Ухвала суду № 65153604, 28.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/2551/15 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З.

Провадження № 22-ц/783/170/17 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія:59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Ванівського О.М., Копняк С.М.,

секретаря - Брикайло М.В.,

з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Львівторф» на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 31 березня 2015 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, треті особи: відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України, приватне підприємство «Компанія Віттар», ОСОБА_4, про визнання аукціону з реалізації нежитлових приміщень недійсним та за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_4 до державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України, треті особи: відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», приватне підприємство «Компанія Віттар», про визнання електронних торгів з реалізації арештованого майна недійсними,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», в подальшому перейменоване на публічне акціонерне товариство (далі-ПАТ) «Банк «Фінанси та Кредит», звернулось до суду з позовом про визнання недійсним аукціону (електронних торгів) з реалізації нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 (лот №28463), який відбувся 12.01.2015 року.

27.03.2015 року позивач подав до суду заяву про забезпечення його позову в даній справі (а.с.29 т.1).

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 31.03.2015 року (а.с.33-34 т.1) вказану заяву було задоволено.

Забезпечено позов ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» шляхом заборони державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України передавати у відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України протоколи про проведення електронних торгів щодо реалізації лоту №28463 (нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1), а також шляхом заборони відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України видавати акт про реалізацію арештованого майна, а саме: нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалу суду оскаржило приватне підприємство «Львівторф», яке не брало участі в справі, просило її скасувати, оскільки вона порушує його права.

Апелянт зазначав, що він є переможцем торгів (учасник №21) з реалізації лоту №28463, а тому встановлена судом оскаржуваною ухвалою заборона перешкоджає вчиняти дії щодо оформлення результатів електронних торгів відповідно до Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 року №656/5.

В судове засідання апеляційного суду відповідач ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та апелянт ПП «Львівторф» жодного разу не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому процесуальним законом порядку, шляхом надіслання судових повісток на відомі суду адреси місцезнаходження цих юридичних осіб, однак, поштові відправлення повертались до суду у зв'язку з відсутністю адресатів (а.с.180, 182, 183, 201, 203, 204, 230, 231, 232, 233, 235, 250 т.2), представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та представник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, давши свої пояснення, після оголошеної в судовому засіданні 31.01.2017 року перерви не з'явилась, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені під розписку (а.с.248 т.1), клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому розгляд справи апеляційним судом завершено відповідно до вимог частини другої статті 305 ЦПК України у їхній відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в заперечення апеляційної скарги ПП «Львівторф», пояснення представника третьої особи ПП «Компанія Віттар» в підтримання цієї апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 152 ЦПК України, серед яких є, зокрема, заборона вчиняти певні дії.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч.2 ст.152 ЦПК).

У відповідності до ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (п.п. 4, 10) роз'яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи те, що предметом спору в даній справі є оспорювання електронних торгів з реалізації арештованого майна, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність забезпечення позову в даній справі в обраний позивачем спосіб, оскільки це відповідає наведеним вище нормам процесуального закону, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали за апеляційною скаргою ПП «Львівторф» немає.

Посилання апелянта на те, що рішенням суду першої інстанції, ухваленим за результатами розгляду даної справи, відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», не може бути правовою підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість ухвали на момент її постановлення.

Крім того, відповідно до норми частини шостої статті 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання рішенням суду законної сили.

Вказана норма цієї статті не містить обов'язку суду вирішувати питання про скасування заходів забезпечення позову одночасно з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позову.

Таким чином, визначених процесуальним законом підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали за апеляційною скаргою ПП «Львівторф» немає, суд першої інстанції вирішив питання про забезпечення позову в даній справі з дотриманням вимог процесуального закону, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу приватного підприємства «Львівторф» відхилити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 31 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Ванівський О.М.

Копняк С.М.