Постанова № 65160242, 28.02.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 р. Справа №805/4928/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12 година 40 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:

позивача ОСОБА_1;

відповідача ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 23.11.2016 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 23.11.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Мединський і К» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податкових зобовязань і податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за липень 2016 року з урахуванням виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях щодо відносин з ТОВ «ТЕХПРОТЕКТ ПЛЮС» за період з 01.07.2016 року по 31.07.2016 року, на підставі якої складено акт № 375/05-10-12-2/32276975 від 02.11.2016 року. На підставі зазначено акту сформоване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 23.11.2016 року про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2 000 000,00 грн. Вважає зазначене податкове повідомлення - рішення протиправним, оскільки товариство є добросовісним платником податків та здійснює свою господарську діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства, у звязку з чим просить його скасувати.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення, відповідно до яких зазначив, що податковим органом на підставі наказу № 321 від 24.10.2016 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Мединський і К» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податкових зобовязань і податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за липень 2016 року з урахуванням виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях щодо відносин з ТОВ «ТЕХПРОТЕКТ ПЛЮС» за період з 01.07.2016 року по 31.07.2016 року, відповідно до якої встановлено порушення ТОВ «Мединський і К» по відображеним в бухгалтерському та податковому обліку підприємства за період з 01.07.2016 року по 31.07.2016 року операціях придбання товарів від контрагента ТОВ «ТЕХПРОТЕКТ ПЛЮС» встановлено обрив ланцюга постачання фактичного виробника імпортера чи посередника), транспортування і використання у власній господарській діяльності ТОВ «Мединський і К» внаслідок чого встановлено відсутність обєктів оподаткування, які підпадають під визначення пп. 14.1.36 пп 14.1.191 п.14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, пп. а)-в) п. 186.1 ст. 186 Податкового кодексу України, по яким покупцю ТОВ «Мединський і К» були сформовані податкові зобовязання контрагентом ТОВ «ТЕХПРОТЕКТ ПЛЮС», п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Мединський і К» завищено податковий кредит всього у розмірі 2 000, 000 грн., у тому числі за липень 2016 року у розмірі 2 000 000 грн. в результаті чого встановлено завищення ТОВ «Мединський і К» відємного значення між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) в декларації за липень 2016 року у сумі 2 000 000 грн., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Податковий орган, вважає, що позивач здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій повязаних з наданням податкової вигоди третім особам, у звязку з чим просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та встановив наступні обставини.

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю Мединський і К (код ЄДРПОУ 32276975, 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, буд. 110) зареєстровано в якості юридичної особи з 23.04.2003 року, зазначене підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області було проведено позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Мединський і К» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податкових зобовязань і податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за липень 2016 року з урахуванням виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях щодо відносин з ТОВ «ТЕХПРОТЕКТ ПЛЮС» за період з 01.07.2016 року по 31.07.2016 року, на підставі якої складено акт № 375/05-10-12-2/32276975 від 02.11.2016 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Мединський і К» по відображеним в бухгалтерському та податковому обліку підприємства за період з 01.07.2016 року по 31.07.2016 року операціях придбання товарів від контрагента ТОВ «ТЕХПРОТЕКТ ПЛЮС» встановлено обрив ланцюга постачання фактичного виробника імпортера чи посередника), транспортування і використання у власній господарській діяльності ТОВ «Мединський і К» внаслідок чого встановлено відсутність обєктів оподаткування, які підпадають під визначення пп. 14.1.36 пп 14.1.191 п.14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, пп. а)-в) п. 186.1 ст. 186 Податкового кодексу України, по яким покупцю ТОВ «Мединський і К» були сформовані податкові зобовязання контрагентом ТОВ «ТЕХПРОТЕКТ ПЛЮС», п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Мединський і К» завищено податковий кредит всього у розмірі 2 000, 000 грн., у тому числі за липень 2016 року у розмірі 2 000 000 грн. в результаті чого встановлено завищення ТОВ «Мединський і К» відємного значення між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) в декларації за липень 2016 року у сумі 2 000 000 грн., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На підставі проведеної перевірки податковим органом сформоване податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 23.11.2016 року про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2 000 000,00 грн.

Також, судом встановлено, що 03.09.2015 року між позивачем та ТОВ Маріупольська автобаза був укладений договір оренди № 3, яким регулюються правовідносини, пов'язані з передачею орендодавцем орендареві у строкове платне користування майно розташоване за адресою 87536, м. Маріуполь, вул. Воїнів Визволителів, буд. 1.

Факт надання послуг за вказаним договором підтверджується актом прийому передачі до договору оренди № 3 від 03.09.2015 року.

11 січня 2016 року, між ТОВ «Мединський і К» та ТОВ «Промислово ОСОБА_3 «Трансконтиненталь», було укладено договір про міжміські перевезення вантажів автотранспортом № 11/01-Т, відповідного до предмету якого виконавець бере на себе обовязки надавати замовнику міжміські автотранспортні послуги по перевезенню вантажів та інших матеріальних цінностей, які не заборонені до перевезення законодавством України, а також інше автотранспортне обслуговування замовника.

01 лютого 2016 року, між ТОВ «Мединський і К» та ПАТ «Металургійний Комбінат «Азовсталь», було укладено договір транспортного обслуговування № 1/16 ТЕУ, відповідно до якого, виконавець зобов'язується власними або залученими силами надавати послуги з перевезення та експедирування (ТЕУ) вантажів, як на території України, так і дальнього зарубіжжя автомобільним транспортом, згідно із заявками від замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору (якщо інше не передбачено положеннями даного договору) надані послуги.

01 лютого 2016 року, між ТОВ «Мединський і К» та ПАТ «Металургійний Комбінат «Азовсталь», було укладено договір транспортного обслуговування № 5/16 ТО, відповідно до якого, виконавець зобов'язується власними або залученими силами надавати послуги щодо забезпечення підрозділів замовника безрейковим транспортом, для здійснення перевезень та послуг техніки, на підставі переліку, згідно зведеної заявки від замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору (якщо інше не передбачено положеннями даного договору) надані послуги.

18.07.2016 року між позивачем та ТОВ Техпротект Плюс був укладений договір купівлі продажу № 18/07, яким регулюються правовідносини, відповідно до яких продавець зобовязується передати у власність покупця продукцію, іменовану надалі «Товар», а покупець зобовязується прийняти і сплатити його за умовами даного договору.

Фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Техпротект Плюс підтверджується видатковими накладними від 22 липня 2016 року та від 27 липня 2016 року (т.1. а.с. 44 77) та актами прийому передачі № 1 від 27 липня 2016 року та № 1 від 22 липня 2016 року.

Для формування податкового кредиту за вищевказаними операціями ТОВ Техпротект Плюс було виписано позивачу податкові накладні (т.1 а.с. 78 - 111).

Факт використання у власній господарській діяльності поставленого товару ТОВ Техпротект Плюс підтверджується актами списання дизельного палива та товарно транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти).

Розрахунок між сторонами за договором проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 2637 від 29.07.2016 року.

Таким чином, відповідною первинною документацією позивачем підтверджено реальність спірних господарських операцій з ТОВ Техпротект Плюс у липня 2016 року.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дає визначення поняттю "податковий кредит", у відповідності до якого ним являється сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 1 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до норм п. 198.1 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 ПК України передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з

визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 ПК України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській

діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість

мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналізуючи зазначені норми Закону, суд зазначає, що відповідачем не надано суду належних доказів, що фінансово-господарські операції між ТОВ «Мединський і К» та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

Позивачем надано суду первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій з його контрагентами у спірний період, що перевірявся відповідачем.

Отже, позивачем були правомірно сформовані показники податкової звітності з податку на прибуток, з податку на додану вартість у спірних правовідносинах у періоді, що перевірявся.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, вище викладене, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_1 від 23.11.2016 року підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати, в сумі 30 000, 00 грн., здійснені позивачем, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 23.11.2016 року - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_1 від 23.11.2016 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» (код ЄДРПОУ 32276975) судовий збір в сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39901249).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 28 лютого 2017 року.

Постанову складено у повному обсязі 06 березня 2017 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.