Постанова № 65160410, 02.03.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1672/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Борзаниці С.В.,

за участі секретаря Лященка А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_1 (далі за текстом Позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі за текстом Відповідач, ДПІ у м. Сєвєродонецьку), в якому Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позову посилається на таке.

Рішенням Відповідача від 14.12.2016 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано до Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_1 штраф у розмірі 66904,78 грн. (10% за період з 21.01.2014 року до 25.12.2014 року), штраф у розмірі 584853,47 грн. (20% за період з 21.01.2015 року до 30.11.2015 року) та нараховано пеню у розмірі 23941,00 грн. (0,1% від суми недоїмки), всього на загальну суму 675699,25 грн (далі за текстом - Рішення). Дане Рішення Східноукраїнський національний університет імені ОСОБА_1 отримав 15.12.2016.

З Рішенням Позивач не згоден з наступних підстав. Відповідно до положень Розділу VІІІ ОСОБА_2 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669 (далі за текстом ОСОБА_3 № 1669) платники єдиного внеску, визначені статтею 4 ОСОБА_2 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_2 України № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_2 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» (далі за текстом - ОСОБА_3 № 2464), на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим ОСОБА_2, за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Східноукраїнський національний університет імені ОСОБА_1 перереєструвався на підконтрольній Україні території в листопаді 2014 року за адресою: м. Сєвєродонецьк, Луганська область, пр-т. Радянський, 59-А.

Східноукраїнський національний університет імені ОСОБА_1 був взятий на облік до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області в якості платника єдиного внеску за номером 07519.

Внаслідок чого Позивач звільнений від штрафних та фінансових санкцій, передбачених ОСОБА_2 № 2464, а Рішення від 14.12.2016 підлягає скасуванню.

Представник Позивача підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача заперечував проти позову, виходячи з такого.

По-перше, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачені ОСОБА_2 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 8.07.2010р. (із змінами та доповненнями), далі - ОСОБА_3 № 2464.

Згідно ст. ст. 1, 12 ОСОБА_2 № 2464 органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової і митної політики, в частині адміністрування єдиного внеску, шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску є органи доходів і зборів.

Відповідно до частини 2 статті 6 ОСОБА_2 № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади.

Згідно з частиною 8 статті 9 ОСОБА_2 № 2464 платники єдиного внеску, роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Звертали увагу суду, що частиною 12 статті 9 ОСОБА_2 № 2464 чітко визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Позивач - Східноукраїнський національний університет імені ОСОБА_1 не заперечує, що його взято на облік як платник податків в ДПІ у м. Сєвєродонецьку в листопаді 2014 року і зобов'язаний був до 20-го числа місяця, наступного за звітним сплачувати єдиний внесок.

По-друге, стосовно застосування штрафних санкцій ДПІ у м. Сєвєродонецьку повідомляє, що частиною 11 статті 9 ОСОБА_2 № 2464 передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим ОСОБА_2, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 10 статті 25 ОСОБА_2 № 2464 визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до пункту 2 частини 11 статті 25 ОСОБА_2 № 2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (до 01.01.2015 року - 10 відсотків, зміни внесені згідно із ОСОБА_2 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. N 77-УІІІ).

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі Інструкція).

Пунктом 1 розділу VІІ Інструкції визначено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із ОСОБА_2 покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до ОСОБА_2.

Підпунктом 2 пункту 2 розділу VІІ Інструкції передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

По-третє, щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених ОСОБА_2 № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції повідомляємо, що зазначена норма була визначена пунктом 9-3 розділу УІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_2 України № 1669-УІІ від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі ОСОБА_3 № 1669). Зокрема, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені ОСОБА_2 № 2464 за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обов'язків платників єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_2 України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, не застосовуються.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Крім того зазначають, що статтею 10 ОСОБА_2 № 1669 визначено, що єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Наголошують, що надані позивачем сертифікати вказують на період дії форс-мажорних обставин з 01.07.2017 по 20.11.2014 та в свою чергу періоди щодо яких застосовано штрафні санкції та пеню починаються з 20.01.2014 по 30.11.2015.

Таким чином, у ДПІ у м. Сєвєродонецьку були відсутні будь-які підстави для незастосування штрафних санкцій і пені по єдиному соціальному внеску.

На підставі вищевикладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Рішенням ДПІ у м. Сєвєродонецьку від № НОМЕР_1 від 14.12.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Східноукраїнському національному університету імені ОСОБА_1 було нараховано штраф у сумі 66904,78 грн за період з 21.01.2014 до 25.12.2014, штраф у сумі 584853,47 грн. за період з 21.01.2015 до 30.11.2015 та нараховано пеню у розмірі 23941,00 грн (0,1% від суми недоїмки), всього на загальну суму 675699,25 грн (а.с.12).

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.14) Східноукраїнський національний університет імені ОСОБА_1 перереєструвався на підконтрольній Україні території в листопаді 2014 року за адресою: м. Сєвєродонецьк, Луганська область, пр-т. Радянський, 59-А.

Східноукраїнський національний університет імені ОСОБА_1 був взятий на облік до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області в якості платника єдиного внеску за номером 07519 (а.с.17).

Статтею 1 Конституції України встановлено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно статті 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. ОСОБА_2 та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно статті 107 Конституції України ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, ОСОБА_4 Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України може брати участь ОСОБА_4 Верховної ОСОБА_4 України.

Рішення ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України визначаються законом.

Пункт 9-4 Розділу VIII «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ОСОБА_2 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» має наступну редакцію.

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 ОСОБА_2 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_2 України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_2 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим ОСОБА_2 за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Преамбулою ОСОБА_2 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей ОСОБА_3 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 ОСОБА_2 № 1669 (Визначення термінів) встановлено наступне.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 11 ОСОБА_2 № 1669 (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей ОСОБА_3 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього ОСОБА_2.

Дія цього ОСОБА_2 поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

ОСОБА_2 та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому ОСОБА_2.

Частиною 5 статті 11 ОСОБА_2 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.

Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього ОСОБА_2:

забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_2;

затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;

у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим ОСОБА_2;

забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_2.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні «Офіційний вісник Президента України» від 14.04.2014.

Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_2 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (ОСОБА_3 N 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі «Луганська область» 1. Міста обласного значення:

під номером 1 зазначене м. Луганськ (Луганська міська рада);

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053» зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_2 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі «Луганська область» 1. Міста обласного значення:

під номером 1 зазначене м. Луганськ (Луганська міська рада);

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Також пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Таким чином, з аналізу норм ОСОБА_2 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» відносно спірних правовідносин можна зробити наступні висновки.

ОСОБА_3 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014, відповідно до ч. 1 ст. 1 ОСОБА_2 № 1669-VII від 02.09.2014 можна достовірно стверджувати, що період проведення антитерористичної операції розпочався. Оскільки Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, можна достовірно стверджувати, що проведення антитерористичної операції триває.

Якщо достовірно встановлено, що антитерористична операція триває, відповідно обовязково повинна бути територія проведення такої операції.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Сєвєродонецьк. При цьому в самому змісті цього розпорядження прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_2 № 1669-VII від 02.09.2014.

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р. При цьому в самому змісті цього розпорядження відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування.

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Сєвєродонецьк. При цьому знову в самому змісті цього розпорядження (№ 1275-р від 02.12.2015) прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_2 № 1669-VII від 02.09.2014.

Прийнявши розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, Кабінет Міністрів України до 02.12.2015 не прийняв жодного іншого розпорядження, яким би був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Наявність такого розпорядження обумовлена фактом тривання в цей період антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та дією норм ОСОБА_2 № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, частини 5 статті 11.

Таким чином, в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 (дата набрання чинності розпорядження № 1275-р від 02.12.2015) розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р суперечило ОСОБА_2 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Як наслідок, в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_2 № 1669-VII від 02.09.2014 вказане розпорядження не діяло, що автоматично в силу приписів закону надає статус чинності розпорядженню КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, яким місто Сєвєродонецьк Луганської області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

При цьому суд зауважує, що розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 не було скасоване або визнане таким, яке втратило чинність. Тобто, в наявності всі підстави для твердження, що в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_2 № 1669-VII від 02.09.2014 у вказаний вище період часу розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р діяло.

У звязку з вище викладеним, можна достовірно стверджувати, що на момент перевірки та винесення спірного рішення Позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції, що підтверджується законодавчо встановленими положеннями.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_4 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

ОСОБА_2 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ОСОБА_2 № 1669-VII від 02.09.2014 мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначених ОСОБА_2.

При вирішенні питання відносно Позивача щодо застосування чи незастосування заходів зі стягнення штрафу та пені Відповідач повинен був керуватися положеннями п. 9-4 Розділу VIII ОСОБА_2 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та нормами ОСОБА_2 № 1669. Тобто, Відповідач не повинен був однозначно застосовувати положення ч. 11 ст. 9 та ч. 10, 11 ст. 25 ОСОБА_2 2464, а повинен надати повний та обєктивний аналіз усім нормам законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, і лише після цього приймати рішення щодо наявності підстав для стягнення штрафу та пені.

Відповідно до розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку єдиного внеску, що перебуває в матеріалах справи, загальна сума, що виникла у позивача, становить 675699,25 грн. При цьому, з урахуванням наведених вище доводів, суд вважає, що за період з 14.04.2014 по 30.11.2015 відповідач звільнений від сплати єдиного внеску, оскільки цей період є часом проведення антитерористичної операції.

Разом з тим, суд вважає правомірним нарахування відповідачем суму штрафної санкції в сумі 199,12 грн. та пені в сумі 1,99 грн. за період до 14.04.2014, оскільки в даний період часу були відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати єдиного внеску. Тому зазначена вимога відповідача в цій частині є законною, а позовні вимоги позивача необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.

Застосування при даних спірних правовідносинах ст. 10 ОСОБА_2 № 1669 в частині необхідності обовязкового надання сертифікату Торгово-промислової палати України для підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань відповідно до положень ОСОБА_2 № 2464 є неможливим з наступних підстав.

Дані спірні правовідносини стосуються обовязку платника єдиного внеску щодо своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та врегульовані нормами ОСОБА_2 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464, які є спеціальними в даному випадку.

Пункт 9-4 Розділу VIII ОСОБА_2 № 2464 має посилання на ОСОБА_3 № 1669 лише в частині визначення розташування конкретного населеного пункту, який може бути включений у перелік, зазначений у статті 2 ОСОБА_2 № 1669.

Як встановлено в судовому засіданні, міста Луганськ та Сєвєродонецьк Луганської області включені у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до положень ОСОБА_2 № 1669.

Стаття 10 ОСОБА_2 № 1669 визначає сертифікат Торгово-промислової палати України як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань.

Зі змісту вказаної статті чітко вбачається, що нею визначений конкретний документ як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань. При цьому цією нормою не визначено, за невиконання (неналежне виконання) від якого саме зобовязання звільняється певна особа. Тобто, для спірних правовідносин стаття 10 ОСОБА_2 № 1669 є загальною нормою.

Пункт 9-4 Розділу VIII ОСОБА_2 № 2464, як спеціальна норма законодавства, не містить жодного посилання на необхідність платника єдиного внеску надання до податкового органу сертифікату Торгово-промислової палати України як необхідного документу в якості підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобовязань щодо сплати (несвоєчасної сплати) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Натомість, підпунктом 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України) однією з ознак безнадійної заборгованості визначена заборгованість, стягнення якої стало неможливим у звязку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Тобто, положення статті 10 ОСОБА_2 № 1669 можуть бути застосовані при вирішенні правовідносин, врегульованих Податковим кодексом України.

Однак, відповідно до положень п. 1.3. ст. 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виключає можливість застосування положень статті 10 ОСОБА_2 № 1669 при вирішенні спірних правовідносин, врегульованих нормами ОСОБА_2 № 2464.

Посилання представника Відповідача на пункт 9 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_2 України № 1669-VІІ як підставу для не застосування за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обовязків платників єдиного внеску у період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції є незмістовним, оскільки до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення норм ОСОБА_2 № 2464 як спеціальні норми законодавства з наведених вище підстав, зокрема, положення 9-4 Розділу VIII ОСОБА_2 № 2464.

Також відсутня необхідність подання заяви у довільній формі до органу доходів і зборів як обовязкової підстави для звільнення від штрафних та фінансових санкцій, виходячи з положень наступних правових норм.

Згідно положень абзацу 2 пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_2 № 2464 вказана заява подається до відповідного органу як підстава для звільнення, передбаченого абзацом 1 цього пункту.

В свою чергу, абзацом 1 пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_2 № 2464 прямо передбачене звільнення платників єдиного внеску лише від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_2 № 2464, яка не містить положень щодо застосування штрафних та фінансових санкцій.

Застосування ж штрафних та фінансових санкцій передбачені не частиною 2 статті 6 ОСОБА_2 № 2464, а частиною 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 вказаного ОСОБА_2, про що безпосередньо зазначено в самому оскаржуваному Рішенні № НОМЕР_1 від 14.12.2016. Як наслідок, платник єдиного внеску не повинен писати ніякої заяви при визначенні йому штрафних та фінансових санкцій для звільнення від їх сплати.

Таким чином, відповідно до пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_2 № 2464 достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим ОСОБА_2 за невиконання (несвоєчасне виконання) обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_2 № 1669.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме: визнання протиправним та скасування Рішення № НОМЕР_1 від 14.12.2016 в частині застосування штрафних санкцій та нарахування пені за період з 14.04.2014 по 30.11.2015 в сумі 675498,14 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 9628,72 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС України у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області № НОМЕР_1 від 14.12.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, в частині застосування штрафу у розмірі 651559,13 грн за період з 14.04.2014 до 30.11.2015, та нарахування пені у розмірі 23939,01 грн. за період з 14.04.2014 до 30.11.2015 (0,1% від суми недоїмки), всього на загальну суму 675498,14 грн (шістсот сімдесят пять тисяч чотириста девяносто вісім гривень 14 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890583, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) на користь Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ 02070714, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, проспект Радянський, 59-А) сплачений судовий збір у розмірі 9628,72 грн. (девять тисяч шістсот двадцять вісім гривень 72 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 07 березня 2017 року.

Суддя ОСОБА_5