Рішення № 65159218, 02.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/273/17 Головуючий 1 інст. Григорєв Б.П.

Справа № 641/9147/15-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: житлові

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 березня 2017 року Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Колтунової А.І.,

ОСОБА_1

секретаря Прологаєвої А.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 6 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, Фрунзенський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа ОСОБА_6 про встановлення факту батьківства, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до Фрунзенського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просила встановити факт батьківства ОСОБА_4 В В. відносно ОСОБА_3; визнати ОСОБА_7 батьком ОСОБА_3; зобовязати відділ реєстрації громадянського стану Фрунзенського району міста Харкова внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3, зазначивши в графі «Батько» - ОСОБА_7.

В обґрунтування позову посилалась на те, що вона народилась 09.01.1998 року у м. Харкові, її матірю є ОСОБА_6, батьком ОСОБА_7

ОСОБА_7 є її біологічним батьком, проте через те, що її батьки на часїї народження у зареєстрованому шлюбі не перебували, дані про батька в актовому записі про її народження були внесені зі слів матері, в графі батько було зазначено «Галушко Дмитро Валентинович».

З 1988 року по березень 2015 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мешкали однією сімєю,мали спільний бюджет та вели спільне господарство, спільно виховували позивача. ОСОБА_7 піклувався про неї, утримував матеріально, виховував. 28.03.2015 року ОСОБА_7знайшли мертвим на горище будинку №2 по вул. Благодатній в м. Харкові. В звязку з тим, що документально ступень родинних відносин між позивачем, її матірю та ОСОБА_7 доведена не була, тіло останнього було кремовано, перед цим позивачем було здійснено впізнання його трупу, з приводу чого складено відповідний протокол. 24.07.2015 року помер батько ОСОБА_7 та відповідно дідусь позивача ОСОБА_8, після якого відкрилася спадщина. Встановлення факту батьківства ОСОБА_7 необхідно позивачу для спадкування за правом представлення спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_8

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 6 вересня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням ОСОБА_2звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати, постановити ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_3 про встановлення батьківства залишити без розгляду.

В обгрунтування скарги посилається на неповне з"ясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Судомвсупереч ст. 121 ЦПК Українивідкрито позовне провадження за позовною заявою про встановлення батьківства, в той час колиза змістом вимог випливає, що спір між заявником та заінтересованими особамине виник, а справи про встановлення фактузгідно ст. 234 ЦПК Українипідлягають розгляду в порядку окремого провадження.

Судом документально не підтверджено танеобгрунтовановстановлення спільного проживання позивача з померлою особою, сумісне виховання та утримання позивачапомерлою особою, а експертиза підлягає перегляду.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що зявилися , обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_3 визнала, представник Фрунзенського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області заперечень проти позову не надав, відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 будь-яких заперечень проти позовних вимог не надали, доказів на спростування її доводів не подали. Відповідно до висновку № 40 від 31.03.2016 року судової молекулярно - генетичної експертизи ОСОБА_7, померлий 29.03.2015 року, може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ймовірність даної події складає 99,99997%.

З таким висновком суду, судова колегія не погоджується, з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_3 народилася 09.01.1989 року. Відповідно до первісного змісту актового запису про її народження № 424 від 12.05.1989 року відділу запису актів громадянського стану Фрунзенської районної Ради народних депутатів м. Харкова факт народження дитини, посвідчений довідкою 4-го пологового будинку Фрунзенського району м. Харкова від 09.01.1989 року, в графі «відомості про матір» зазначено 3-тю особу « ОСОБА_9, 01.12.1970 року.народження, 18 років, українка».

Запис про батька дитини в книзі записів народжень було проведено за прізвищем матері, ім'я, по батькові та національність батька дитини записані у графі «відомості про батька» за вказівкою матері «ОСОБА_10, українець».

Відповідно до актового запису про смерть № 7276 відділу реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції від 06.05.2015 р., 29.03.2015 року у м. Харкові помер ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, причина смерті - цироз печінки.

В рамках кримінального провадження № 12015220460000766 від 29.03.2015р. в приміщенні філії №2 ХОБСМЕ позивачем ОСОБА_11 було впізнано труп невстановленого чоловіка, який загинув (помер) 28.03.2015 року на горище 1-го підїзду будинку №2А по вул. Благодатній в м. Харкові, як труп ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, з приводу чого в присутності понятих слідчим СВ Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 01.04.2015р. складено протокол.

Відповідно до висновку № 40 від 31.03.2016 року судової молекулярно-генетичної експертизи ОСОБА_7, померлий 29.03.2015 року, може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ймовірність даної події складає 99,99997%.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ у відношенні батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено: «Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст.128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.

Так при розгляді справ про встановлення батьківства дитини, яка народилася до 1 січня 2004р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матірю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини».

Таким чином, при встановленні факту батьківства ОСОБА_7 по відношенню до позивача ОСОБА_3, яка народилася до 01.01.2004 р., суд повинен керуватися ст. 53 КпШС УРСР, яка закріплює чотири юридично вагомі обставини встановлення факту визнання батьківства, кожна з яких є необхідною та достатньою для задоволення вимог: 1) сумісне проживання та ведення спільного господарства матірю дитини та чоловіком до народження дитини; 2) сумісне виховання батьками дитини; 3) сумісне утримання дитини батьками; 4) докази, що з достовірністю підтверджують визнання чоловіком батьківства.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями ч.1 ст.61 ЦПК України передбачено підстави звільнення від доказування у випадку, якщо обставини визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

З п.14 актового запису про смерть ОСОБА_7, який помер 29 березня 2015 року, вбачається, що витяг з ДРАЦСГ про смерть для отримання допомоги на поховання не видано. Паспорт та військово-облікові документи померлого не здано. Громадянство, місце народження та місце проживання документально не підтверджено (том 1 а.с.82).

Матеріали справи не містять доказів, що з достовірністю документально підтверджують смерть ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 і визнання ним за життя свого батьківства відносно позивача ОСОБА_3

В суді апеляційної інстанції позивач пояснила, що немає доказів сумісного проживання батьків, її виховання ними і утримання.

Що стосується висновку молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) №40 від 31 березня 2016 року, то в світлі діючого на час народження позивача законодавства, цьому доказу не надавалась перевага перед іншими, що зазначені в ст. 53 КпШС.

Будь яких доказів на підтвердження позовних вимог в розумінні ст. 53 КпШС позивач суду першої інстанції не надала.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи суд першої інстанції не виконав всі вимоги цивільного судочинства, постановив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права .

З висновком суду про задоволення позову погодитись не можно, оскільки суд вважав встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи , що є підставою для скасування рішення і ухвалення нового про відмову у задоволенні позову згідно п.2 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.2 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 6 вересня 2016 року - скасувати і ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, Фрунзенський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа ОСОБА_6 про встановлення факту батьківства відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.І. Колтунова

ОСОБА_1