Рішення № 65154083, 02.03.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 676/2140/16-ц

Провадження № 22-ц/792/118/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого судді Купельського А.В.,

суддів: Спірідонової Т.В., Пастощука М.М.,

за участю секретаря: Лапка Ю.В.

сторін: апелянта ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року та додаткове рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні дитини та відшкодування моральної шкоди, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року ОСОБА_1, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що перебував з відповідачем у сімейних відносинах до 2012 року, на даний час розлучені. Проживаючи з відповідачем у шлюбі, мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який залишився проживати з відповідачем. Після припинення спільного проживання ОСОБА_2 почала чинити перешкоди у спілкуванні позивача з сином.

20 листопада 2014 року органом опіки та піклування винесено рішення, яким встановлено перші і треті вихідні місяця в суботу та неділю з 12.00 до 16.00, коли позивач міг спілкуватись з сином. Незважаючи на зазначене рішення, відповідач ухиляється від його виконання, чим позивачу завдано моральної шкоди.

У зв'язку з цим позивач, уточнивши позовні вимоги (а.с. 64, 76), просив суд визначити способи участі у вихованні сина, можливості спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання позивача та встановити дні - п'ятницю, суботу, неділю для побачення та виховання сина ОСОБА_3 з 12.00 до 18.00 та стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду першої інстанції від 31 травня 2016 року до участі у справі в якості третьої особи залучено орган опіки та піклування Кам'янець-Подільської міської ради.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою місцевого суду від 25 листопада 2016 року виправлено описку в рішенні відносно прізвища представника позивача.

Додатковим рішенням того ж суду від 25 листопада 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 1113,60 грн.

Не погоджуючись з рішеннями суду ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить їх скасувати та постановити нове рішення, встановивши час для побачень з сином кожну п'ятницю, суботу та неділю з 12.00 до 18.00, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. та зацікавити поліцію в усуненні перешкод, скасувати рішення про стягнення судових витрат.

Вважає, рішення незаконними та необґрунтованими. Суд, на думку апелянта, внаслідок неправильного дослідження і оцінки доказів, поданих позивачем, неповно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи, зробив висновок, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Апелянт звертає увагу Апеляційного суду на нові обставини, що підлягають встановленню, та докази, що підлягають дослідженню, а саме нові протоколи поліції, складені після рішення суду, щодо перешкод, що чинить відповідач, у побаченні та спілкуванні позивача з сином.

Крім того, апелянт стверджує, що у рішенні органу опіки та піклування було встановлено, що позивач не дотримується порядку зустрічей з дитиною, про що суду не було надано жодного доказу.

На думку апелянта суд першої інстанції упереджено зайняв позицію відповідача по справі, і не брав до уваги докази, які надавались позивачем.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про допит свідків, які б свідчили про перешкоди, які чинить відповідач у спілкуванні позивача з сином.

Крім того апелянт заявляє, що судовий збір у розмірі 594 грн. позивачем оплачено, проте у додатковому рішенні вказано невірні цифри.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга на додаткове рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 листопада 2016 року підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 5).

Згідно рішення виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради №1254 від 20 листопада 2014 року „Про порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином" встановлено порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином, а саме: у перші і треті вихідні місяця в суботу та неділю з 12.00 до 16.00 год. (а.с. 6).

З довідки-розрахунку заборгованості з виплати аліментів від 6 червня 2016 року, наданої Кам'янець-Подільським міським відділом ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області вбачається, що позивачем за період з 1 січня по 30 червня 2016 року сплачено 5900,00 грн., підлягало до сплати 7446,30 грн. (а.с. 60).

З матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016240070000145 від 23 січня 2015 року, вбачається, що конфлікт, що стався між ОСОБА_1, та співмешканцем його колишньої дружини ОСОБА_4, стався 23 січня 2016 року близько 17 год. 00 хв., внаслідок чого під час суперечки між ними ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження. Тому слід дійти висновку, що конфлікт стався у поза визначений рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради час для виховання та спілкування позивача із сином.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не доведено, що відповідач ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради №1254 від 20 листопада 2014 року «Про порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином» та безпідставно перешкоджає йому у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином в обумовлені у рішенні дні та години. Врахувавши пояснення свідків, суд дійшов висновку, що непорозуміння, яке мало місце між сторонами, відбулось до прийняття рішення органу опіки та піклування, а конфлікт, що мав місце між ОСОБА_1, стався на території школи в робочий день, а відтак, відсутні підстави для зміни порядку участі позивача у вихованні та спілкуванні з сином, встановленого рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради. Відмовивши у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення на його користь з відповідача моральної шкоди, завданої останньою, суд виходив з недоведеності цієї вимоги.

З таким висновком погоджується колегія суддів Апеляційного суду.

Так, відповідно до ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право, відповідно до ст. 159 СК України, звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, встановивши час для побачень з сином кожну п'ятницю, суботу та неділю з 12.00 до 18.00, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. та зацікавити поліцію в усуненні перешкод. Однак, такі вимоги колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки позивачем не наведено доказів про неможливість виконання рішення Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради про встановлення порядку участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Посилання апелянта, що у рішенні органу опіки та піклування було встановлено, що позивач не дотримується порядку зустрічей з дитиною, про що суду не було надано жодного доказу, не може слугувати підставою для скасування рішення місцевого суду, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. З цього вбачається, що обов'язок доказування своїх позовних вимог лежить на позивачеві. Крім того, такі посилання апелянта спростовуються матеріалами справи, зокрема, матеріалами досудового розслідування №12016240070000145 від 23 січня 2015 року. Крім того, рішення органу опіки та піклування позивачем не оскаржувалось.

Посилання апелянта на нові обставини, що підлягають встановленню, та докази, що підлягають дослідженню, а саме нові протоколи поліції, складені після рішення суду, щодо перешкод, що чинить відповідач, у побаченні та спілкуванні позивача з сином, не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Апеляційний суд перевіряє рішення суду на підставі доказів, що підтверджують чи спростовують обставини, що були зазначені в позовній заяві і відбувались до подачі позову, а не після рішення суду.

Посилання апелянта, що суд першої інстанції упереджено зайняв позицію відповідача по справі, і не брав до уваги докази, які надавались позивачем, є необґрунтованим.

Вимога апелянта про допит свідків, які б свідчили про перешкоди, які чинить відповідач у спілкуванні позивача з сином, колегією Апеляційного суду розглянута. В задоволені клопотання відмовлено, оскільки апелянт викликав свідків для підтвердження обставин, що відбувались після рішення суду.

Між тим, колегія суддів не погоджується з додатковим рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_1 судового збору.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що при подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 540,20 грн., що підтверджується квитанцією №ПН523265 від 25 квітня 2016 року (а.с. 1).

8 липня 2016 року ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги (а.с. 64), 19 липня 2016 року він вдруге уточнив позовні вимоги (а.с. 76), при цьому не сплативши судовий збір.

Стягуючи з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1113,60 грн., суд виходив з того, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні дитини та відшкодування моральної шкоди, третя особа - виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради, відмовлено, а під час розгляду справи судом позивачем двічі доповнювались позовні вимоги, в результаті чого остаточно позивач просив суд задоволити три його вимоги немайнового характеру.

Судом зазначено, що при подачі позову ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у сумі 540,20 грн., а відтак, слід доплатити 1113,60 грн. (при подачі заяв про уточнення позовної заяви).

Однак, з таким висновком не погоджується колегія суддів Апеляційного суду.

Так, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ „Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позов ОСОБА_1 містить дві вимоги.

Згідно п. 1.2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру складає 0,4 мінімальної заробітної плати, що складає 551,20 грн. (розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року становив 1378 грн.).

За 2 вимоги немайнового характеру позивачу слід було сплатити 1102,40 грн. Оскільки ним при подачі позову було сплачено 540,20 грн., то при винесенні додаткового рішення слід було стягнути з позивача 562,20 грн.

Твердження апелянта про те, що ним сплачено 594 грн. при подачі позову, нічим не підтверджені, безпідставні.

За таких обставин апеляційна скарга на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга на додаткове рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 листопада 2016 року у справі підлягає задоволенню частково.

Додаткове рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 листопада 2016 року підлягає зміні. До стягнення з ОСОБА_1 на користь держави підлягає 562,20 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року залишити без змін.

Додаткове рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 листопада 2016 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 562,20 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/ А.В. Купельський

Суддя: /підпис/ Т.В. Спірідонова

Суддя: /підпис/ М.М. Пастощук

З оригіналом згідно:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області А.В. Купельський

_____________

Головуючий у першій інстанції: Вдовичинський А.В. Категорія: 48

Доповідач: Купельський А.В.