Рішення № 6516078, 27.10.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2009 р.Справа № 17/112 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №17/112

за позовом: приватного підприємства "Ветлайн", м. Кіровоград

до відповідача: приватного підприємства "Гранд-Сервіс ЛТД", м. Кіровоград

про стягнення 352425,22 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Очеретян І.К., довіреність №3 від 05.06.2009 року;

від відповідача - участі не брали.

Приватним підприємством "Ветлайн" подано позов про стягнення з приватного підприємства "Гранд-Сервіс ЛТД" заборгованості в сумі 317500,20 грн., що виникла із договору №8/08/09 від 20.08.2009 року та пені в сумі 34925,02 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с. 33).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Між малим приватним підприємством "Ветлайн" ("постачальник") та приватним підприємством "Гранд-Сервіс ЛТД" ("покупець") укладено договір №8/08/09 від 30.08.2009 року (далі - договір №8/08/09 від 30.08.2009 року), за умовами якого постачальник зобов’язався поставити та передати у власність покупцю олію соняшникову (далі - товар) в кількості 55 тонн загальною вартістю 349250,20 грн., а покупець - прийняти та оплатити товар в строки встановлені даним договором (а.с. 9-12).

За своєю правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до вимог статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було передано у власність відповідача товар (олію соняшникову) на загальну суму 349250,20 грн., що підтверджується накладною №123 від 21.08.2009 року на суму 31750 грн., накладною №124 від 22.08.2009 року на суму 317500,20 грн., довіреністю №146 від 21.08.2009 року (а.с. 14-15, 17).

Пунктом 2.3 договору №8/08/09 від 30.08.2009 року передбачено, що покупець зобов'язаний прийняти товар та здійснити його оплату протягом 10 календарних днів, з моменту отримання.

Між тим взяті на себе зобов’язання за договором №8/08/09 від 30.08.2009 року відповідач належним чином не виконав: за отриманий за накладною №124 від 22.08.2009 року товар не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 317500,20 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, підписаним керівником підприємства відповідача без зауважень та скріпленим печаткою приватного підприємства "Гранд-сервіс ЛТД" від 24.09.2009р. (а.с.18).

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань за договором №8/08/09 від 30.08.2009 року в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду не подано, а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 317500,20 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь пеню за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором №8/08/09 від 30.08.2009 року в сумі 34925,02грн.

Пунктом 6.2 договору №8/08/09 від 30.08.2009 року передбачено, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар покупець виплачує постачальнику неустойку (пеню) в розмірі 0,5% від суми відмови, за кожен день прострочення, до моменту повного виконання свого зобов'язання по оплаті.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи викладені норми зазначена у договорі №8/08/09 від 30.08.2009 року фінансова санкція за своєю правовою природою є пенею.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивачем визначено розмір неустойки (пені) без врахування вказаних вище норм.

Кінцевим терміном виконання зобов’язання згідно договору №8/08/09 від 30.08.2009 року є 01.09.2009 р., оскільки протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару відповідач повинен був повністю розрахуватись за товар, поставлений йому за видатковою накладною №124 від 22.08.2009 р. Прострочення виконання зобов’язання щодо проведення розрахунків за отриману соняшникову олію виникло з 02.09.2009 року, тому саме із зазначеної дати мають нараховуватися штрафні санкції і припиняються нарахування пені 02.03.2010 року.

Відтак, за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором №8/08/09 від 30.08.2009 року за період з 02.09.2009 року по 26.10.2009 року відповідачу має бути нарахована пеня в розмірі 9629,40 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь приватного підприємства "Ветлайн" пені за договором №8/08/09 від 30.08.2009 року підлягають частковому задоволенню на загальну суму 9629,40 грн.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Гранд-Сервіс ЛТД" (м. Кіровоград, вул. Червонозорівська, 23-Д, відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 36390597) на користь приватного підприємства "Ветлайн" (25011, м. Кіровоград, вул. Генерала Родимцева, 106, р/р №26000100281 в ЦРВ ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 36298573) - 317500,20 грн. основного боргу, 9629,40 грн. пені за період з 02.09.2009 р. по 26.10.2009 р., 3271,30 грн. державного мита та 219,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Таран