Рішення № 65154021, 01.03.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 676/4359/16-ц

Провадження № 22-ц/792/227/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Спірідонової Т.В.,

суддів - Купельського А.В., Янчук Т.О.,

секретар - Лапко Ю.В.,

за участю: представників апелянтів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення аліментів

встановила:

В вересні 2016 року позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідачів аліменти по 1/5 частки від їх заробітку (доходу) з кожного, починаючи з моменту звернення до суду до припинення інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_6 Від шлюбу у них народилися доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_7, яка після одруження змінила прізвище на ОСОБА_4. У 2013 році внаслідок ампутації ноги він став інвалідом ІІ групи. Відповідачі жодної допомоги не надають, хоча позивач потребує матеріальної допомоги.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 грудня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на його утримання у розмірі 1/10 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 07.09.2016 року, довічно. Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на його утримання у розмірі 1/10 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 07.09.2016 року, довічно. Рішення в межах стягнення суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів відмовлено. Вирішено питання про стягнення судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять рішення скасувати

______________

Головуюча в першій інстанції - Стельмах Д.В.

Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія: 50

та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог щодо них відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права. Апелянти вказують, що висновок суду про те, що позивач потребує матеріальної допомоги не відповідає обставинам справи, оскільки позивач отримує пенсію. Крім того, позивач має інші доходи у вигляді отриманої ОСОБА_5 субсидії, орендної плати. Вважають, що позивач отримує доходи, які забезпечують йому прожитковий рівень. Оскільки вони не мають постійної роботи та стабільного заробітку суд безпідставно стягнув аліменти в частці від заробітку. Не враховано судом першої інстанції те, що ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітню дитину та отримує допомогу як малозабезпечена сім'я.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_6 та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині, посилаючись на порушення норм матеріального права. Посилається на те, що суд дійшов помилкового висновку про те, що відповідач ОСОБА_6 не має доходів.

Апелянт ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідач ОСОБА_6 повідомлені належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явилися.

Представник ОСОБА_3, ОСОБА_4- ОСОБА_2 апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтримала, проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 заперечила.

Представник ОСОБА_5- ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_5 підтримав, проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 заперечив.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, оскільки отримує пенсію у розмірі, що не перевищує прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, потребує лікування, а відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_9 мають можливість надавати матеріальну допомогу. ОСОБА_6 не працює, а тому не має можливості надавати матеріальну допомогу позивачу.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі, який розірвано 29 квітня 2015 року.

Позивач ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Позивач ОСОБА_5 є інвалідом ІІ групи загального захворювання.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не працюють. ОСОБА_4 розлучена, має на утриманні неповнолітню дитину та отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвами про розірвання шлюбу та народження дітей, копіями трудових книжок, довідками до акта огляду МСЕК від 08.11.2013 року, від 04.03.2015 року.

З довідки виконавчого комітету Кульчієвецької сільської ради від 12.08.2016 року вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрований та проживає один за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 06.09.2016 року розмір пенсії позивача щомісячно становить з серпня по листопад 2016 року - 1238грн.53коп., з грудня 2016 року по лютий 2017 року - 1247грн.

ОСОБА_5 визначена субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року у розмірі 1662грн.65коп. щомісячно, що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації від 01.12.2016р.

Згідно із ст.202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до ст.205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Відповідно до вимог п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст.204 СК).

Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги, що сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання- стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Свідченням такої потреби є отримання батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік» та ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» установлено у 2016 та у 2017 роках прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 травня 2016 року - 1130грн, з 1 грудня 2016 року - 1247грн., з 1 січня 2017 року - 1247грн.

Таким чином, дохід позивача перевищує встановлені Законом України «Про державний бюджет на 2016 рік» суми прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Проте позивачем не надано доказів, що отримувана ним пенсія не забезпечує його потреб на харчування, лікування тощо. На підставі вищевикладеного, враховуючи, що позивач отримує субсидію та

пенсію, розмір якої перевищує прожитковий мінімум, колегія суддів вважає, що підстави для стягнення аліментів з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутні, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.

За положеннями ч.2 ст.75 СК України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Згідно із ч.ч.3, 4 ст.75 СК України непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що аліментні зобов'язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені за наявності юридичних складових - сукупності певних умов, а саме: перебування в зареєстрованому шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу (стаття 76 СК України); непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового рівень матеріального забезпечення.

Таким чином право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом.

Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 06.12.2016 року №6-3066.

Оцінивши наявні у справі докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_6 аліментів на утримання позивача, оскільки доходи ОСОБА_5 забезпечують йому прожитковий мінімум, встановлений законом.

Рішення суду в цій частині ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 грудня 2016 року скасувати в частині стягнення аліментів та судового збору з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення аліментів.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/ Т.В.Спірідонова

Судді: /підпис/ А.В.Купельський

/підпис/ Т.О.Янчук

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова