Постанова № 65160253, 28.02.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року м.Житомир справа № 806/1891/16

категорія 3.7.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А., Недашківська Н.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови №018493 від 23.08.2016 р.,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області №018493 від 23.08.2016 про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 680 грн. Свої вимоги мотивував тим, що вказана постанова винесена за невиконання вимог припису №013382 від 05.07.2016. Даний припис оскаржений у судовому порядку. Отже, будучи повідомлений про оскарження даного припису, відповідач протиправно виніс спірну постанову. Крім того, зазначає, що не був повідомлений про про дату та час розгляду справи про порушення. Вказує на порушення відповідачем п.25 постанови КМУ від 08.11.2006 "Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті". Тому вважає протиправною та просить скасувати спірну постанову.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначає, що оскільки позивачем не виконано вимоги припису №013382 від 05.07.2016, відповідачем було застосовано до позивача штраф у розмірі 680 грн, як це передбачає ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Тому, просить відмовити у позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області при проведенні 16.05.2016 року рейдової перевірки на автомобільній дорозі Р-06 211 км+920 м Ульянівка - Миколаїв було виявлено надання послуг з внутрішніх перевезень вантажу використанням транспортного засобу (автомобіль НОМЕР_1, НОМЕР_2), який належить ОСОБА_3, з перевищенням нормативних вагових параметрів перевізником, не внесення плати за проїзд та не повідомлено про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки, про що було складено акт від 16 травня 2016 року (а.сп.64).

05.07.2016 року було внесено припис щодо усунення в строк до 19.07.2016 року виявлених порушень законодавства про автомобільний транспорт, а саме п.31 Постанови КМ України №879 від 27.06.2007р. щодо надання послуг з внутрішніх перевезень вантажу з перевищенням нормативних вагових параметрів без внесення плати за такий проїзд та без повідомлення про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.(а.с.67)

23.08.2016, управлінням Укртрансбезпеки, за невиконання вимог припису №013382 від 05.07.2016, на підставі абзацу 13 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" винесено постанову, якою на ФОП ОСОБА_3 накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 680 грн. (а.с.66).

Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи спірну постанову на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Так, Законом України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року N 2344-III (далі - Закон № 2344-III) визначено засади організації та діяльності автомобільного транспорту. Ним врегульовано відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ч. 11 ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно до п. 9 Порядку № 1567 перед проведенням рейдової перевірки керівник органу державного контролю видає направлення на перевірку, підписує та скріплює печаткою органу державного контролю.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 1567.

Пунктом 31 Порядку передбачено, що за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час винесення спірної постанови становить 680,00 грн.

Згідно п. 27 Порядку № 1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку № 1567.

Встановлено, що спірна постанова №018493 від 23.08.2016 про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 680 грн. винесена за невиконання позивачем вимог припису №013382 від 05.07.2016.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 05.07.2016 року посадовими особами відповідача, за результатами проведеної перевірки автомобіля НОМЕР_1, НОМЕР_2 було внесено припис щодо усунення в строк до 19.07.2016 року виявлених порушень законодавства про автомобільний транспорт, а саме п.31 Постанови КМ України №879 від 27.06.2007р. щодо надання послуг з внутрішніх перевезень вантажу з перевищенням нормативних вагових параметрів без внесення плати за такий проїзд та без повідомлення про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Відповідно до п.31 1 Постанови №879 "Про заходи збереження автомобільних доріг" якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

З матеріалів справи вбачається що припис №013382 від 05.07.2016 був оскаржений у судовому порядку.

Так, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 у справі №806/1450/16 позов задоволено, визнано протиправними та скасовано постанову Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області №036932 від 05.07.2016 про застосування до ОСОБА_3 фінансових санкцій, припис про усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт №013382 від 05.07.2016.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 скасовано та прийнято нову, якою ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позову (а.с. 43-47).

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. (ч.1 ст.72 КАСУ)

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено правомірність винесеного припису, за невиконання якого прийнято спірну постанову.

Представник позивача посилається на порушення відповідачем на п.26 Порядку, яким передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Однак, представник в судовому засіданні вказав, що позивач не був повідомлений про дату та місце розгляду справи про правопорушення.

Суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки підставою для винесення спірної постанови не є акт про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а є факт невиконання ним вимог припису.

Так, згідно п.31 Порядку припис підлягає обов'язковому виконанню в зазначений у ньому строк. Про виконання припису уповноважена особа суб'єкта господарювання повинна письмово повідомити керівникові органу державного контролю.

Отже, суд відхиляє такі доводи представника позивача, оскільки у приписі було чітко зазначено строк його виконання до 19.07.2016 з обов"язковим повідомленням орган державного контролю.

Оскільки такого повідомлення до відповідача не надходило, до позивача було застосовано штраф за невиконання вимог припису.

При цьому, вказаний припис був отриманий ОСОБА_3 14.07.2016 поштою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.69 зворот).

Отже, останньому було відомо про існування такого припису та про наслідки його невиконання.

Частиною 2 ст. 68 Конституції України передбачено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Суд критично оцінює посилання представника позивача на незрозумілість способу виконання припису, оскільки доказів звернення до відповідача з даного приводу до справи не надано, що й сторонами не заперечується. Крім того, правомірність припису, а отже і зрозумілість способу його виконання, була предметом дослідження при розгляді адміністративної справи №806/1450/16.

Крім того, представник позивача стверджує, що відповідач повинен був зупинити виконання спірної постанови, оскільки припис оскаржувався у судовому порядку.

Однак, доказів подання скарги саме до вищестоящого органу, як це передбачає Порядок № 1567 у матеріалах справи не міститься.

Крім того, ч. 3 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Однак, як встановлено судом та не заперечується представниками сторін, Житомирським окружним адміністративним судом в ході розгляду справи №806/1450/16 заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного припису не вживалися.

Таким чином, в ході розгляду справи підтверджено правомірність спірної постанови про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу в сумі 680 грн.

Протилежного суду не доведено.

Згідно з пп. 1, 9 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області, у відповідності до приписів ч.2 ст.71 КАС України, доведено правомірність прийнятої постанови.

З огляду на те, що судовим рішенням підтверджено правомірність припису, за невиконання якого прийнято спірну постанову, суд відмовляє ОСОБА_3 у задоволенні позову.

Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 06 березня 2017 р.