Рішення № 65156204, 03.03.2017, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/4693/16-ц

2/215/262/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

у складі: головуючого, судді Квятковського Я.А.

за участю секретаря Пасько М.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди в звязку з ушкодженням здоровя,-

ВСТАНОВИВ:

04.11.2016 р. представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодження здоровя до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» /далі ПрАТ/, яким просить стягнути моральну шкоду у розмірі 145 000 грн. у зв'язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності.

В обґрунтування вказує, що ОСОБА_3 14 років 11 місяців працював в умовах, які характеризувались перевищенням граничного допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища. У березні 2014 року рішенням ЛЕК Українського науково-досліницького інституту промислової медицини №481 йому було встановлено професійне захворювання, а саме, вібраційна хвороба другої стадії: синдроми церебрально-переферичної ангіодистонії, ускладненої дисциркуляторною енцефалопатією з вестибулопатією; синдром полірадикулоневропатії з вираженими статико-динамічними порушеннями на шийному та поперековому рівнях, стійким больовим компонентом, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періатрозу (ПФС другого ст.), деформуючого артрозу, в сполучені з періатрозом, ліктьових (ПФ:справа-другого ст., зліва-першого-другого ст.) і колінних (ПФ другого ст. з порушенням функції ходи) суглобів, нейросенсорна приглухуватість 1 ст. (з легким зниженням слуху), які відповідно до даних індивідуальної СГХ умов праці від 02.12.2013 р. № Ф-2/2-11-3-7156, виданого в.о. головного державного санітарного лікаря м. Кривого Рогу, виникли з вини роботодавця.

Крім того, по факту професійного захворювання було проведено розслідування комісією, створеної на підприємстві, про що був складений акт розслідування від 03.04.2014 року, де вказано, що позивач підпадав під вплив шкідливих та несприятливих факторів, умови праці машиніста бульдозера відносяться до 3 класу 2 ступеня шкідливості за рівнем шуму до 3 класу 2 ступеню шкідливості. Вібрація загальна транспортно-технологічна, рівень 105 дБ, при допустимих 101 дБ, рівень шуму 87 дБ, при допустимому 80дБ. Згідно до медичного висновку МСЕК від 27.05.2014 р. серії АБ №0005666 позивачу було встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 50% та 3 група інвалідності з 04.06.2015 року безстроково. Виходячи з характеру захворювань позивача він не має змоги вести звичайний спосіб життя, повинен приймати ліки, йому важко виконувати будь яку роботу по господарству, він страждає на біль у плечових, ліктьових і колінних суглобах, заніміння кінцівок, біль та обмеження рухів в шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в кінцівки, що порушує його нормальні життєві звязки. Виходячи з тривалості роботи у відповідача, просить стягнути з ПрАТ 145 000 грн. моральної шкоди.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просить задовольнити його повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала, надала письмові заперечення, згідно яких у позивача відсутні законні підстави для відшкодування моральної шкоди, оскільки шкода позивачу завдана не з вини підприємства. Позивач був попереджений та обізнаний з шкідливими умовами праці, забезпечувався засобами індивідуального захисту, користувався пільгами та гарантіями і у всякий час міг змінити роботу. Наявність шкідливих умов праці є обєктивною на деяких робочих місцях згідно законодавства, гігієнічної класифікації праці. Вказує на відсутність доказів заподіяння моральної шкоди.

Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судомвстановлено поясненнями сторін, актом розслідування хронічного професійного захворювання (а.с.4-7), що позивачу ОСОБА_3 встановлені хронічні професійні захворювання, а саме: вібраційна хвороба другої стадії: синдроми церебрально-переферичної ангіодистонії, ускладненої дисциркуляторною енцефалопатією з вестибулопатією; синдром полірадикулоневропатії з вираженими статико-динамічними порушеннями на шийному та поперековому рівнях, стійким больовим компонентом, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періатрозу (ПФС другого ст.), деформуючого артрозу, в сполучені з періатрозом, ліктьових (ПФ:справа-другого ст.., зліва-першого-другого ст.) і колінних (ПФ другого ст.. з порушенням функції ходи) суглобів, нейросенсорна приглухуватість 1 ст. (з легким зниженням слуху). Позивачу було встановлено 50% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності з 04.06.2015 року безстроково (а.с.8).

З 01.04.2001 року набрав чинностіЗакон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Ст.ст.21, 28, 34 цього Закону було передбачено обов'язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.

Законами України про Державний бюджет України на 2006 рік та 2007 рік, зупинялась дія на 2006 -2007 р.р., абзацу 4 ст.1, підпункту "є"ч. 1 ст. 21, ч. З ст. 28, ч.3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.

Крім цього,Законом від 28.12.2007 року № 107з п.3Прикінцевих положень вказаного Законувиключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної шкоди потерпілим на виробництві і крім того з 01.01.2008 р. припинено відшкодування моральної шкоди Фондом, незалежно від часу настання страхового випадку.

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте, Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскількист.1167 Цивільного кодексу Українитаст.237-1 КЗпП Україниїм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішення спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок отриманого ним професійного захворювання та втрати у зв'язку із цим професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.

Згідност.153 КЗпП України- на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, на власника покладається обов'язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно дост.237-1 КЗпП України- власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачу як вказувалося раніше згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання, інформаційних довідок про умови праці на підприємстві, а.с. 4-7, 30-33, встановлено хронічне професійне захворювання (а.с. 21-26). Виробничими факторами, що спричинили захворювання, є шкідливі, напружені умови праці машиніста бульдозера, що відносяться до 3 класу 1 ступеня шкідливості - за рівнем загальної транспортно-технологічної вібрації та до 3 класу 2 ступеню шкідливості за рівнем шуму. Позивач працював у вказаних шкідливих умовах на виробничому обєднанні ПрАТ - 14 років 11 місяців. Встановлена вина роботодавця в пошкодженні здоров?я позивача, рекомендовано згідно п.16-18 акту застосування заходів по зменшенню рівня впливу шкідливих факторів та важкості праці.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вважає, що слід врахувати роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Суд враховує характер захворювання, пов'язаного з обмеженням в вирішенні своїх побутових потреб, що порушує її нормальні життєві звязки, з постійними болями у плечових, ліктьових і колінних суглобах, заніміння кінцівок, біль та обмеження рухів в шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в кінцівки, що порушує його нормальні життєві звязки, фізичні і моральні страждання позивача в зв'язку з цим; їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках.

Відповідно до наслідків що наступили, які підтверджуються медичним висновком, позов слід задовольнити частково та стягнути на користь позивача 23 000 грн. моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач, завищеною.

Доводи представника відповідача щодо об'єктивного характеру шкідливих умов праці та добровільний вибір умов праці позивачем суд до уваги не приймає, оскільки вони не мають правового значенння для вирішенння спору.

Згідно зіст. 88 ч.3 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

На підставі ст.ст.153,237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 60, 81, 88, 209ч.3,212 - 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути зПриватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» накористьОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІН - НОМЕР_1) моральну шкоду у розмірі 23 000 (двадцять три тисячі) грн., без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

В інший частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-и денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: