Постанова № 65157161, 07.03.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/221/17

Провадження № 33/779/111/2017

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Зеленко О. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_2,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2017 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого ВЧ-А4604,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір, -

ВСТАНОВИВ :

Оскарженою постановою судді встановлено, що 25 грудня 2016 року о 02 год. 18 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Південний Бульвар, 32, водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан вживання алкоголю, зі згоди водія, проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 ARCE 0219. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказане рішення судді захисник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді, а провадження у справі закрити. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного та обєктивного дослідження обставин події, яку визнано правопорушенням. Зазначає, яке рішення є законним, а яке обґрунтованим. Посилається на зміст ст. 251 КУпАП. Наголошує, що мотивувальна частина рішення суду повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Стверджує, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови відповідає лише змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного інспектором поліції. Посилається на роз'яснення, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 pоку № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті». Зазначає, що обставини викладені у протоколі не відповідають дійсності. Інспектор зупинив автомобіль, яким керував ОСОБА_4, у дворі біля будинків 36, 38 по вул. Південний бульвар. У автомобілі були також цивільна дружина - ОСОБА_5, їхні знайомі Маркір`єв А.В. та Маркір`єва ОСОБА_6 Маркір`єв А.В. був у стані сильного алкогольного сп`яніння, у салоні автомобіля був стійкий запах перегару, з приводу чого, інспектор запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Водій погодився. Прилад зафіксував відсутність алкогольного сп`яніння. В цей момент поліцейським було оголошено через прилади зв`язку про погоню за правопорушником. Поліцейський дуже спішно оформляв документи, просив швидко підписати, оскільки «така процедура оформлення, а патрульні спішать», підсвічуючи ліхтарем з мобільного телефону, оскільки був нічний час. Враховуючи молодий вік водія (22 роки) та свідків, і те, що в такій ситуації водій та свідки були вперше у своєму житті та не уявляли процедуру оформлення матеріалів, не читаючи документів, в темноті, у зв`язку із проханням поліцейських швидко підписати, оскільки через прилади зв`язку оголошено про погоню за правопорушником, підписали всі документи, які їм було надано. Після чого, патруль поліцейських поїхав на виклик, а ОСОБА_4 виїхав через вул. ОСОБА_7 та відвіз знайомих додому на вул. Довженка 3-А. Натомість, у протоколі записано, що ОСОБА_8 керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, що начебто підтвердили свідки Маркір`єв А.В. та Маркір`єва ОСОБА_9 ці особи не били присутні під час огляду, оскільки не виходили з автомобіля на час огляду. Звертаю увагу на те, що у протоколі вказано місце зупинки автомобіля Південний Бульвар, 32. За вказаною адресою 25 грудня 2016 року о 02 год. 18 хв. ОСОБА_8 не було. Вказує, що суд перекрутив покази свідка в частині, що свідок не міг ходити, натомість свідок ствердив, що внаслідок надмірно вжитого алкоголю взагалі не пам`ятає подій того вечора. Тому не може підтвердити чи спростувати результат тестування на стан вживання алкоголю ОСОБА_10 Суд у постанові зазначив, що Маркір`єва М.П. не бачила як проводився огляд ОСОБА_8 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки знаходилась в автомобілі. Тому висновок суду про те, що огляд на стан вживання алкоголю проводився в присутності двох свідків є необґрунтованим. Зазначає, що на відео з нагрудної камери поліцейського не зафіксовано процедуру огляду водія на стан спяніння. Посилається на ч. 2 ст. 266 КУпАП. Вважає висновок суду про те, що стан сп'яніння ОСОБА_8 доведено належними доказами, помилковим оскільки ч. 5 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Стверджує, що про відсутність події адміністративного правопорушення, свідчить і не відсторонення працівниками поліції ОСОБА_8 від керування автомобілем. Що таким чином, без перевірки належності протоколу про адміністративне правопорушення, суд прийняв рішення. Вважає недоведеним належними та допустимими доказами наявність у діях ОСОБА_8 складу правопорушення, у якому його визнано винним постановою судді. Стверджує, що при прийнятті рішення суд, всупереч статті 8 Конституції України, при вирішенні справи не керувався принципом верховенства права.

В судове засідання апеляційного суду не з'явилась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, від нього не надходило заяви про відкладення розгляду справи, повідомив через захисника про неможливість участі в судовому засіданні у звязку з поважними причинами, просив розглянути справу у його відсутність.

В судове засідання апеляційного суду з'явилася захисник ОСОБА_2, якій розяснені права, передбачені ст. 271 КУпАП, клопотань не заявлено.

В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, просила постанову судді скасувати.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 заявила клопотання про допит свідків Маркір`єва А.В. та Маркір`єву М.П., ОСОБА_5, які були раніше допитані в суді першої інстанції.

В задоволенні вказаного клопотання вважаю за необхідне відмовити, оскільки дані свідки були допитані суддею суду першої інстанції, переконливих мотивів щодо необхідності їх повторного дослідження апелянтом не було наведено, а в матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься достатньо даних для прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті апеляційних вимог.

Заслухавши захисника ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції з урахуванням вказаних вище вимог закону з'ясовані обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Відповідно до вимог п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Суддя суду першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Такий висновок судді відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими у судовому засіданні та викладеними у постанові доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз та оцінив їх у сукупності, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення в серії АП2 № 172532 від 25 грудня 2016 року (а.с. 1), квитанцією тестування на алкоголь спеціального приладу «Драгер» (а.с. 2), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), письмовими поясненнями Маркір`єва А.В. та Маркір`євої М.П. (а.с. 4, 5), відеозаписом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 172532 від 25 грудня 2016 року, складеного інспектором роти № 4 батальйону УПП в м. Івано-Франківську лейтенантом поліції ОСОБА_11, 25 грудня 2016 року о 02 год. 18 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Південний Бульвар, 32, ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан вживання алкоголю, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 ARCE 0219 в присутності двох свідків. Порушив п. 2.9. а) Правил дорожнього руху.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - інспектором роти № 4 батальйону УПП в м. Івано-Франківську лейтенантом поліції ОСОБА_11, з заповненням всіх необхідних реквізитів щодо пригоди, протокол підписаний як уповноваженою особою, так й особою, відносно якої його було складено ОСОБА_3 (а.с. 1).

В протоколі містяться пояснення ОСОБА_3 наступного змісту: «з протоколом згідний» (а.с. 1).

При складенні протоколу ОСОБА_3 роз'яснювалися його права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, про що свідчить підпис останнього (а.с. 1).

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних відомостей щодо протиправності дій працівників поліції під час зупинки автомобіля, проведення огляду на стан сп'яніння чи складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів.

Квитанція тестування на алкоголь до протоколу засвідчує результат тесту ОСОБА_3 0,50 проміле, час проведення тесту 25 грудня 2016 року 02 год. 18 хв. (а.с. 2). Вказана квитанція містить підпис ОСОБА_3 Вважаю вказану квитанцію допустимим доказом, жодних сумнівів щодо її змісту не виникає.

Як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: нечітка вимова, хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота, за допомогою Alcotest 6810 ARCE 0219. Результат огляду на стан сп'яніння позитивний 0,50 проміле. З результатами ОСОБА_3 згоден, про що свідчить його власноручний підпис. Свідки огляду: Маркір`єв А.В. та Маркір`єва ОСОБА_12 склав інспектор роти № 4 батальйону УПП в м. Івано-Франківську лейтенант поліції ОСОБА_11

З письмових пояснень свідка Маркір`євої М.П. від 25 грудня 2016 року, що містяться в матеріалах справи (а.с. 4), вбачається, що вона 25 грудня 2016 року о 02 год. 18 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Південний Бульвар, 32, була запрошений співробітниками патрульної поліції в якості свідка при складанні протоколу за ст. 130 КУпАП відносно водія ОСОБА_3 В її присутності водій погодився у встановленому законом порядку пройти перевірку для визначення стану спяніння за допомогою приладу «ДРАГЕР», що вона засвідчила своїм підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 № 172532. Результат тесту показав 0,50 проміле.

З письмових пояснень свідка Маркір`єва А.В. від 25 грудня 2016 року, що містяться в матеріалах справи (а.с. 5), вбачається, що він 25 грудня 2016 року о 02 год. 18 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Південний Бульвар, 32, був запрошений співробітниками патрульної поліції в якості свідка при складанні протоколу за ст. 130 КУпАП відносно водія ОСОБА_3 В його присутності водій погодився у встановленому законом порядку пройти перевірку для визначення стану спяніння за допомогою приладу «ДРАГЕР», що він засвідчив своїм підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 № 172532. Результат тесту показав 0,50 проміле.

Твердження захисника ОСОБА_2 про те, що інспектор запропонував ОСОБА_3 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки свідок Маркір`єв А.В. був у стані сильного алкогольного сп`яніння і у салоні автомобіля був стійкий запах перегару, не відповідають дійсності, оскільки працівник поліції вимагав пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння у звязку з виявленими у ОСОБА_3 ознаками алкогольного сп'яніння, які зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 № 172532 від 25 грудня 2016 року (а.с. 1), що повністю узгоджується з даними, які вбачаються з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), а саме - нечітка вимова, хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота.

Жодних доказів того, що прилад зафіксував відсутність алкогольного сп`яніння, стороною захисту надано не було, під час апеляційного перегляду рішення судді суду першої інстанції такі доводи не знайшли свого підтвердження.

Доводи апеляційної скарги про те, що свідки Маркір`єв А.В. та Маркір`єва М.П. не були присутні під час огляду, оскільки не виходили з автомобіля на час огляду, спростовується відомостями отриманими під час перегляду апеляційним судом відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, що містяться на компакт-диску, який є в матеріалах справи (а.с. 23).

Крім того, згідно з ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. Жодних винятків, обмежень чи заборон щодо кола осіб, які можуть бути свідками, дана норма не містить.

Доводи захисника ОСОБА_2 про те, що свідок Маркір`єв А.В. знаходився в стані спяніння і не пригадує всіх подій, про що він дав пояснення в суді першої інстанції, та про те, що Маркір`єва М.П. не бачила як проводився огляд, про що вона також дала пояснення суду першої інстанції, що, на думку апелянта, є підставою для скасування постанови суду, є неспроможними.

Вважаю такі пояснення свідків Маркір`єва А.В. та Маркір`євої М.П. такими, що не відповідають дійсності, оскільки вони спростовуються їхніми же поясненнями, що містяться в матеріалах провадження (а.с. 4-5), які були дослідженні під час апеляційного розгляду.

Доводи захисника про недопустимість пояснень свідків Маркір`єва А.В. та Маркір`євої М.П. (а.с. 4-5), у звязку із тим, що вони містяться на бланку документу «Пояснення», не є слушними, оскільки вказані пояснення містять достатню кількість інформації щодо події адміністративного правопорушення. Крім того, засвідчені власноручними підписами вказаних осіб. Жодних сумнівів щодо їх змісту не виникає.

Твердження апелянта про недопустимість пояснень Маркір`єва А.В., у звязку із тим, що він знаходився в стані алкогольного спяніння є безпідставними, оскільки апелянтом не додано достатньо доказів, які б доводили стан спяніння, перебуваючи в якому вказана особа не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.

За вказаних обставин, вважаю, що суддя суду першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги пояснення захисника ОСОБА_3 та свідків, які надані в судовому засіданні суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають встановленим фактичним обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення та спрямовані на уникнення ОСОБА_3 відповідальності за фактично скоєне діяння.

Вважаю посилання захисника ОСОБА_2 на те, що відео з нагрудної камери поліцейського, що міститься в матеріалах справи (а.с. 23), не містить відомостей щодо проходження ОСОБА_3 огляду на стан спяніння та на ньому не зафіксовано процедуру огляду водія на стан спяніння, а тому не може були визнаний доказом по справі, безпідставними та таким, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Вказаний відеозапис у сукупністю з іншими доказами по справі, що були предметом дослідження, свідчить про те, що ОСОБА_3 проходив огляд на стан спяніння, на місці зупинки були свідки, складалися відповідні документи.

Доводи апелянта про те, що підписи осіб на паперових документах є лише формальністю, не є слушними, оскільки особа своїм власноручним підписом засвідчує певні факти, які їй були відомі.

Твердження захисника на те, що ОСОБА_3 є особою молодого віку, крім того є військовослужбовцем, у звязку із чим не був обізнаний з порядком проходження огляду на стан спяніння, а тому його пояснення в протоколі та підписи в акті огляду на стан спяніння не можливо визнати доказами по справі є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

ОСОБА_3 має посвідчення водія, яке отримав 10 квітня 2014 року, на час зупинки мав водійський стаж понад два роки, що свідчить про те, що складав відповідні іспити на знання Правил дорожнього руху, в яких містяться як права, так і обовязки водія, а тому аргументи апелянта про те, що ОСОБА_3 вважав, що підпис, який він ставив за проханням працівників поліції є формальністю, не є слушними.

За таких обставин вважаю вказаний огляд таким, що проведений у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що інспектор зупинив автомобіль, яким керував ОСОБА_13, у дворі біля будинків 36, 38 по вул. Південний бульвар, а за адресою, вказаною у протоколі - Південний Бульвар, 32, ОСОБА_8 не було, не є достатньою підставою для сумніву в обєктивності викладених відомостей у протоколі про адміністративне правопорушення та такими, що не вливають на належність і допустимість його як доказу, на основі якого в сукупності з іншими встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Посилання апелянта на невідсторонення водія від керування транспортним засобом жодним чином не свідчать про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що докази, на основі яких ґрунтувалося рішення судді про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є недопустимими, голослівні, так як під час перегляду постанови судді та при перевірці доводів апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження доводи про те, що вони отримані з порушенням встановленого законом порядку чи не передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Таким чином, перевіривши сукупність доказів по справі, вважаю, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт керування ОСОБА_3 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Ані в апеляційній скарзі, ані під час розгляду справи судом першої та судом апеляційної інстанцій не наведено переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_3 події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суддя, розглядаючи справу, дослідивши докази у справі, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адмінправопорушення та з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, іншими нормами чинного законодавства, дійшов обґрунтованого висновку, що дії ОСОБА_3 містять ознаки саме такого правопорушення.

Отже, за вказаних вище обставин вважаю, що у судді суду першої інстанції були законні підстави про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керуванням ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Обраний суддею вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, твердження захисника, вважаю, що судом першої інстанції було в повному обсязі досліджено надані матеріали та прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості особи, у вчиненні адміністративного правопорушення, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови судді, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт, не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2017 року щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло

Згідно з оригіналом

Суддя В.В. Повзло