Вирок № 65155182, 07.03.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5171/16-к

Провадження № 1-кп/204/107/17

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді: Юшкова М.М.

при секретарі: Гусєвої В.О.

за участю: прокурора Іпатова О.В.

захисника Бестаєва І.Л.

представника потерпілого Торубарова А.В.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за №112016040030000493 від 03.07.2016 відносно -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Верещаки Лисянського району Черкаської області, українця, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, працюючого заступником начальника ЧСПТ ЗТС ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 03 липня 2016 року близько 01 години 40 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21124» реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, рухався по вул. Робочій з боку вул. Грибоєдова в напрямку вул. Володимира Антоновича в Чечеловському районі міста Дніпра.

Під час руху ОСОБА_3, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожнім знаком 5.35.1 («пішохідний перехід»), розташованого на перехресті вул. Робочої та вул. Уральської, не зупинився щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_6, який перетинав по пішохідному переходу зліва на право, відносно його руху, проїжджу частину вул. Робочої, та скоїв на нього наїзд.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_6 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: тяжкої сумісної травми тіла з порушенням зовнішнього дихання (трахеостомія):

-закритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 2-го ступеню з вогнищем забиття речовини головного мозку у правій лобній долі, забійно-скальпованої рани в лобно-тім'яній області по центру, субкон'юктивального крововиливу та ерозії лівого ока;

-закритої тупої травми грудної клітини, забою легень, саден правої грудної клітини та перелому шийки лівої лопатки;

-закритої тупої травми черева, двох забійно-скальпованих ран на передній поверхні черева у правому підребер'ї та гематоми в області поперечно-ободової кишки;

-відкритого перелому правої плечової кістки в середній третині з ранами в середньо-нижній третині правого плеча та ліктьовій ямці;

-закритого перелому середньої третини лівої плечової кістки;

-закритого перелому середньої третини правої великогомілкової кістки;

-забійної рани по внутрішній поверхні лівого стегна у нижній третині та масивних підшкірних гематом обох нижніх кінцівок, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 29l1евід 28.07.2016, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3 «м» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ-21124» реєстраційний номер НОМЕР_2, згідно судово-автотехної експертизи №5/10.1-687 від 27.07.2016 порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, який свідчить:

-п. 18.1. «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», невиконання яких знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах пред'явленого обвинувачення визнав. Показав, що 03.07.2016 близько 01 год.40 хв. він, керуючи автомобілем «ВАЗ-21124» реєстраційний номер НОМЕР_2, в салоні якого перебувало два пасажири, здійснював рух в крайній лівій смузі по вул.Робочій зі швидкістю близько 80 км/год., при наближенні до перехрестя з вул.Уральською побачив пішоходів, які пересікали вулицю по пішохідному переходу зліва направо, один з яких почав бігти. При цьому він почав гальмувати та скерував автомобіль з лівої смуги в праву, оскільки, знаючи технічну характеристику автомобіля, розумів, що не встигне загальмувати, але не зміг уникнути наїзду на пішохода та скоїв на нього наїзд, після чого зупинив автомобіль та вийшов з нього. Підійшовши до пішохода, побачив, що він лежить на асфальті, не рухається, хрипить. Викликав швидку, яка приїхала через 5-7 хвилин та забрала потерпілого. Зазначив що відшкодував потерпілому шкоду у сумі 120000 грн. Але, при цьому, наполягав на тому, що під час наїзду на пішохода швидкість його автомобіля була саме 80 км/год, зі швидкістю, яку було у якості вихідних даних зазначено при проведенні експертизи, не погодився. Просив призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі, а також не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що вночі з 02 на 03 липня 2016 року він з друзями повертались додому після перегляду футбольного матчу. При переході вул.Робочої по пішохідному переходу втратив свідомість та прийшов до свідомості вже у лікарні, момент наїзду на нього не пам'ятає. Після ДТП мав тілесні ушкодження, зазначені в обвинувальному акті, у зв'язку з якими він по теперішній час проходить лікування. Зазначив, що матеріальну та моральну шкоду обвинувачений йому відшкодував, у зв'язку з чим він не має претензій до обвинуваченого. Покарання просив призначити на розсуд суду.

Адвокат Бестаєв І.Л. позицію обвинуваченого підтримав. Просив застосувати до обвинуваченого при призначенні покарання ч.1 ст.69 КК України.

Адвокат Торубаров А.В. позицію потерпілого підтримав. Просив не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами.

Вина ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, також підтверджується наступними доказами.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7 показав, що 03.07.2016 близько першої години ночі він разом із другом ОСОБА_8 викликав таксі, дочекався на приїзд автомобіля «ВАЗ 21» та поїхав на ньому в бік вокзалу. Він сидів на задньому сидінні автомобіля, спілкувався з ОСОБА_8, при русі по вул.Робочій автомобіль різко вильнув вправо, він відчув поштовх, при цьому, гальмування автомобілю не відчув, хтось вдарився об лобове скло автомобіля, при цьому він подивився на спідометр - швидкість автомобіля дорівнювала 100 км/год. Він зрозумів, що відбувся наїзд на пішохода. Водій автомобіля ОСОБА_3 проїхав 15-20 метрів та зупинився, вони вийшли з автомобілю, почали чекати на швидку допомогу, яку було викликано.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_9 показав, що 03.07.2016 близько 01-40 год. повертався з друзями додому, переходив через освітлений пішохідний перехід через вул.Робочу неподалік перехрестя з вул.Уральською, при цьому, переконались у безпеці своїх дій, пересвідчились, що автомобілі поблизу переходу відсутні, а найближчий автомобіль рухався на значній відстані від переходу. ОСОБА_6 рухався попереду, він дійшов майже до середини дороги, коли на нього скоїв наїзд автомобіль «ВАЗ 21124» сріблястого кольору під керуванням ОСОБА_3, швидкість якого він зазначити не може. Перед наїздом автомобіль змістився вправо. Після наїзду автомобіль зупинився, ОСОБА_3 вийшов, в автомобілі також перебувало двоє пасажирів, водій викликав швидку допомогу, а він - поліцію. Дані, зазначені у слідчому експерименті, підтримав.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_10 показав, що вночі 03.07.2016 близько 01-40 год. повертався з друзями додому, переходив через освітлений пішохідний перехід через вул.Робочу неподалік перехрестя з вул.Уральською, перед цим впевнившись, що до автомобілю, який рухався по дорозі, значна відстань, приблизно 500 метрів. ОСОБА_6 йшов трохи попереду, коли на нього скоїв наїзд автомобіль «ВАЗ 21124». Перед наїздом автомобіль здійснив маневр зміни руху праворуч, намагаючись об'їхати пішохода, проте не зміг. Швидкість автомобіля приблизно оцінив в 100-110 км/год. Водій ОСОБА_3 вийшов з автомобілю, перебував у шоковому стані.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_8 показав, що 03.07.2016 вночі з другом їхав по вул.Робочій на автомобілі «ВАЗ» під керуванням ОСОБА_3 по вул.Робочій. Сидячи на передньому сидінні, розмовляв з другом ОСОБА_7 Відчув ривок автомобіля вправо та удар. Зрозумів, що на пішохідному переході трапився наїзд на пішохода. В момент наїзду приблизна швидкість автомобіля становила 100 км/год., ділянка дороги була освітлена. Вони вийшли з автомобілю, друзі, що були разом з потерпілим, почали викликати поліцію, що при цьому робив водій ОСОБА_3, він не пам'ятає.

На допиті інших свідків учасники процесу не наполягали, відмовившись від їх допиту.

Від допиту експертів учасники процесу відмовились.

Вина ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується також наступними письмовими доказами, дослідженими судом у судовому засіданні.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою та фототаблицею, від 03.07.2016 (арк. кримінального провадження 3-8), в присутності ОСОБА_3 та понятих було оглянуто ділянку дороги у м.Дніпрі поблизу перехрестя вул.Робочої-вул. Уральської. Встановлена наявність пішохідного переходу, умови освітленості в темну пору доби - міське освітлення, видимість з місця водій не обмежена. Транспортний засіб має пошкодження у вигляді деформації правої частини, розбитого лобового скла. Наявний слід від гальмування переднього лівого колеса, слід бурого кольору на дорожньому покритті. Оглянутий автомобіль «ВАЗ» вилучений та поставлений на штрафний майданчик.

Відповідно до довідки №179 (арк. кримінального провадження 12), ОСОБА_6 потрапив до приймального відділення лікарні ім.Мечніова 03.07.2016 з політравмою, закритою травмою грудної клітини, забієм головного мозку, травмою живота, раною тьмяної та лобної області. Зазначені травми підтверджуються також випискою з медичної карти хворого №4627 (а.с.16-17).

Відповідно до висновку результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння №1700, складеного о 04-45 год. 03.07.2016 (арк. кримінального провадження 12), ОСОБА_3 у стані сп'яніння не перебував.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 21.07.2016 (арк. кримінального провадження 46-52), за участю свідка ОСОБА_9 при понятих було встановлено наступне. Учасники зібрались в районі перехрестя вул.Уральської та Робочої у м.Дніпрі. На пропозицію слідчого свідок ОСОБА_9 пояснив, що 03.07.2016 близько 01-40 він разом з друзями ОСОБА_10 та ОСОБА_6 перетинали проїжджу частину вул.Робочої через пішохідний перехід, переконавшись, що транспортних засобів в їх напрямку немає, почали перетинати проїжджу частину по пішохідному переходу, після чого побачив автомобіль, що наближався до них, ОСОБА_6 почав рух в темпі бігу, але автомобіль скоїв на нього наїзд. Далі ОСОБА_9 вказав на місце, де трапився наїзд - на відстані 2,7 м. від правого краю проїжджої частини вул.Робочої по ходу руху автомобіля «ВАЗ 21124» та на відстані 6,0 м. від перехрестя. Далі показав, як рухався зазначений автомобіль - на відстані 3,9 м. від правого краю проїжджої частини вул. Робочої по ходу його руху. За допомогою статиста з пояснень ОСОБА_9 було встановлено, що ОСОБА_6 подолав відстань 7,8 м. за час Т1=3,4 с., Т2=3,6 с., Т3=3,6 с. На цьому слідчий експеримент, під час якого застосовувалась відеозйомка та секундомер, було закінчено. Встановлене під час слідчого експерименту відображено на схемі (арк. кримінального провадження 48), та на фототаблиці до протоколу (арк. кримінального провадження 49-52), досліджених судом.

Відповідно до висновку експерту №5/10.1-687 від 27.07.2016 (арк. кримінального провадження 57-58), в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 21114» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 18.1 та 12.4 Правил дорожнього руху України. В умовах даної події водій автомобіля «ВАЗ 21114» ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду. При заданому механізмові події,, дії водія автомобіля «ВАЗ 2114» ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.18.1. ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з даною ДТП. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «ВАЗ 21114» ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.4 ПДР України, однак данні невідповідності з технічної точки зору не знаходяться в причинному зв'язку з даною ДТП. Суд звертає увагу на той факт, що при проведенні дослідження експертом бралась у якості вихідних даних швидкість автомобілю «ВАЗ 21114» 100 км/год, оскільки ця швидкість була встановлена слідчим та була вказана в постанові слідчого про призначення експертизи.

Відповідно до висновку експерту №2911е від 28.07.2016 (арк. кримінального провадження 60-64) на основі судово-медичної експертизи ОСОБА_11, враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації та у відповідності з поставленими перед експертизою питаннями, експерти прийшли до висновку, за даними медичної документації та при огляді у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді тяжкої сумісної тупої травми тіла з порушенням зовнішнього дихання (трахеостомія). За даними медичної документації та при огляді у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді тяжкої сумісної тупої травми тіла:

-закритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 2-го ступеню з вогнищем забиття речовини головного мозку у правій лобній долі, забійно - скальпованої рани в лобно-тім'яній області по центру, субкон'юктивального крововиливу та ерозії лівого ока;

-закритої тупої травми грудної клітини, забою легень, саден правої грудної клітини та перелому шийки лівої лопатки;

-закритої тупої травми черева, двох забійно-скальпованих ран на передній поверхні черева у правому підребер'ї та гематоми в області поперечно-ободової кишки;

-відкритого перелому правої плечової кістки в середній третині з ранами в середньо-нижній третині правого плеча та ліктьовій ямці;

-закритого перелому середньої третини лівої плечової кістки;

-закритого перелому середньої третини правої великогомілкової кістки;

-забійної рани по внутрішній поверхні лівого стегна у нижній третині та масивних підшкірних гематом обох нижніх кінцівок, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 29l1евід 28.07.2016, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3 «м» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6.

Судом відкидається позиція обвинуваченого щодо швидкості автомобілю під його керуванням під час наїзду на пішохода, яка, з його слів, дорівнювала 80 км/год, оскільки такі його свідчення спростовуються показаннями свідків ОСОБА_10, який під час допиту у судовому засіданні показав, що при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, перед наїздом на потерпілого автомобіль «ВАЗ 21124» під керуванням ОСОБА_3 рухався зі швидкістю, яку він оцінив в 100-110 км/год, та свідка ОСОБА_7, який під час безпосереднього допиту у судовому засіданні показав, що при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, під час руху на автомобілі «ВАЗ 21124» під керуванням ОСОБА_3, хтось вдарився об лобове скло автомобіля, при цьому він подивився на спідометр - швидкість автомобіля дорівнювала 100 км/год. Зазначені свідки давали показання під присягою, підстав не довіряти їх показанням у суду немає. Враховуючи той факт, що з усіх зазначених осіб лише свідок ОСОБА_7 не припускав, а точно бачив, що швидкість автомобіля становила саме 100 км/год., суд довіряє саме його показанням та відкидає пояснення обвинуваченого в частині руху автомобілю зі швидкістю 80 км/год.

Враховуючи це, підстав ставити під сумнів висновок експерта №5/10.1-687 від 27.07.2016, в вихідних даних якого було покладено швидкість автомобіля 100 км/год, немає.

Таким чином, суд вважає доведеним, що своїми необережними діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, всі обставини справи.

Так обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин з необережності.

ОСОБА_3 не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має вищу освіту, одружений, працює заступником начальника ЧСПТ ЗТС ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області, має позитивні характеристики з місця роботи та місця проживання.

У відповідності до ст.66 КК України у якості обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховуєвизнання обвинуваченим своєї вини в межах пред'явленого обвинувачення, добровільне відшкодування завданого збитку. Суд не визнає у якості обставини, що пом'якшує покарання, щире каяття, оскільки обвинуваченим не визнавалась швидкість руху автомобілю при наїзді на пішохода, яку було покладено у якості вихідної даної для експертизи, яка, в свою чергу, була доказом прокуратури та на якій ґрунтувалося обвинувачення. Невизнання швидкості фактично свідчить про невизнання й експертизи, що не може свідчити про щире каяття.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у вигляді позбавлення волі. При цьому, враховуючи вимоги ст.65 КК України, суд вважає за необхідне обмежитися мінімальним строком покарання, передбаченого санкцією частини статті. Саме визначене судом покарання доцільно застосувати до обвинуваченого та саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, встановленим судом обставинам, що пом'якшують покарання останнього.

Разом з тим, суд враховує дані про особу обвинуваченого, той факт, що він визнав вину в межах пред'явленого обвинувачення, відшкодував шкоду, раніше не судимий, має вищу освіту, одружений, працює, вчинив необережний злочин вперше, за місцем мешкання та роботи характеризується позитивно, одружений, та дійшов до висновку, що виправлення засудженого можливе без відбування основного покарання, та на підставі ст. 75 КК України обвинуваченого від призначеного основного покарання звільняє, якщо на протязі випробувального строку, ухваленого судом, він не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, покладені на нього судом у відповідності до ст.76 КК України.

Оцінюючи позицію захисту щодо необхідності застосувати положення ч.1 ст.69 КК України суд приходить до наступного. Відповідно до ч.1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Визнані судом обставини, що пом'якшують покарання, не знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, були взяті до уваги судом та у сукупності з оцінкою особи винного та врахуванні тяжкості злочину, враховані при призначенні судом обвинуваченому мінімального покарання, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Крім того, дані щодо особи обвинуваченого враховані судом при вирішенні питання щодо можливості виправлення особи без відбування покарання. Суд також виходить з того, що застосування ч.1 ст.69КК України суперечить меті покарання, зазначеній у ч.2 ст.50 КК України. Крім того, застосування ч.1 ст.69 КК України є правом, а не обов'язком суду. Тому підстав для застосування ч.1 ст.69 КК України немає.

Вирішуючи питання щодо застосування додаткового покарання до обвинуваченого у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 має посвідчення водія, працює заступником начальника ЧСПТ ЗТС ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області. З характеристик з місця роботи, досліджених у судовому засіданні, йдеться про те, що, ОСОБА_3 безпосередньо приймає участь у гасінні пожеж, при цьому, працює на керівній посаді. З дослідженого суд робить висновок про те, що його посада потребує на швидке реагування на певні ситуації, пов'язані із службовою діяльністю, та на його мобільність. Враховується також позиція потерпілої сторони не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами. У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про недоцільність позбавлення його права керування транспортними засобами у якості додаткового покарання.

Згідно довідки НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області, витрати на проведення судової автотехнічної експертизи складають 703,68 грн. та підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 03.07.2016 - автомобіль «ВАЗ 21124», реєстраційний номер НОМЕР_2, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3, вважати повернутим за належністю.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, покладені на нього судом.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно довідки НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області, витрати на проведення судової автотехнічної експертизи складають 703,68 грн. та підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 03.07.2016 - автомобіль «ВАЗ 21124», реєстраційний номер НОМЕР_2, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3, вважати повернутим за належністю.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирати.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором, потерпілим до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: М.М. Юшков