності, з якими ТОВ Максімус Люкс не погоджується. Щодо зазначення митницею в якості розбіжності ненадання декларантом додаткових угод до договору з посиланням на п.6.3 договору від 22.06.2016 № KI/ML- 160622, позивач наголошував, що такі додаткові угоди не укладались у звязку з чим органу доходів і зборів не надавались; щодо зазначення у прайс-листі умови поставки CIF ODESSA, то на думку позивача, на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа. Також, на думку представника позивача, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідач повідомлявся про день та час слухання справи, однак у судове засідання його представник не зявився. Разом з тим, 14.02.2017р. до суду надійшли заперечення на адміністративний позов, згідно яких Київська міська митниця ДФС не погоджується з заявленими позовними вимогами ТОВ Максімус Люкс та зазначає, що під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за електронними митними деклараціями було встановлено, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У контракті який подавався до митного оформлення зазначено, що може бути здійснена як попередня оплата за товар згідно з інвойсом, так і можлива відстрочка платежу, проте в інвойсах взагалі не обумовлені терміни відстрочки платежу. Також у контракті зазначено, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть вказані в додатковій тоді до договору але до митного оформлення додаткова угода не надавалися. Разом з тим, представником відповідача зазначено, що у копії декларацій країни відправлення не зазначено дані про інвойс та контракт відповідно до яких здійснювалася поставка, хоча такі графи у експортній декларації передбачені, у прайс - листі, що надався декларантом, на умовах поставки CIF, зазначено номер контейнера, що вказує на субєктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс -листа, як такого та що до митної декларації, по якій було винесено рішення про коригування митної вартості товару декларантом надано страховий документ - (CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY), однак у страховому документі відсутні дані про номер інвойсу за яким здійснювалось митне оформлення вантажу, що унеможливлює впевнитись відповідно до якої партії товару проведено страхування вантажу, хоча такі графи у страховому полісі передбачені. Також, відповідачем зазначено, що тимчасова або неповна декларація не є завершальним документом, її подання не є фактом завершення декларування, а передбачає лише спрощений порядок випуску товарів у вільний обіг. Таке спрощення покладає на декларанта обов'язок протягом 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, тим самим забезпечується завершеність процедури декларування. Прийняття митним органом такої декларації і є завершальним юридичним фактом правовідносин митного оформлення, з чого слідує, що після подання тимчасової митної декларації можливі зміни щодо зазначених у ній відомостей, зокрема й вартості ввезеного на митну територію товару, шо є базою оподаткування ПДВ, остаточні ж відомості про такі товари будуть міститись у митній декларації, заповненій у звичайному порядку. Тому, у разі випуску товарів у вільний обіг у спрощеному порядку, з поданням платником тимчасової митної декларації, суми ПДВ відносяться до податкового кредиту на підставі поданої платником та прийнятої митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку з установленим обсягом даних, яка підтверджує завершення декларування ввезеного на митну територію товару.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута у порядку письмового провадження

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

22.06.2016р. між позивачем та компанією «KALTEC INDUSTRIAL CO (HK) LTD» (Китай) було укладено договір купівлі-продажу №КІ/ML -160622 від 22.06.2016р., за умовами якого продавець зобовязується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах CIP, CIF, CPT, DDP, DAP, DAT товари відповідно до специфікацій, або інвойсів, які є додатками до цього договору. (а.с.91-97)

Як свідчать матеріали справи, позивачем було отримано товар по вищезазначеному договору і у звязку з відсутністю точних відомостей про характеристики товарів, необхідних для заповнення митної декларації ТОВ «Максімус Люкс» у звичайному порядку (відсутністю відомостей про код товару згідно УКТ ЗЕД), товариство здійснило митне оформлення товару «синтетичне сітчасте полотно» за тимчасовою митною декларацією від 08.07.2016р. №100270001/2016/262390, із застосуванням найбільшої ставки ввізного мита для вказаного товару у розмірі 8%.(а.с.76-77)

Задекларований за тимчасовою митною декларацією від 08.07.2016р. №100270001/2016/262390 товар «синтетичне сітчасте полотно», було випущено у вільний обіг.

05.08.2016р., за запитом Київської міської митниці ДФС від 08.07.2016р. №105/27/01, Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції було здійснено перевірку характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД товару, заявленого у тимчасовій митній декларації від 08.07.2016р. №100270001/2016/262390, за результатами якої складено висновок №142005703-0342 від 05.08.2016р.(а.с. 103-107)

З урахуванням результатів висновку Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції №142005703-0342 від 05.08.2016р., 16.08.2016р. ТОВ «Максімус Люкс» було подано відповідачу додаткову митну декларацію №100270001/2016/266185, із зазначенням точних відомостей про код товару згідно УКТ ЗЕД. (а.с.72)

Київська міська митниця ДФС відмовила ТОВ «Максімус Люкс» в митному оформленні та пропуску товарів по МД №100270001/2016/266185 від 16.08.2016р., про що

складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270001/2016/00260 від 16.08.2016р.(а.с.82-83)

Також, 16.08.2016р. Київською міською митницею ДФС прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2016/000088/1, згідно якого митна вартість була визначена з із застосуванням резервного методу визначення митної вартості (а.с. 78-80).

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Статтею 543 Митного кодексу України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст. 7 Митного кодексу України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п.п. 23, 24 ст. 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, ч.1 ст.260 Митного кодексу України визначено, що якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Відповідно до положень ч.3 ст. 260 Митного кодексу України якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.

Таким чином, відповідно до положень Митного кодексу України тимчасова митна декларація не визнається як документ, подання якого завершує митне оформлення випуску товарів для вільного обігу на митній території України.

Частиною 2 ст.53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 Митного кодексу України (розбіжності у документах, ознаки підробки документів, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).

Як вбачається з п.33 рішення про коригування митної вартості товарів Київською міської митниці ДФС 16.08.2016р. №100270001/2016/000088/1 коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень ст.55 Митного кодексу України у звязку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), у доданих до митної декларації документах містяться розбіжності:

- п.6.3 контракту від 22.06.2016р. №КI/ML-160622 вказано, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця або по іншим реквізитам, які будуть вказані в додаткових угодах до договору, але до митного оформлення додаткові угоди не надані;

- прайс лист на умовах поставки CIF ODESSA вказує на субєктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс - листа, як такого.

Також в порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до п.5 ст.54 , п.1,4 ст.337, 320 МКУ встановлено невідповідність заявленої митної вартості товару та вартості операцій з товарами з подібними характеристиками. У звязку із цим декларанту відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України шляхом надіслання електронного повідомлення, було запропоновано надати додаткові документи: додаткову угоду по договору відповідно до п.6.3 Контракту від 22.06.2016р. №КI/ML-160622 ; - виписку з бухгалтерської документації; - за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідність для ідентифікації ввезеного товару;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант відмовився від надання додаткових документів шляхом надсилання електронного повідомлення, засвідченого особистим цифровим підписом.

У звязку із викладеним, відповідачем згідно рішення про коригування митної вартості товарів Київською міської митниці ДФС 16.08.2016р. №100270001/2016/000088/1 було скориговано митну вартість товару, що імпортується, із застосуванням резервного методу відповідно до ст.64 Митного кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Згідно з ч.2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Разом із цим судом встановлено, що пунктом 1.5 укладеного між позивачем та компанією «KALTEC INDUSTRIAL CO (HK) LTD» (Китай) договору купівлі-продажу №КІ/ML -160622 від 22.06.2016р. передбачено, що страхування товарів здійснюється продавцем в порядку, у строки та на умовах згідно правил транспортного страхування партії товару. Відповідно до п. 2.1. договору ціни на товари визначаються у доларах США згідно специфікацій або інвойсів. Згідно п. 6.2-6.3 договору сторонами визначено, що оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу . Оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть вказані у додаткових угодах до договору.

При цьому, судом встановлено, що документи, які були подані позивачем для здійснення митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та ціни, що була фактично за нього сплачена або підлягає сплаті.

Так, ТОВ Максімус Люкс не було надано документи, які б підтверджували здійснені розрахунки за вказаний товар, у разі оплати за нього, або, як визначено договором з контрагентом постачальником, документи які б свідчили про домовленість сторін договору щодо відстрочки платежу.

У копії декларації країни відправлення не зазначено дані про інвойс та контракт, відповідно до яких здійснювалась поставка. Разом із цим, у наданому до митного органу прайс - листі постачальника вказано номер контейнера, щодо якого здійснювалось митне оформлення, що, на думку суду, викликало обґрунтований сумнів щодо субєктивної спрямованості цієї пропозиції (а.с.88). Також, ТОВ Максімус Люкс було надано до митного оформлення страховий документ, у якому відсутні дані про номер інвойсу за яким здійснювалось митне оформлення вантажу, що унеможливлювало зясування митним органом щодо якої партії товару було здійснено страхування.

За таких обставин, та урахуванням того, що ТОВ Максімус Люкс не було надано жодних документів і за результатами проведеної процедури консультацій між декларантом та митним органом, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору не міг бути прийнятий у звязку з не підтвердженням декларантом його документально, а тому Київською міською митницею ДФС було обгруновано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів 16.08.2016р. №100270001/2016/000088/1.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

З урахуванням викладеного та обґрунтованої відповідачем неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості товару, заявленого позивачем до митного оформлення, рішення про коригування митної вартості товарів Київською міською митницею ДФС 16.08.2016р. №100270001/2016/000088/1, митну вартість товару, що імпортується скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст.64 Митного кодексу України. Визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого вже здійснене за МД від 28.05.2016р. №112070000/2016/1374, від 09.08.2016р., №11205000/1237/2016, від 15.06.2016р. №125130013/2016/408322, від 10.08.2016р. №20405002/2016/11040, від 06.08.2016р. №11012001/2016/060316.

За таких обставин, суд вважає, що, оскаржені ТОВ ОСОБА_1 рішенння про коригування митної вартості товарів №100270001/2016/000088/1 від 16.08.2016р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270001/2016/00260 від 16.08.2016р., є правомірними та скасуванню не підлягають.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ТОВ Максімус Люкс задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.158-163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Максімус Люкс відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Танцюра