Рішення № 6515957, 28.10.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" жовтня 2009 р. Справа № 7/4 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Балика В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Саврань Савранського району Одеської області

до відповідача: фермерського господарства ОСОБА_2, с. Богданівка Добровеличківського району Кіровоградської області

про стягнення 352 785, 00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: фізична особа - підприємець ОСОБА_1;

від позивача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 28.10.2009 року;

від відповідача: голова ОСОБА_2;

від відповідача: повірений ОСОБА_4, довіреність № 10-ЮР від 19.10.09 р.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано позов до фермерського господарства ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 352 785,00 грн., з яких 229 535,00 грн. сума боргу та 123 250,00 грн. сума пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, ним було надано послуги по збиранню зернових та олійних культур згідно договорів № 3 від 01.07.2008 року та № 3 від 10.07.2009 р. Зазначений факт позивач підтверджує наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт. Однак відповідачем не було здійснено кінцеву оплату за виконанні сільськогосподарські роботи передбачені договорами. Також позивач зазначає, що невиконання відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо сплати виконаних робіт призвело до збитків в сумі 123 250,00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з нього 352 785,00 грн., з яких 229 535,00 грн. сума боргу та 123 250,00 грн. сума пені визнає в повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи і заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, діючий на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії В01 № НОМЕР_3 від 18.06.2002 року (підприємець) та фермерським господарством ОСОБА_2 (господарство) було укладено договори № 3 від 01.07.2008 року та № 3 від 10.07.2009 року про надання послуг по збиранню зернових та олійних культур.

Відповідно до підпункту 2.1.1 договору № 3 від 01.07.2008 року підприємець зобов'язаний здійснити своєю технікою, забезпеченою за власний рахунок запасними частинами та мастильними матеріалами, у відповідності до вказівок господарства наступні види сільськогосподарських робіт: збирання рапсу на площі 342 га, зернових на площі 532 га, соняшнику на площі 48 га.

Пунктом 3 договору передбачений порядок розрахунків. Так, господарство за виконані сільськогосподарські роботи, на підставі акта виконаних робіт, не пізніше 7 днів після завершення збиральних робіт, проводить кінцеву оплату із розрахунку: за збирання рапсу 350,00 грн. за га, за збирання зернових 300,00 грн. за га, за збирання соняшнику 150,00 грн. за га.

Згідно підпункту 2.1.1 договору № 3 від 10.07.2009 р. підприємець зобов'язаний зібрати зернові культури на площі 200 га, а господарство за збирання зернових повинно провести оплату із розрахунку 265,00 грн. за га.

У випадку невиконання або неякісного виконання однією із сторін її обов'язків передбачених цими договорами, які призвели до збитків однією із сторін, винна сторона зобов'язана відшкодувати завдані збитки в повному обсязі згідно пункту 4.1 вказаного договору. У випадку несвоєчасного розрахунку за виконані роботи, господарство сплачує підприємцю пеню в розмірі 10 % за кожний місяць затримки, але не більше 50 % за рік від суми боргу у відповідності до пункту 4.2.

Пунктом 5.4 договорів № 3 від 01.07.2008 року та № 3 від 10.07.2009 року передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Як вбачається з матеріалів справи, договори № 3 від 01.07.2008 року та № 3 від 10.07.2009 року укладено між сторонами в письмовій формі, підписано та скріплено печатками.

Згідно положень статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір № 3 від 01.07.2008 року та № 3 від 10.07.2009 року за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, правовідносини за якими регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діі або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Актами виконаних робіт по договору № 3 від 01.07.2008 року (а.с. 12-14) підтверджується виконання робіт позивачем по збиранню: рапсу на площі 342 га, вартість виконаних робіт складає 119 700 грн.; ячменю на площі 266 га та пшениці - 266 га, загальною площею - 532 га, виконання робіт по яких становить 159 600 грн.; соняшнику на площі 48 га, вартість виконаних робіт 7 200 грн. Отже, позивачем виконано роботи по договору № 3 від 01.07.2008 р. загальною вартістю 286 500 грн.

Також актами виконаних робіт по договору № 3 від 10.07.2009 року (а.с. 15-16) позивач підтверджує виконання роботи по збиранню озимого ячменю загальною площею 219 га, вартість робіт - 58 035 грн.

Отже, з наведеного вбачається, що загальна сума виконаних позивачем робіт за наведеними договорами складає 344 535 грн.

Згідно статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач за надані послуги за договором № 3 від 01.07.2008 року здійснив розрахунки частково, а саме в сумі 40 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 64 від 17.07.2008 року та № 43 від 18.08.2008 р. Актом звірки розрахунків (а.с. 19), який підписаний повноважними представниками сторін, станом на 01.01.2009 року встановлено заборгованість господарства за надання послуг за договором № 3 від 01.07.2008 року в сумі 246 500,00 грн.

Також відповідачем було перераховано згідно платіжного доручення № 101 від 30.07.2009 року кошти в сумі 30 000,00 грн. та згідно прибуткового касового ордера № 14 від 30.07.2009 року в розмірі 45 000,00 грн., всього 75 000,00 грн.

Отже, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача за надані послуги по збиранню зернових та олійних культур становить 229 535 грн.

Крім того, позивач посилаючись на пункт 4.2 вказаних договорів нарахував господарству пеню в сумі 123 250,00 грн.

14.09.2009 року позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією про сплату боргу в сумі 229 535 грн. та 123 250,00 грн. пені, однак заборгованість відповідачем сплачена не була, що стало підставою звернення до господарського суду з відповідною позовною заявою з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Господарським судом встановлено, що спір виник у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договорів № 3 від 01.07.2008 року та № 3 від 10.07.2009 року.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем в порядку, визначеному вимогами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надано належних доказів виконання свого зобов'язання за договорами № 3 від 01.07.2008 року та № 3 від 10.07.2009 року по оплаті наданих послуг по збиранню зернових та олійних культур в розмірі 229 535 грн.

За даних обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 229 535,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення пені в сумі 123 250,00 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачем слід зазначити наступне.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися в тому числі неустойкою, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з п.п. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 3.2 договору № 3 від 01.07.2008 року господарство за виконанні сільськогосподарські роботи проводить кінцеву оплату на підставі акта виконаних робіт, не пізніше 7 днів після завершення збиральних робіт. Останній акт виконаних робіт по вказаному договору підписаний 26.10.08 р., тобто з 03.11.2008 року настає граничний строк виконання зобов'язання.

Відповідно до вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. В даному випадку строк розрахунку пені закінчується 03.05.2009 року.

З урахуванням викладеного, розмір пені складає і підлягає стягненню в сумі 27 293,89 грн.

У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимови задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства ОСОБА_2, (с. Богданівка Добровеличківський район Кіровоградська область, р/р НОМЕР_1 ВАТ "Ощадбанк" в смт. Добровеличківка, МФО 323839, ідентифікаційний код 20648097) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (смт. Саврань Савранський район Одеська область, р/р НОМЕР_4 в ОФКБ "Приватбанк", МФО 328704, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) основний борг в сумі 229 535,00 грн., пеню в розмірі 27 293,89 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2 568,27 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 171,80 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.М. Балик

Дата підписання 29.10.2009 року