Рішення № 6515399, 19.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/288 19.10.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод штампів та пресформ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукрметалальянс" про стягнення 14 871,84 грн. Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача не з"явилися

Від відповідача Білько О.В. (довіреність № 2 від 25.08.2009 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод штампів та пресформ" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукрметалальянс»(відповідача) про стягнення 14 871,84 грн. на підставі рахунку –фактури № СФ-0000116 від 22.04.2009 р., з яких 13548,00 грн. –сума основного боргу, 1323,84 грн. –сума штрафних санкцій на відповідно до п. 57 Положення про поставку продукції виробничо –технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 № 888. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного з відповідачем договору, шляхом акцептування виставленого рахунку – фактури № СФ-0000116 від 22.04.2009 р. позивач здійснив попередню оплату вартості товару в сумі 16548,00 грн. Проте, станом на час подання позовної заяви до суду відповідач в порушення умов договору, укладеного шляхом акцептування виставленого рахунку –фактури № СФ-0000116 від 22.04.2009 р., зобов‘язання по поставці товару не виконав, а грошові кошти за товар повернув лише частково у сумі 3000,00 грн., у зв’язку з чим заборгованість відповідача по поверненню суми попередньої оплати становить 13548,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2009 р. порушено провадження у справі № 39/288 та призначено справу до розгляду на 02.10.2009 р. о 11:10 год.

30.09.2009 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву від 28.09.2009 р., відповідно до якого проти позову заперечував повністю та повідомив суд про повернення позивачу попередньої оплати вартості товару повністю.

Представник позивача в судове засідання 02.10.2009 р. не з‘явився, документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.09.2009 р. не подав і не надіслав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2009 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 19.10.2009 р. о 12:30 год.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.10.2009 р. подав на виконання вимог ухвали суду від 02.10.2009 р. оригінали платіжних доручень № 486 від 18.08.2009 р. на суму 3000,00 грн., № 612 від 17.09.2009 р. на суму 3000,00 грн. та № 655 від 28.09.2009 р. на суму 10548,00 грн., проти заявлених позовних вимог заперечував повністю.

Представник позивача в судове засідання 19.10.2009 р. не зЧявився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 39/288 від 16.09.2009 р. та від 02.10.2009 р. були направлені позивачу 16.09.2009 р. та 07.10.2009 р. відповідно за адресою, вказаною останнім у позовній заяві, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвал суду.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/288 позивач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Про поважність причин неявки позивача в судові засідання 02.10.2009 р. та 19.10.2009 р., про відмову від позову останній суд не повідомив.

Наведене свідчить, що позивач не відмовився від позову, т.т. підтримує позов у тому вигляді, в якому останній був поданий до Господарського суду міста Києва.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю позивача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

В судовому засіданні 19.10.2009 р., за згодою представника відповідача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

На твердження позивача - Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод штампів та пресформ", ним на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Росукрметалальянс" (відповідачем) договору, шляхом акцептування виставленого рахунку –фактури № СФ-0000116 від 22.04.2009 р., була здійснена попередня оплату вартості металопродукції: полоси 30х200 ст. Х12МФ у кількості 0,2 тн за ціною 28700,00 грн. без ПДВ та полоси 4х200 ст. Х12МФ у кількості 0,3 тн за ціною 26833,33 без ПДВ (надалі –товар) на загальну суму 16548,00 грн. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується платіжним дорученням № 7053 від 29.04.2009 р. (копії рахунку –фактури та платіжного доручення знаходяться в матеріалах справи).

03.07.2009 р. позивач в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України звернувся до відповідача з Претензією № 1 (від 02.07.2009 р. № 01/797) з вимогою здійснити поставку товару протягом 7 календарних днів з моменту пред’явлення вимоги, що підтверджується фіскальним чеком № 9566 від 03.07.2009 р. та описом вкладення у цінний лист (копія названих Претензії № 1, фіскального чеку та опису вкладення знаходяться в матеріалах справи). Проте, у встановлений Претензією № 1 строк відповідач не надав відповіді та не виконав зобов’язання по поставці товару.

16.07.2009 р. позивач в порядку ст. 526, ч. 2 ст. 530, ч. 2 ст. 693 ЦК України звернувся до відповідача з Претензією № 2 (від 16.07.2009 р. № 01/833) з вимогою повернути грошові кошти, що сплачені ВАТ «Харківський завод штампів та пресформ»в якості передоплати за поставку товару протягом 3 календарних днів з моменту пред’явлення вимоги, що підтверджується фіскальним чеком № 0158 від 16.07.2009 р. та описом вкладення у цінний лист (копія названих Претензії № 2, фіскального чеку та опису вкладення знаходяться в матеріалах справи).

Проте, відповідач в порушення умов договору, укладеного шляхом акцептування виставленого рахунку –фактури № СФ-0000116 від 22.04.2009 р., грошові кошти за товар повернув лише частково у сумі 3000,00 грн., що підтверджується банківською випискою № 486 від 18.08.2009 р. (знаходиться в матеріалах справи).

У зв’язку з вищенаведеним та станом на час подання позовної заяви до суду (10.09.2009 р. згідно реєстраційного штампу Господарського суду міста Києва) заборгованість відповідача стосовно повернення суми попередньої оплати за товар становила 13548,00 грн. (основний борг).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 28.09.2009 р. повідомив суд про повернення позивачу попередньої оплати вартості товару у сумі 16548,00 грн. повністю, на підтвердження наведеного залучив до матеріалів справи в судовому засіданні 19.10.2009 р. оригінали платіжних доручень № 486 від 18.08.2009 р. на суму 3000,00 грн., № 612 від 17.09.2009 р. на суму 3000,00 грн. та № 655 від 28.09.2009 р. на суму 10548,00 грн., а отже, на загальну суму 16548,00 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що залучені до справи докази (платіжні доручення № 612 від 17.09.2009 р. та № 655 від 28.09.2009 р. на загальну суму 13548,00 грн.) свідчать про сплату відповідачем основного боргу у сумі 13548,00 грн. після подання позову до суду, провадження у справі в частині основного боргу підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 13548,00 грн. –сума основного боргу, 1323,84 грн. –сума штрафних санкцій відповідно до п. 57 Положення про поставку продукції виробничо –технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 № 888.

Відповідно до ст. 14 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України), цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Згідно із ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовЧязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.

Статтею 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Зібрані у справі докази, а саме: рахунок – фактура № СФ-0000116 від 22.04.2009 р. платіжне доручення № 7053 від 29.04.2009 р., свідчать, про вчинення сторонами правочину, який містить ознаки договору поставки, що в свою чергу, свідчить про наявність між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України.

Проте, вищезазначений правочин між сторонами по справі у письмовій формі не укладався, а тому відповідно до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовЧязання настають правові наслідки, встановлені, зокрема, законом, а рівно суд застосовує вищезазначені приписи ст. 547 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1323,84 грн. неустойки відповідно до п. 57 Положення про поставку продукції виробничо –технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 № 888 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, та враховуючи, що відповідач сплатив основний борг (13548,00 грн.) після звернення позивача до Господарського суду міста Києва (10.09.2009 р. згідно реєстраційного штампу Господарського суду міста Києва), витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в частині основного боргу покладаються на відповідача, а в частині суми неустойки відповідно до п. 57 Положення про поставку продукції виробничо –технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 № 888 - покладаються на позивача.

Керуючись, ст.ст. 11, 14, 205, 207, 525, 526, 530, 546, 547, 551, 610, 611, 693 ЦК України, ст. 181 ГК України, ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукрметалальянс" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12;, ідентифікаційний код 36413231; /р № 26007038000059 в Київській міській філії АКБ Соц. Розв. «Укрсоцбанк», МФО 322012), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод штампів та пресформ" (61017, м. Харків, вул. Пащенківська, 11, ідентифікаційний код 00223272; р/р № 260001016088 в АК № 1 «Регіон - Банк», м. Харків, МФО 351254) 135,48 грн. (сто тридцять пЧять гривень 48 коп.) держмита та 214,99 грн. (двісті чотирнадцять гривень 99 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову припинити провадження у зв‘язку із відсутністю предмету спору.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О.В. Дата підписання повного тексту рішення: 23.10.2009 р.