Вирок № 65154844, 07.03.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3358/16-к

Провадження № - 1кп/201/135/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Мельниченко С.П., за участі секретаря судового засідання Зозуля С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12016040570000042 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, судимого:

- 13 грудня 2006 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік. Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 03червня 2007 року направлений на відбування покарання. Звільнився 14 липня 2008 року по відбуттю строку покарання;

- 29 жовтня 2008 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення з іспитовим строком 3 роки;

- 12 травня 2010 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання умовно-достроково за постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровськ від 11 жовтня 2012 року на невідбутий строк 1 рік 17 днів;

- 20 листопада 2015 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Гаспарян С.С.

обвинувачений ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

05.12.2015 року близько 15-45 години ОСОБА_1, маючи умисел на таємне повторне викрадення чужого майна, із корислих спонукань з метою особистої наживи, прийшов на територію подвір'я домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_2, де шляхом вільного доступу, вчиняючи злочин повторно, таємно викрав 6 штук металевої арматури діаметром по 15 мм., довжиною по 4м., вартістю 13 375 гривень за 1 погонний метр з урахуванням зносу, на загальну суму 297 гривеннь, металеву драбину довжиною 2. 5 м. на 8 сходів, вартістю 437 гривень з урахуванням зносу, які належать ОСОБА_2, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 734 гривні.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєннні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, у скоєному розкаявся та у своїх показах підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема про те, що 05.12.2015 він безперешкодно зайшов на подвір'я будинку АДРЕСА_3, звідки викрав 6 штук металевої арматури діаметром по 15 мм., довжиною по 4м. та металеву драбину довжиною 2.5 м., які здав на металобрухт.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно та його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно по ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який судимий за аналогічний злочин і вчинив новий злочин під час іспитового строку, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66, 67 КК України не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, однак не в максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак на шлях виправлення не став, продовживши вчинення аналогічних злочинів.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був засуджений вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 20.11.2015 року до двох років шести місяців позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання за ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 20.11.2015 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом часткового приєднання до призначеного цим вироком покарання, одного року позбавлення волі - невідбутого покарання за вироком Сололнянського районного суду Дніпропетровської області від 20.11.2015 року, визначивши остаточно до відбування чотири роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з 23.12.2016 року.

Зарахувати в строк відбування призначеного покарання перебування ОСОБА_1 під вартою з 23 грудня 2016 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_1 залишити без змін до набрання вироком законної сили, але не більш ніж до 06.05.2017 року.

Речові докази: 6 арматур та металеву драбину повернути потерпілому ОСОБА_2

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Суддя: С.П. Мельниченко