Рішення № 65159393, 28.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/750/17 Головуючий 1 інст. Міндарьова М.Ю.

Справа № 646/3363/15-ц Доповідач Бурлака І. В.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28» лютого 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» ОСОБА_2 про захист прав споживача, визнання кредитного договору та іпотечного договору недійсними,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1. В обґрунтування свого позову посилався на те, що 07 липня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0222/08/12-CLNv, відповідно до умов якого банк відкрив ОСОБА_1 відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 82000,00 доларів США, а ОСОБА_1 зобовязався повернути отриманий кредит не пізніше 06 липня 2018 року; ліміт кредитування зменшувати згідно з графіком № 1, а також сплатити проценти за користування кредитом з розрахунку 13,5% річних; за несвоєчасне повернення кредитних коштів і сплату процентів сплатити пеню в розмірі 0,2% за кожен день прострочення платежу, за кожен випадок невиконання або неналежного виконання зобовязань, передбачених пунктами 3.3., крім пунктів 3.3.2., кредитного договору, сплатити банку штраф у розмірі 5000,00 грн. В забезпечення прийнятих на себе зобовязань за кредитним договором 07 липня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № № 0222/08/12-CLNv (І), у відповідності до якого в іпотеку передано трикімнатну квартиру № 60, загальною площею 67,1 кв. м., житловою площею 43,1 кв. м., що розташована в м. Харкові по вул. Грозненській, № 34.

Зазначив, що банк повністю виконав взяті на себе зобовязання за кредитним договором, в свою чергу ОСОБА_1 зобовязання за договором не виконав та не виконує на теперішній час.

05 лютого 2015 року банком надіслано відповідачу вимогу про дострокове виконання зобовязань, яка не виконана. Станом на 04 березня 2015 року ОСОБА_1 має заборгованість перед банком в сумі 69229,13 доларів США, що еквівалентно 1718312,56 грн., та 53567,33 грн. штрафних санкцій. Заборгованість складається з простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 8032,00 доларів США, що еквівалентно 199359,53 грн., поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 56027,00 доларів США, що еквівалентно 1390627,01 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 4425,44 доларів США, що еквівалентно 109842,33 грн., поточної суми заборгованості за нарахованими процентами в сумі 744,69 доларів США, що еквівалентно 18483,70 грн., суми пені з розрахунку 0,2% в день за простроченим кредитом та процентами в сумі 1954,73 доларів США, що еквівалентно 48567,33 грн., порушення умов договору п.3.3.7. 5000,00 грн., а всього на суму 1771879,89 грн.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного банку «Банк Форум» суму заборгованості за кредитним договором № 0222/08/12-CLNv від 07 липня 2008 року в розмірі 69229,13 доларів США та 53567,33 грн. штрафних санкцій.

У травні 2015 року не визнавши позов, ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» ОСОБА_2. В обґрунтування свого зустрічного позову посилався на те, що 07 липня 2008 року між ним та Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» укладено кредитний договір № 0222/08/12-CLNv, відповідно до умов якого банк відкрив йому відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 82000,00 доларів США. В забезпечення виконання зобовязань 07 липня 2008 року між ним та банком укладено іпотечний договір № 0222/08/12-CLNv (І), згідно до умов якого в іпотеку було передано трикімнатну квартиру № 60, загальною площею 67,1 кв. м., житловою площею 43,1 кв. м., що розташована в м. Харкові по вул. Грозненській, № 34.

Вважав, що при підписанні кредитного договору, банком було порушено його законні права, а саме ні перед укладенням договору, ні протягом його дії, банк не повідомив його в письмовій формі про умови надання кредиту та не надав в повному обсязі інформації про умови кредитування, як того вимагає закон.

Зазначив, що банком не було повідомлено про наявні форми кредитування, відмінності між ними; про орієнтовану сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, що призвело до того, що він був позбавлений можливості реально оцінити суму переплати по кредиту та доцільність його отримання; що банком не було попереджено про те, що він нестиме валютні ризики під час виконання кредитного договору, однак ці ризики йому все одно довелось нести, оскільки після укладення договору значно зріс курс долара США по відношенню до гривні України, що потягло значне збільшення боргових зобовязань; що з боку банка не надано інформації про можливість різкого і значного подорожчання кредиту через зміну курсу долара США до гривні, не надано інформацію про вірогідність і наслідки такого подорожчання, що спричинило придбання ним продукції, яка не має потрібних властивостей, а саме стійкої вартості оплати за кредит; що договір не містить порядок його зміни, який врахував би інтереси споживача, взагалі не містить умови про порядок припинення договору.

Вказав, що договори, які передбачають отримання позичальником суми кредиту в іноземній валюті є такими, що суперечать закону навіть в тому разі, якщо в них визначений еквівалент в національній валюті у звязку з тим, що еквівалент предмету договору споживчого кредиту в національній валюті не може сприйматися як предмет цього договору, оскільки ним є іноземна валюта. Таким чином, предметом договору споживчого кредиту в іноземній валюті є речі, проте предметом кредитного договору можуть бути лише гроші українська гривня.

Вважав, що невідповідність договору споживчого кредиту вимогам закону в момент його укладення тягне за собою недійсність такого договору.

Зазначив, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні субєктами господарських відносин імперативних вимог законодавства щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

Просив визнати кредитний договір № 0222/08/12-CLNv від 07 липня 2008 року недійсним з моменту його укладання; визнати іпотечний договір № 0222/08/12-CLNv (І) від 07 липня 2008 року недійсним з моменту його укладення; судові витрати покласти на позивача.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2016 року, в якому ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2016 року виправлено описку, позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» ОСОБА_2 задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0222/08/12-CLNv від 07 липня 2008 року станом на 04 березня 2015 року, а саме заборгованість по основному боргу у сумі 64059,00 доларів США та прострочену заборгованість за відсотками у сумі 4425,44 доларів США; стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3654,00 грн.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; в задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову у повному обсязі та задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі. При цьому посилався на неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, і як доводи апеляційної скарги виклав вимоги зустрічної позовної заяви. При цьому зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що банком не було його повідомлено у письмовій формі про тип відсоткової ставки, орієнтовану сукупну вартість кредиту, варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування; що в кредитному договорі міститься лише загальне положення про те, що «умови кредитування, відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» позичальником отримано до укладення цього договору» без належної деталізації; що кредитний договір та додаток до нього не містять детального розпису сукупної вартості кредиту, тобто неналежним чином визначена така його істотна умова, як ціна; що відсутні положення про віднесення валютних ризиків на споживача та про визначення сукупної вартості кредиту у разі зростання курсу долара США, що спричинило значне збільшення боргових зобовязань споживача; що порядок зміни і припинення дії договору є обовязковою умовою для кредитного договору, однак в спірному договорі цього не визначено; що у пункті 7.5. кредитного договору йдеться лише про спосіб оформлення змін і доповнень до цього договору; що судом не взято до уваги висновок науково-правової експертизи № 8578 від 02 березня 2016 року та суду були надані відповідні документи на підтвердження правомочності діяльності експерта; що висновок економічної експертизи є неповним, у звязку з чим не може бути належним доказом.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, рішення суду змінити.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з обставин справи та вимог закону.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07 липня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0222/08/12-CLNv, відповідно до умов якого банк відкрив ОСОБА_1 відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 82000,00 доларів США, а ОСОБА_1 зобовязався повернути отриманий кредит не пізніше 06 липня 2018 року; ліміт кредитування зменшувати згідно з графіком № 1, а також сплатити проценти за користування кредитом з розрахунку 13,5% річних; за несвоєчасне повернення кредитних коштів і сплату процентів сплатити пеню в розмірі 0,2% за кожен день прострочення платежу, за кожен випадок невиконання або неналежного виконання зобовязань, передбачених пунктами 3.3., крім пунктів 3.3.2., кредитного договору, сплатити банку штраф у розмірі 5000,00 грн.

В забезпечення прийнятих на себе зобовязань за кредитним договором 07 липня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 0222/08/12-CLNv (І), у відповідності до якого в іпотеку передано трикімнатну квартиру № 60, загальною площею 67,1 кв. м., житловою площею 43,1 кв. м., що розташована в місті Харкові по вулиці Грозненській, № 34.

05 лютого 2015 року банком надіслано відповідачу вимогу про дострокове виконання зобовязань.

Із матеріалів справи вбачається, що з умовами кредитного договору ОСОБА_1 ознайомився належним чином, про що свідчить його підпис.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 627 цього Кодексу у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 Кодексу).

Як зазначено в положеннях пунктів 22, 23 статті 1, частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року з наступними змінами споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не повязаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника; споживчий кредит кошти, що надаються кредитодавцем споживачеві на придбання продукції будь якого виробу (товару), роботи чи послуги, які виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб або на придбання товарів тривалого користування (квартир, меблів, автомобілів тощо) з обовязковим страхуванням обєктів кредитування на користь банку протягом усього періоду користування. Споживчий кредит повязаний з кредитуванням кінцевого споживання.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року з наступними змінами між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит), або бере зобовязання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобовязується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Із аналізу зазначених норм та змісту укладеного між банком та ОСОБА_1 кредитного договору вбачається, що умови договору, з якими ОСОБА_1 погодився та які не порушують принципів добросовісності, рівності сторін договору, є справедливими.

У звязку з чим рішення суду в цій частині є законним і обгрунтованим.

Задовольняючи позов банку щодо стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог.

Проте, з таким висновком суду повністю погодитися не можна, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В суді апеляційної інстанції представник банку пояснив, що станом на 21 серпня 2014 року поточна заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 64059,00 доларів США, поточна заборгованість за процентами за користування кредитними коштами 485, 80 доларів США, сума пені 9, 96 доларів США, сума комісії 5000,00 грн.

ОСОБА_1 та його представник в свою чергу в суді апеляційної інстанції пояснили, що ОСОБА_1, починаючи з 07 липня 2008 року по 11 серпня 2014 року згідно з графіком погашення кредиту сплачував кредитні кошти. Він повинен був погашати кредитні кошти не пізніше 20 числа кожного місяця в розмірі 1347,00 доларів США. Прострочення сплати кредиту у нього майже не було.

Матеріали справи, зокрема, квитанція № 576732 від 07 липня 2008 року на суму 1639,99 доларів США, еквівалент 7937,76 грн.; квитанція № 692614 від 13 серпня 2008 року на суму 768,75 доларів США, еквівалент 3606,44 грн.; квитанція № 692562 від 13 серпня 2008 року на суму 768,75 доларів США, еквівалент 3724,29 грн.; квитанція № 778876 від 08 вересня 2008 року на суму 954,00 доларів США, еквівалент 4588,74 грн.; квитанція № 778814 від 08 вересня 2008 року на суму 953,25 доларів США, еквівалент 4624,03 грн.; квитанція № 778831 від 08 вересня 2008 року на суму 0,75 доларів США, еквівалент 3,64 грн.; квитанція № 909998 від 17 жовтня 2008 року на суму 923,00 доларів США, еквівалент 5062,66 грн.; квитанція № 909974 від 17 жовтня 2008 року на суму 922,49 доларів США, еквівалент 4579,06 грн.; квитанція № 909980 від 17 жовтня 2008 року на суму 0,51 доларів США, еквівалент 2,53 грн.; квитанція № 1014477 від 18 листопада 2008 року на суму 954,00 доларів США, еквівалент 5609,52 грн.; квитанція № 1014458 від 18 листопада 2008 року на суму 0,76 доларів США, еквівалент 4,40 грн.; квитанція від 18 листопада 2008 року на суму 953,24 доларів США, еквівалент 5522,98 грн.; квитанція № 1118509 від 22 грудня 2008 року на суму 922,48 доларів США, еквівалент 7268,04 грн.; квитанція № 1118633 від 22 грудня 2008 року на суму 0,52 доларів США, еквівалент 3,54 грн.; квитанція № 1118620 від 22 грудня 2008 року на суму 923,00 доларів США, еквівалент 7476,30 грн.;

квитанція № 28304 від 16 січня 2009 року на суму 953,23 доларів США, еквівалент 7339,87 грн.; квитанція № 28401 від 16 січня 2009 року на суму 0,77 доларів США, еквівалент 6,01 грн.; квитанція № 28393 від 16 січня 2009 року на суму 954,00 доларів США, еквівалент 8204,40 грн.; квитанція № 143928 від 20 лютого 2009 року на суму 953,23 доларів США, еквівалент 7339,87 грн.; квитанція № 144088 від 20 лютого 2009 року на суму 954,00 доларів США, еквівалент 8271,18 грн.; квитанція № 144108 від 20 лютого 2009 року на суму 0,77 доларів США, еквівалент 6,47 грн.; квитанція № 201020 від 04 березня 2009 року на суму 896,10 доларів США, еквівалент 6900,00 грн.; квитанція № 323049 від 13 квітня 2009 року на суму 0,77 доларів США, еквівалент 6,16 грн.; квитанція № 323037 від 13 квітня 2009 року на суму 954,00 доларів США, еквівалент 7717,86 грн.; квитанція № 322997 від 13 квітня 2009 року на суму 953,23 доларів США, еквівалент 7339,87 грн.; квитанція № 425786 від 15 травня 2009 року на суму 0,52 доларів США, еквівалент 3,86 грн.; квитанція № 425776 від 15 травня 2009 року на суму 923,00 доларів США, еквівалент 7097,87 грн.; квитанція № 425643 від 15 травня 2009 року на суму 922,48 доларів США, еквівалент 7032,53 грн.; квитанція № 569002 від 19 червня 2009 року на суму 953,23 доларів США, еквівалент 7261,13 грн.; квитанція № 569021 від 19 червня 2009 року на суму 954,00 доларів США, еквівалент 7364,88 грн.; квитанція № 569030 від 19 червня 2009 року на суму 0,77 доларів США, еквівалент 5,88 грн.; квитанція № 671058 від 17 липня 2009 року на суму 923,00 доларів США, еквівалент 7291,70 грн.; квитанція № 671075 від 17 липня 2009 року на суму 0,52 доларів США, еквівалент 4,06 грн.; квитанція № 671032 від 17 липня 2009 року на суму 922,48 доларів США, еквівалент 7048,21 грн.; квитанція № 257908 від 20 липня 2009 року на суму 1562,07 доларів США, еквівалент 11952,20 грн.; квитанція № 780174 від 17 серпня 2009 року на суму 953,23 доларів США, еквівалент 7404,02 грн.; квитанція № 780208 від 17 серпня 2009 року на суму 0,77 доларів США, еквівалент 6,31 грн.; квитанція № 780205 від 17 серпня 2009 року на суму 954,00 доларів США, еквівалент 8013,60 грн.; квитанція № 268967 від 31 серпня 2009 року на суму 71,10 доларів США, еквівалент 658,00 грн.; квитанція № 903239 від 17 вересня 2009 року на суму 953,23 доларів США, еквівалент 8178,71 грн.; квитанція № 903227 від 17 вересня 2009 року на суму 953,23 доларів США, еквівалент 7926,84 грн.; квитанція № 1019072 від 19 жовтня 2009 року на суму 923,00 доларів США, еквівалент 7619,37 грн.; квитанція № 1019083 від 19 жовтня 2009 року на суму 0,52 доларів США, еквівалент 4,16 грн.; квитанція № 1018949 від 19 жовтня 2009 року на суму 1476,16 доларів США, еквівалент 11765,00 грн.; квитанція № 1018985 від 19 жовтня 2009 року на суму 10,33 доларів США, еквівалент 82,36 грн.; квитанція № 1019050 від 19 жовтня 2009 року на суму 922,48 доларів США, еквівалент 7352,17 грн.; квитанція № 1143410 від 20 листопада 2009 року на суму 953,23 доларів США, еквівалент 7616,31 грн.; квитанція № 1143470 від 20 листопада 2009 року на суму 0,77 доларів США, еквівалент 6,27 грн.; квитанція № 1143452 від 20 листопада 2009 року на суму 954,00 доларів США, еквівалент 7889,58 грн.; квитанція № 1253425 від 18 грудня 2009 року на суму 0,52 доларів США, еквівалент 4,12 грн.; квитанція № 1253417 від 18 грудня 2009 року на суму 923,00 доларів США, еквівалент 7402,46 грн.; квитанція № 1253405 від 18 грудня 2009 року на суму 922,48 доларів США, еквівалент 7352,17 грн.;

квитанція № 56582 від 22 січня 2010 року на суму 940,70 доларів США, еквівалент 7535,00 грн.; квитанція № 63646 від 25 січня 2010 року на суму 29,10 доларів США, еквівалент 233,00 грн.; квитанція № 172591 від 22 лютого 2010 року на суму 953,23 доларів США, еквівалент 7623,93 грн.; квитанція № 172600 від 22 лютого 2010 року на суму 954,00 доларів США, еквівалент 7670,16 грн.; квитанція № 172610 від 22 лютого 2010 року на суму 0,77 доларів США, еквівалент 6,11 грн.; квитанція № 275549 від 19 березня 2010 року на суму 860,98 доларів США, еквівалент 6867,18 грн.; квитанція № 275562 від 19 березня 2010 року на суму 861,00 доларів США, еквівалент 6888,00 грн.; квитанція № 275574 від 19 березня 2010 року на суму 0,02 доларів США, еквівалент 0,16 грн.; квитанція № 402950 від 20 квітня 2010 року на суму 953,23 доларів США, еквівалент 7555,21 грн.; квитанція № 402974 від 20 квітня 2010 року на суму 0,77 доларів США, еквівалент 6,07 грн.; квитанція № 402961 від 20 квітня 2010 року на суму 954,00 доларів США, еквівалент 7565,22 грн.; квитанція № 517607 від 19 травня 2010 року на суму 922,48 доларів США, еквівалент 7311,48 грн.; квитанція № 517624 від 19 травня 2010 року на суму 0,52 доларів США, еквівалент 4,09 грн.; квитанція № 517619 від 19 травня 2010 року на суму 923,00 доларів США, еквівалент 7328,62 грн.; квитанція № 636065 від 18 червня 2010 року на суму 953,23 доларів США, еквівалент 7568,65 грн.; квитанція № 636020 від 18 червня 2010 року на суму 953,23 доларів США, еквівалент 7542,34 грн.; квитанція № 588974 від 20 липня 2010 року на суму 923,00 доларів США, еквівалент 7291,05 грн.; квитанція № 589340 від 20 липня 2010 року на суму 923,00 доларів США, еквівалент 7291,70 грн.; квитанція № 713534 від 20 серпня 2010 року на суму 954,00 доларів США, еквівалент 7527,35 грн.; квитанція № 773098 від 20 вересня 2010 року на суму 953,22 доларів США, еквівалент 7548,74 грн.; квитанція № 773484 від 20 вересня 2010 року на суму 953,22 доларів США, еквівалент 7611,46 грн.; квитанція № ПН573415 від 23 вересня 2010 року на суму 298,08 доларів США, еквівалент 2360,52 грн.; квитанція № 822080 від 20 жовтня 2010 року на суму 923,00 доларів США, еквівалент 7302,41 грн.; квитанція № 920657 від 19 листопада 2010 року на суму 954,00 доларів США, еквівалент 7612,92 грн.; квитанція № 920347 від 19 листопада 2010 року на суму 954,00 доларів США, еквівалент 7572,57 грн.; квитанція № 918366 від 20 грудня 2010 року на суму 922,45 доларів США, еквівалент 7345,93 грн.;

квитанція № 839083 від 20 січня 2011 року на суму 953,20 доларів США, еквівалент 7572,70 грн.; квитанція № 949926 від 21 лютого 2011 року на суму 953,20 доларів США, еквівалент 7601,77 грн.; квитанція № 949335 від 21 лютого 2011 року на суму 953,20 доларів США, еквівалент 7570,03 грн.; квитанція № 922129 від 21 березня 2011 року на суму 860,95 доларів США, еквівалент 6842,57 грн.; квитанція № 872303 від 20 квітня 2011 року на суму 953,20 доларів США, еквівалент 7592,62 грн.; квитанція № 816992 від 20 травня 2011 року на суму 922,45 доларів США, еквівалент 7359,77 грн.; квитанція № 780706 від 20 червня 2011 року на суму 954,00 доларів США, еквівалент 7606,53 грн.; квитанція № 752053 від 20 липня 2011 року на суму 922,44 доларів США, еквівалент 7352,86 грн.; квитанція № 819416 від 22 серпня 2011 року на суму 954,00 доларів США, еквівалент 7604,81 грн.; квитанція № 702114 від 20 вересня 2011 року на суму 953,10 доларів США, еквівалент 7600,37 грн.; квитанція № 685160 від 21 жовтня 2011 року на суму 923,00 доларів США, еквівалент 7361,57 грн.; квитанція № 681902 від 21 листопада 2011 року на суму 1117,00 доларів США, еквівалент 8918,69 грн.; квитанція № 634736 від 20 грудня 2011 року на суму 1120,00 доларів США, еквівалент 8948,69 грн.;

квитанція № 502218 від 19 січня 2012 року на суму 1238,00 доларів США, еквівалент 9891,37 грн.; квитанція № 622185 від 22 лютого 2012 року на суму 948,00 доларів США, еквівалент 7572,06 грн.; квитанція № 622293 від 22 лютого 2012 року на суму 296,00 доларів США, еквівалент 2364,27 грн.; квитанція № 496890 від 19 березня 2012 року на суму 1243,00 доларів США, еквівалент 9925,36 грн.; квитанція № 569297 від 20 квітня 2012 року на суму 1240,00 доларів США, еквівалент 9902,27 грн.; квитанція № 468267 від 18 травня 2012 року на суму 1240,00 доларів США, еквівалент 9908,84 грн.; квитанція № 637718 від 25 червня 2012 року на суму 1233,00 доларів США, еквівалент 9854,75 грн.; квитанція № 891456 від 23 липня 2012 року на суму 1233,00 доларів США, еквівалент 9855,37 грн.; квитанція № 557548 від 22 серпня 2012 року на суму 984,00 доларів США, еквівалент 7865,11 грн.; квитанція № 556458 від 21 вересня 2012 року на суму 1227,00 доларів США, еквівалент 9807,41 грн.; квитанція № 471615 від 19 жовтня 2012 року на суму 1225,00 доларів США, еквівалент 9791,43 грн.; квитанція № 457815 від 20 листопада 2012 року на суму 1210,00 доларів США, еквівалент 9671,53 грн.; квитанція № 457997 від 20 листопада 2012 року на суму 1210,00 доларів США, еквівалент 9994,60 грн.; квитанція № 539344 від 24 грудня 2012 року на суму 1110,00 доларів США, еквівалент 8872,23 грн.; квитанція № 539746 від 24 грудня 2012 року на суму 1110,00 доларів США, еквівалент 9002,10 грн.; квитанція № 608804 від 18 січня 2013 року на суму 1226,00 доларів США, еквівалент 9998,03 грн.;

квитанція № 608701 від 18 січня 2013 року на суму 1226,00 доларів США, еквівалент 9799,42 грн.; квитанція № 691071 від 20 лютого 2013 року на суму 1228,00 доларів США, еквівалент 9815,40 грн.; квитанція № НОМЕР_1 від 20 березня 2013 року на суму 411,00 доларів США, еквівалент 3285,12 грн.; квитанція № НОМЕР_2 від 20 березня 2013 року на суму 817,00 доларів США, еквівалент 6530,28 грн.; квитанція № НОМЕР_3 від 19 квітня 2013 року на суму 1225,00 доларів США, еквівалент 9791,43 грн.; квитанція № НОМЕР_4 від 15 травня 2013 року на суму 1227,00 доларів США, еквівалент 9807,41 грн.; квитанція № 403777 від 20 червня 2013 року на суму 1225,00 доларів США, еквівалент 9791,43 грн.; квитанція № 385954 від 18 липня 2013 року на суму 980,00 доларів США, еквівалент 7833,14 грн.; квитанція № 420821 від 21 серпня 2013 року на суму 1228,00 доларів США, еквівалент 9815,40 грн.; квитанція № 420886 від 21 серпня 2013 року на суму 1228,00 доларів США, еквівалент 9995,92 грн.; квитанція № 413544 від 20 вересня 2013 року на суму 1219,00 доларів США, еквівалент 9994,58 грн.; квитанція № 413291 від 20 вересня 2013 року на суму 1219,00 доларів США, еквівалент 9743,47грн.; квитанція № 365720 від 18 жовтня 2013 року на суму 1220,00 доларів США, еквівалент 10002,78 грн.; квитанція № 365548 від 18 жовтня 2013 року на суму 1220,00 доларів США, еквівалент 9751,46 грн.; квитанція № 335168 від 18 листопада 2013 року на суму 1218,00 доларів США, еквівалент 9999,78 грн.; квитанція № 335081 від 18 листопада 2013 року на суму 1218,00 доларів США, еквівалент 9735,47 грн.; квитанція № 391191 від 19 грудня 2013 року на суму 1204,00 доларів США, еквівалент 9623,57 грн.;

квитанція № 259417 від 17 січня 2014 року на суму 960,00 доларів США, еквівалент 7673,28 грн.; квитанція № 199449 від 12 лютого 2014 року на суму 2713,23 доларів США, еквівалент 23200,00 грн.; квитанція № 501490 від 20 березня 2014 року на суму 2200,00 доларів США, еквівалент 21819,16 грн.; квитанція № 114178 від 18 квітня 2014 року на суму 2200,00 доларів США, еквівалент 24754,57 грн.; квитанція № 92692 від 13 травня 2014 року на суму 2100,00 доларів США, еквівалент 24371,43 грн.; квитанція № 041930018 від 19 червня 2014 року на суму 1200,00 доларів США, еквівалент 14364,00 грн.; квитанція № 508198 від 19 червня 2014 року на суму 2200,00 доларів США, еквівалент 26069,73 грн.; квитанція № 145212 від 18 липня 2014 року на суму 2200,00 доларів США, еквівалент 25628,03 грн.; квитанція № 32486 від 11 серпня 2014 року на суму 2200,00 доларів США, еквівалент 28217,15 грн., свідчать про те, що ОСОБА_1 сплачено 122256,91 доларів США, сума яких погасила, виходячи з графіку, і проценти, і тіло кредиту.

В суді апеляційної інстанції представник банку не спростував цього факту та пояснив, що квитанції за 2008-2009 роки були знищені та заперечував проти долучення до матеріалів справи їх копій, які надані ОСОБА_1 за 2008 2009 роки.

Із висновку судово економічної експертизи № 13158 від 16 травня 2016 року, на якій фактично базується висновок суду першої інстанції, вбачається, що ОСОБА_1 має борг перед банком по основному боргу (тіло кредиту) 64059, 00 доларів США; по простроченій заборгованості за відсотками 4425, 44 доларів США.

Проте, допитаний в суді першої інстанції експерт пояснила, що банк на вимогу експерта не надав ані методики розрахунку щомісячного платежу, ані формули нарахування відсотків, ані виписки банку щодо курсу валют, за якими банк нараховував платежі, тому експертиза неповна. При цьому зазначила, що провести розрахунки за весь період без надання відповідних методик неможливо і що реальна сукупна вартість кредиту відрізняється від сукупної вартості, яка зазначена в договорі.

Так, із квитанцій, які надав ОСОБА_1, та квитанцій та розрахунку, які надавалися банком для проведення експертизи вбачається, що враховано не всі платежі.

В суді апеляційної інстанції сторонам розяснено їх право проведення додаткової або повторної експертизи. Однак, клопотань щодо проведення додаткової або повторної експертизи сторони не заявляли. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 відмовився від проведення додаткової експертизи.

Частиною 3 статті 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з того, що банк не довів, що ОСОБА_1 має заборгованість перед банком, а проведена судово економічна експертиза є неповною та неясною, судова колегія, оцінюючи наявні в справі докази, вважає, що в задоволенні позову банку необхідно відмовити за недоведеністю.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущений строк позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Неповно зясувавши обставини, що мають значення для справи, не звернувши увагу на вимоги закону, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позову банку.

Оскільки рішення суду в цій частині прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, воно підлягає скасуванню в цій частині з відмовою в задоволенні позову банку.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч.2.ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2016 року змінити, скасувавши його в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором № 0222/08/12-CLNv від 07 липня 2008 року станом на 04 березня 2015 року, а саме заборгованості по основному боргу у сумі 64059,00 доларів США та простроченої заборгованості за відсотками у сумі 4425,44 доларів США та стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 3654,00 грн. та в задоволенні позову Публічному акціонерному товариству «Банк Форум» в цій частині - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії