Рішення № 65155753, 06.03.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5362/16

Провадження № 2/183/375/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2017 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Майної Г. Є.,

з секретарем Данильченко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Новомосковськ Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Новомосковський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 банк", треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Новомосковський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Позивач зазначав, що 29 вересня 2008 року підписав з ТОВ "Укрпромбанк" кредитний договір № 1775-0161027/ФКВ-08, згідно з умовами якого, до отримання кредитних коштів, підписав також і договір застави транспортного засобу № 1775-0161027/Zфкв-08.

05 вересня 2011 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 896, яким запропонував звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки SUZUKI, модель SWIFT, тип ОСОБА_4 В, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов №НОМЕР_1, ідентифікатор VIN - TSMMZC11S00400188, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований Новомосковським ВРЕР УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, належить на праві приватної власності ОСОБА_1, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна, задовольнити вимоги ПАТ "Дельта Банк" про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 148131грн. 04коп.

Посилаючись на те, що вищевказаний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999року (далі - Перелік), позивач просив визнати його таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях, та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях на позов

Треті особи в судове засідання не з'явилися, про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи суду не подавали, а тому суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 29 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" і ОСОБА_1 укладений кредитний договір №1775-0161027/ФКВ-08, відповідно до умов якого позивачеві надано кредит у розмірі 16 659 доларів США з кінцевим терміном повернення 28 вересня 2015 року.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором між ним та ТОВ "Укрпромбанк" було укладено 29 вересня 2008 року договір застави транспортного засобу № 1775-0161027/Zфкв-08, за яким ОСОБА_1 передав в заставу банку належний йому автомобіль "SUZUKI SWIFT", 2008року випуску.

Позивач є правонаступником ТОВ "Український промисловий банк" на підставі договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь АТ "Дельта Банк" від 30 червня 2010 року, відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ОСОБА_3 передає (відступає) ОСОБА_5 права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ОСОБА_6 замінює ОСОБА_3 як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі ОСОБА_3 ОСОБА_5 прав вимоги до боржників, ОСОБА_5 переходить (відступається) право вимагати (замість ОСОБА_3) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

05 вересня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, яким звернено стягнення на автомобіль "SUZUKI SWIFT", 2008 року випуску, на підставі договору застави транспортного засобу № 1775-0161027/Zфкв-08, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, у звязку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором від 29вересня 2008 року.

Згідно із частиною першою статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 20 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Частина третя статті 6 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У частині першій статті 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, установлених з метою забезпечення виконання зобовязань, (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) наведено вичерпний перелік позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2)продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3)відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4)переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, не передбачалось.

Згідно із частиною другою розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, норми Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальними відносно Закону України "Про заставу" для застосування до спірних правовідносин.

Пункт 5 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", яким передбачено позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом реалізації заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса було доповнено на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", який набрав чинності 16 жовтня 2011 року.

У пункті 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" зазначено, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Отже, положення Закону України "Про заставу" у частині здійснення звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса не підлягають застосуванню до спірних правовідносин як такі, що суперечать нормам Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, щодо позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Судом установлено, що на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на момент укладення кредитного договору (29 вересня 2008 року) у ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не було передбачено такого позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса, а тому вчинений виконавчий напис нотаріуса не може підлягати виконанню.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України у справі № 6-70цс12 від 03 жовтня 2012 року, № 6-54цс13 від 12 червня 2013 року, № 6-89цс14 від 09липня 2014 року, яка згідно з ч. 1 ст. 3607 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написинадокументах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис нотаріуса при наявності умов щодо дії строків виникнення права вимоги, вчиняється на підставі документів, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Згідно п. 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Тобто, із вказаних норм права вбачається, що така заборгованість або інша відповідальність боржника має бути безспірною і не потребує додаткового доказування.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". (позиція ВГСУ № 44/121а від 14 квітня 2010 року, № 5015/1965/11 від 27 жовтня 2011 року, ВССУ № 6-4882св11 від 15червня 2011 року).

Як встановлено матеріалами справи, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та/або здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми комісії та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Крім того, довідка про розмір боргу, складена відповідачем щодо наявності грошового зобов'язання по кредитному договору, відсотках, комісії, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.

Крім того, відсутність первинних документів, що свідчать про безспірність вимог ОСОБА_5, підтверджується тим, що у зверненні ОСОБА_5 до нотаріуса в графі "додатки" немає посилань на первинні документи, також немає посилання на такі документи і у довідці нотаріуса, який вчиняв виконавчий напис, складеній ним на другому аркуші самого виконавчого напису. Також, у заявіОСОБА_6 зазначає, що загальна сума заборгованості складає 148131грн. 04 коп., а у довідці 143179грн. 25 коп., що в свою чергу також ставить під сумнів безспірність вимог.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а виконавчий напис, вчинений 05вересня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 894, яким на користь ПАТ "Дельта Банк" звернуто стягнення на предмет застави автомобіль марки SUZUKI, модель SWIFT, тип ОСОБА_4 В, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов №НОМЕР_1, ідентифікатор VIN - TSMMZC11S00400188, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований Новомосковським ВРЕР УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, належить на праві приватної власності ОСОБА_1, необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Виконавчий напис, вчинений 05 вересня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 896, яким на користь ПАТ "Дельта Банк" звернуто стягнення на предмет застави автомобіль марки SUZUKI, модель SWIFT, тип ОСОБА_4 В, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов №НОМЕР_1, ідентифікатор VIN - TSMMZC11S00400188, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований Новомосковським ВРЕР УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, належить на праві приватної власності ОСОБА_1, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (код ЄДРПОУ 34047020) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3) відшкодування справленого судового збору в розмірі 551,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а особами відсутніми в судовому засіданні - з наступного за днем вручення його копії.

Суддя Г.Є. Майна