Рішення № 65158857, 20.02.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/7788/16-ц

Провадження № 2/643/605/17

20.02.2017 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Крівцова Д.А.,

за участю секретаря Стальмакової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» в особу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВАБ ОСОБА_1» ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВАБ ОСОБА_1» ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить: 1) в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 230/08 від 18.02.2008 року в розмірі 181853,76 доларів США, еквівалент за курсом НБУ 25,3343646 грн. на 25.04.2016 року 4608837,32 грн., з них: кредит 86327,00 доларів США, відсотки 95526,76 доларів США, комісія РО 26386,94 гривень, штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка) 84988,32 грн. (загальна заборгованість за Кредитним договором № 230/08 від 18.02.2008 року станом на 25.04.2016 року в перерахунок за курсом НБУ 25,3343646 грн. за 1 долар США складає 4720194,58 грн.), звернути стягнення на належний відповідачу предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру № 16 зі всіма обєктами, функціонально повязаними з цим нерухомим майном, загальною площею 63,9 кв. м., житловою площею 40,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, пр. Московський, буд. 31 (далі Квартира) шляхом його продажу позивачем від свого імені будьякій особіпокупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому ст. 38 Закону України « Про іпотеку», з наданням позивачу всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договір купівліпродажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будьяких установах незалежно від форм власності, отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані субєкти, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно, здійснювати будьякі платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівліпродажу предмету іпотеки, звертатися до субєктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки, отримувати довідки та документи, які необхідні для укладання та нотаріального посвідчення договору купівліпродажу, надати приватному нотаріусу право відкрити розділ на предмет іпотеки - а саме Квартиру зі всіма обєктами, функціонально повязаними з цим нерухомим майном, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зареєструвати право власності на предмет іпотеки за набувачем (покупцем), отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки про склад сімї іпотекодавця, копії будинкових книг, технічну документацію.

В обґрунтування позову зазначив, що 18.02.2008 року між позивачем ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 230/08, за яким банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 89000,00 доларів США, з терміном користування по 18.02.2033 року та процентною ставкою за користування 14 % річних. Банк виконав умови Кредитного договору надав відповідачу кредит, а останній зобовязався повернути кредит, сплатити відсотки та комісію у строки та у розмірі, передбачені Кредитним договором та додатковими угодами до кредитного договору. У звязку з невиконанням відповідачем графіку погашення заборгованості за Кредитним договором, 02.02.2016 року відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про іпотеку» Банком на адресу ОСОБА_3 було направлено вимогу про усунення порушення зобовязань за Кредитним договором, згідно яких відповідач мав повністю погасити кредит, проценти за користування коштами кредиту, штрафні санкції, інші збитки за неналежне виконання Кредитного договору № 230/08 від 18.02.2008 року, у 30-денний строк з моменту її отримання. Однак вимоги Банку проігноровано та до теперішнього часу кредитна заборгованість не сплачена. Станом на 25.04.2016 року заборгованість за Кредитним договором становить за тілом та відсотками по кредиту 181853,76 доларів США, еквівалент за курсом НБУ на 25.04.2016 року 4608837,32 грн., з них: кредит 86327,00 доларів США, відсотки 95526,76 доларів США, комісія РО 26386,94 гривень, штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка) 84988,32 грн. Загальна заборгованість за Кредитним договором № 230/08 від 18.02.2008 року станом на 25.04.2016 року в перерахунок за курсом НБУ 25,3343646 грн. за 1 долар США складає 4720194,58 грн. В забезпечення виконання зобовязання за Кредитним договором № 230/08, між Банком та ОСОБА_3 18.02.2008 року було укладено Іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодавцем в іпотеку Банку передано Квартиру, що належить відповідачу. У звязку з тим, що заборгованість за Кредитним договором залишається не погашеною, а вимога Банку не виконаною, позивач звернувся до суду з дійсним позовом.

Представник позивача в судове засідання 20.02.2017 року не зявився, про час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином, надав заяву, в якій просить суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову, заяви про розгляд справи за його відсутності, суду не надав.

Оскільки позивач не заперечував проти такого вирішення справи, суд проводить заочний розгляд справи та вирішує її на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

18.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» (Банком) та ОСОБА_3 (Позичальником) укладено Кредитний договір № 230/08, відповідно до п. 1. якого ОСОБА_1 надає Позичальнику грошові кошти в сумі 89000,00 доларів США в порядку і на умовах, визначених цим Договором. Цільове використання проведення розрахунків по договору купівліпродажу квартири. Кредитні кошти надаються терміном по 18.02.2033 року. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 14 % річних. В якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобовязань щодо погашення Кредиту, сплати процентів за його користування, інших платежів, передбачених цим Договором, а також можливих штрафних санкцій, Позичальник укладає з банком Іпотечний договір вказаної вище Квартири.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору, при умові настання обставин, передбачених п. 2.7.1.2 та 2.7.1.3 цього Договору, незалежно від того, чи скористується ОСОБА_1 правом щодо вимоги дострокового виконання Боргових зобовязань в цілому, або у визначеній частині, ОСОБА_1 встановлює розмір плати за користування кредитними коштами шляхом збільшення процентної ставки, що зазначена у п. 1.4 Договору, на 2 процентні пункти. Плата за користування кредитними коштами, визначена в цьому пункті, застосовується з дня, коли у Банка виникає право вимагати дострокового виконання Боргових зобовязань в цілому, або у визначеній частці.

Згідно п. 4.4 Договору, за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобовязань, передбачених п.п. 3.3, цього Договору, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 5 відсотків від суми кредитних коштів, зазначеної в п. 1.1 цього Договору.

Пунктом 4.5 Кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів та за несвоєчасне почну чи часткову сплату плати за обслуговування кредиту, згідно до умов цього Договору, позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 20 відсотків від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів, плати за обслуговування кредиту, строк виконання яких настав.

Крім того, 18.02.2008 року між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» (Іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (Іпотекодавцем) укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 18.02.2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 667, відповідно до умов якого Іпотекодавцем передано в іпотеку Іпотекодержателю вказану вище Квартиру.

Зазначена Квартира належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі - продажу квартири від 18.02.2008 року.

Згідно п. 7.1 Іпотечного договору, Іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку (терміну) виконання Зобовязань, вони не будуть виконані (виконані неналежним чином) та у випадку, якщо інформація або документи, надані Іпотекодавцем при укладанні цього Договору, виявляється недостовірними та/або недійсними, у випадку не виконання та/або неналежного виконання зобовязань за Кредитним договором та цим договором, а також у інших випадках передбачених Кредитним договором, цим договором та чинним законодавством України.

Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків та інших платежів згідно умов Кредитного договору належним чином не виконав, у звязку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 25.04.2016 року складає 181853,76 доларів США, що за офіційним курсом НБу станом на 25.04.2016 року складає 4608837,32 грн., з яких: кредит 86327,00 доларів США, відсотки 95526,76 доларів США. Крім того, відповідачу нараховано комісію в розмірі 26386,94 гривень, неустойку в розмірі 84988,32 грн. Загальний розмір заборгованості відповідача складає 4720194,58 грн.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19.12.2013 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на користь ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» грошові кошти в загальному розмірі 868958,19 грн.

Як вбачається з умов Іпотечного договору, зокрема п. 7.2., сторони дійшли згоди, що звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється на підставі: - рішення суду; - виконавчого напису нотаріуса; - переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязання по Кредитному договору в порядку, установленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього Договору; - продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмета іпотеки будьякій особі на підставі договору купівліпродажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього Договору

При цьому згідно п. 7.4. Іпотечного договору, за рішенням Іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися в позасудовому порядку: - або шляхом переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки (п. 7.4.1.); - або шляхом продажу Іпотекодержателем Предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу (п. 7.4.2.).

З правових позицій, викладених в рішенні апеляційного суду Харківського області від 28.11.2016 року по справі № 643/12106/13-ц, вбачається наступне. Оскільки в договорі іпотеки квартири мається відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядкуст.38 Закону України «Про іпотеку», тому позивач повинен був запропонувати іпотекодавцю надати йому - Іпотекодержателю право укласти такий договір, і у випадку такої відмови з боку іпотекодавця, що буде свідчити про наявність спору, звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки у визначеномуст. 39 Закону України «Про іпотеку»способами, тобто шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленоюст. 38 цього Закону, надавши суду відповідний висновок про початкову ціну предмета іпотеки на час розгляду справи. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України від 28 вересня 2016 року у справі№6-1243цс16. Враховуючи наведене, звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду шляхом застосування процедури продажу, встановленоїст. 38 Закону України «Про іпотеку»,можливо лише у випадку відмови Іпотекодавця виконати відповідне застереження, яке міститься в іпотечному договорі.

Між тим доказів того, що позивач пропонував відповідачу вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту позасудовим способом, згідно існуючого в договорі іпотеки застереження, матеріали справи не містять.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Як вбачається з правових позицій, викладених в Постановах Верховного Суду України від 27.05.2015 року, 21.10.2015 року, 08.06.2016 року, посилання суду в резолютивній частині рішення на визначення початкової ціни предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій суперечить вимогам статей 39 та 43 Закону України «Про іпотеку». Виходячи зі змісту поняття ціни як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо та аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку», слід дійти висновку про те, що в розумінні норми статті 39 цього Закону встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Позивачем в позовних вимогах не визначено початкову ціну реалізації предмету іпотеки в грошовому вираженні, за якою він просить звернути стягнення на Квартиру. Даних щодо вартості предмету іпотеки станом на час розгляду справи, суду не надано. Клопотання про призначення судової експертизи для визначення вартості ціни іпотеки в грошовому вираженні, за яким вказаний предмет іпотеки може бути реалізований згідно рішення суду, також не заявлено.

Таким чином, суду всупереч вимог ст. 10, 11, 60 ЦПК України не надано даних щодо початкової ціни предмету іпотеки в грошовому вираженні станом на час розгляду справи, за якою Квартира може бути реалізована згідно рішення суду.

За таких обставин, розглядаючи цивільну справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208-209, 212-215, 224-226 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» в особу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВАБ ОСОБА_1» ОСОБА_2 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Крівцов Д.А.