Постанова № 65160666, 27.02.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

27 лютого 2017 р. №820/298/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Вождаєвій М.О.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Бріг" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування індивідуальної податкової консультації ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Бріг", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Енергетичної митниці ДФС, в якому просить суд скасувати індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС у Харківській області надану Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Бріг" (код ЄДРПОУ 21174655) № 5875/10/20-40-14-05-15 від 24.10.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач звернувся до податкового органу з запитом для надання йому податкової консультації. У відповідь на вказаний запит контролюючим органом надано індивідуальну податкову консультацію від 24.10.2016 № 5875/10/20-40-14-05-15. З вказаною податковою консультацією позивач не погоджується, оскільки, на думку позивача така консультація не відповідає суті запиту та є такою, що не ґрунтується на вимогах діючого законодавства. Також позивач зазначив, що ТОВ фірма "Бріг", звертаючись за податковою консультацією, розраховувало отримати відповідь стосовно практичного використання конкретних норм закону, і з'ясувати, чи є у підприємства обов'язок подавати звіт, передбачений абз.4 пп. 39.2.1.3 п. 39.2.1 пункту 39.1 ст. 39 ПК України, у зв'язку з укладенням та виконанням Договору безповоротної консигнації, а натомість отримало перелік норм та відповідь без конкретики.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - ОСОБА_4 через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ГУ ДФС у Харківській області при наданні податкової консультації позивачеві, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. При цьому, представник відповідача зазначив, що висновки, викладені в оскаржуваній податковій консультації, є обґрунтованими та такими, що не суперечать нормам ПК України, та не порушують права та інтереси платника податку. Також представник відповідача зазначив, що положеннями ПК України передбачено, що податкова консультація може бути визнана недійсною виключно у тому випадку, коли вона суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, що в даному випадку не мало місця.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях на позов обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Бріг" (далі ТОВ фірма "Бріг") зареєстрована як юридична особа, перебуває на податковому обліку як платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ фірма "Бріг" звернулась до ГУДФС у Харківській області з інформаційним запитом від 04.10.2016 №142 (а.с.11). Відповідно до змісту вказаного запиту позивачем зазначено про те, що він є великим платником податків, має річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку, який перевищує 50 мільйонів гривень. Також зазначено про те, що наприкінці 2015 року ТОВ фірма "БРІГ" уклало з компанією "Вгіg USA LLC" (США) договір безповоротної консигнації, очікуваний дохід за яким перевищуватиме 5 мільйонів гривень. При цьому, компанія "Вгіg USA LLC" не є пов'язаною особою відносно ТОВ фірми "Бріг".

З огляду на викладене просила надати індивідуальну податкову консультацію, роз'яснивши, чи виникає у ТОВ фірми "Бріг" обов'язок подати звіт про контрольовані операції за 2016 рік, відповідно до абзацу четвертого підпункту 39.2.1.3 підпункту 39.2.1 пункту 39.1 статті 39, у зв'язку з укладенням та виконанням договору безповоротної консигнації.

Судом встановлено, що на інформаційний запит позивача ГУ ДФС у Харківській області листом від 24.10.2016 № 5875/10/20-40-14-05-15 (а.с.8-10) надано індивідуальну податкову консультацію, в якій зазначено, що нормативне врегулювання порушеного позивачем питання, а також аналіз необхідних умов визначених пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПК України тп новеи ПК України стосовно визначення "повязаних осіб". Крім того , у податковій консультації податковий орган зазначив. що при наявності у суб'єкта господарювання господарських операцій, що проведені ним за будь-якими укладеними договорами (в тому числі за договорами консигнації) та підпадають під вищезазначені критерії, такі операції мають бути визнані як контрольовані та відповідно до п.п.39.4.2 - 39.4 ст.39 ПК України платник податків зобов'язаний подавати Звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним. При цьому, при здійснені господарських операцій за договором консигнаціїї, контрольовані операції проведені підприємством повинні відображатись у Звіті про контрольовані операції за датою переходу прав власності на товари або датою складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який витверджує виконання робіт або послуг. Зазначене обумовлене умовами типового договору консигнації, а саме - за консигнантом зберігається право ясності на товар до його реалізації покупцю. Крім того, повідомлено позивачу, що відповідно до п.39.6.1 п.39.6 ст. 39 ПК України, великий платник податків має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, із заявою про попереднє узгодження цін у контрольованих операціях. За даною процедурою узгоджуються критерії для визначення умов, що і повідають принципу «витягнутої руки», для деяких майбутніх контрольованих операцій на обмежений строк на підставі договору. Порядок попереднього узгодження цін у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 504.

Перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в індивідуальній податковій консультації від 24.10.2016 № 5875/10/20-40-14-05-15, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно статті 2 частини 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп.14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно п. 52.1 ст. 52 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПК України).

Таким чином, законодавець надав право (а не обов'язок) платникові використовувати під час здійснення діяльності індивідуальну податкову консультацію.

У відповідності до п. 53.3 ст. 52 ПК України, за вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Відповідно до п. 52.4 ст. 52 ПК України, консультації, крім узагальнюючих, надаються: в усній формі - контролюючими органами; у письмовій або електронній формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов'язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Згідно п. 52.5 ст. 52 ПК України, контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

З аналізу вказаних норм вбачається, що податкова консультація надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надана така консультація. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення конкретному платнику податків по конкретній нормі закону.

При цьому у п. 52.6 ст. 52 ПК України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет - ресурсів.

Під "узагальнюючою письмовою податковою консультацією" розуміється оприлюднення позиції контролюючого органу, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих платникам податків (пп. 14.1.173 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

При цьому, суд зазначає, що п. 53.1 ст. 53 ПК України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Відповідно до п. 53.3 ст.53 ПК України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

З аналізу вищезазначених норм ПК України можна зробити висновок, що податкові консультації не мають сили правового акта, фактично є позицією податкового органу щодо того, як повинна застосовуватися норма права, а тому не можуть вступати в конкуренцію з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх. Така форма оприлюднення офіційного розуміння окремих положень законодавства, що регулює податкові правовідносини, не породжує для відповідних суб'єктів настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на їхні права та обов'язки, а також не є обов'язковою для виконання. А підставою для визнання податкової консультації недійсною може бути лише її суперечність правовим нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду від 04.12.2013, від 10.02.2015, від 29.09.2016, від 01.02.2017 у справах №К/9991/58704/12, №К/800/61777/14, №К/800051331/15, №К/9991/56935/12, відповідно.

Також суд зазначає, що відповідно до положень п. 39.2 ст. 39 ПК України, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

а) господарські операції, що впливають на обєкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з повязаними особами - нерезидентами; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Згідно п.п.39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПК України, Господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до п.п.39.4.2 п. 39.4 ст.39 ПК України, платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобовязані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного звязку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Судом встановлено, що в інформаційному запиті від 04.10.2016 №142, який направлено Головному управлінню ДФС у Харківській області, позивачем сформульовано питання про те, чи виникає у позивача обов'язкок подати звіт про контрольовані операції за 2016 рік, у зв'язку з укладанням та виконанням договору безповоротної консигнації.

При цьому, вказаний запит позивача про надання індивідуальної податкової консультації не містить чіткого визначення обсягів господарської операції за договором консигнації стосовно врегулювання якої необхідне застосування конкретної норми права, а саме: абз. 4 п. 39.2.1.3 пп. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 ПК України.

Судом встановлено, що виходячи із змісту запиту позивача та характеру сформульованого у ньому питання, Головним управлінням ДФС у Харківській області було надано позивачу консультацію від 24.10.2016 № 5875/10/20-40-14-05-15, у якій роз'яснено норми податкового законодавства щодо того, які саме операції є контрольованими; які критерії визначають пов'язаність осіб, що й обумовлює необхідність подання платником до податкового органу звіту про контрольовані операції.

При цьому, суд зазначає, що відсутність у запиті поряд з викладенням фактичних обставин, відомостей про обсяг господарської операції платника податків з вказаним контрагентом обумовлює надання відповідачем податкової консультації з можливим варіантом наявності у позивача обов'язку подавати звіт, за наявністю у позивача господарських операцій, що проведені ним за будь - якими укладеними договорами (в тому числі за договором консигнації), які підпадають під визначення ПК України критерії.

Щодо доводів позивача про те, що при направленні інформаційного запиту фактично позивач запитував, чи відноситься правовідносини за договором консигнації, до продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів для цілей визнання обов'язку подавати звіт про контрольовані операції, через що вважає вказану консультацію такою, що не дає відповіді по суті запитуваних обставин, суд зазначає, що виходячи із змісту інформаційного запиту позивача, позивач не запитував про роз'яснення вказаних обставин, тому на це питання податковим органом надано опосередковану відповідь, через аналіз відповідних положень ПК України, які регулюють спірні правовідносини.

Такими чином, надана відповідачем податкова консультація не суперечать нормам або змісту відповідного зобов'язання, у даному випадку щодо подання звіту про контрольовані операції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що надана контролюючим органом податкова консультація є обґрунтованою та наданою відповідачем у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування індивідуальної податкової консультації від 24.10.2016 № 5875/10/20-40-14-05-15 не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Бріг" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування індивідуальної податкової консультації від 24.10.2016 № 5875/10/20-40-14-05-15 відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 06 березня 2017 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.