Ухвала суду № 65158591, 03.03.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/2345/17

н/п 2-з/640/48/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у забезпеченні позову

"03" березня 2017 р.

Суддя Київського районного суду м. Харкова Золотарьова Л.І., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду внаслідок залиття квартири 64 154 грн. 80 коп., моральну шкоду 62 000 грн., судові витрати.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, просив накласти арешт на ? частину квартири АДРЕСА_1, що належить відповідачу. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач іншого майна, на яке може звернути стягнення відсутне, доходів відповідач не має. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає з таких підстав.

03.03.2017 року провадження у справі відкрито.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов та вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі ст. 60 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 152 ЦПК України), однак накладення арешту на частину квартири, враховуючи розмір матеріальної шкоди (64 тис. грн.), а також моральної шкоди, розмір якої повинен бути визначений з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, то в даному випадку не є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладено, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 60, 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -